Тест 13

1. Яку особливу функцію виконують категорії моральної самосвідомості, окрім тих, які належать їм як категоріям моральної свідомості взагалі?

а) регулюють відносини між особистістю і суспільством;

б) відображають і фіксують певні стандарти самооцінки особистості;

в) є засобом впливу на поведінку людей, спонукають до виконання вчинків, в яких зацікавлене суспільство;

г) оцінюють діяльність людей і суспільних груп в аспекті добра і зла.

2. Яка категорія етики виступає в якості еталона, за допомогою якого визначається моральна цінність людини, і при цьому вона спирається перш за все на оцінку суспільної значущості і суспільних заслуг особистості, хоч і не заперечує за людиною потреби в усвідомленні своєї цінності як людини взагалі?

а) честь;

б) гідність;

в) совість;

г) щастя.

3. Гіпертрофоване почуття власної гідності у представників дворянства проявлялось у:

а) сеймах;

б) вічах;

в) дуелях;

г) нарадах.

4. Кант вважав, що:

а) совість поступово набувається людиною під впливом її життєвого досвіду;

б) совість притаманна людині з моменту її народження, дана їй природою як природній істоті;

в) совість притаманна людині з моменту її народження як у певній мірі божественній істоті, бо совість – це представниця бога, який судить усередині нас;

г) совість окремої людини формується моральністю, яка існує в даному суспільстві.

5. Совість – це:

а) моральна самооцінка і самоконтроль людини над своєю поведінкою з точки зору норм моралі даного суспільства;

б) внутрішня моральна необхідність виконання дій в інтересах суспільства;

в) прийнятна поведінка людини, яка відповідає моральному ідеалу;

г) необхідність певної лінії поведінки, яка диктується потребами суспільного блага.

6. Чим за своєю сутністю, на думку Демокріта, є почуття сорому, яке відчуває людина перед самою собою, тобто совість?

а) природне, земне явище, зусилля самої людини;

б) невидимий божественний авторитет;

в) «дар святого духу», що спускається на людину;

г) безсмертне суспільне цінне започаткування, закладене в кожну індивідуальність.

7. Свобода – це:

а) вибір людиною вектора власного діяння;

б) конфлікт між тим, що людина може, і тим, чого вона жадає, до чого прагне;

в) своєрідний акт (процес) самовизначення людини;

г) здатність людини діяти (чи не діяти) з власної волі.

8. Які два аспекти свободи визначав К. Маркс у наступній тезі: «До свободи відноситься не тільки те, чим я живу, а також і те, як я живу, не тільки той факт, що я здійснюю свободу, але і той факт, що я роблю це вільно»?

а) горизонтальний і вертикальний;

б) центровий та бокові;

в) постійний і частковий;

г) об’єктивний і суб’єктивний.

9. Як називається філософська концепція, яка визнає лише абсолютну свободу людської волі, тобто волі, нічим не зумовленої, нічим не обмеженої і не залежної ні від яких зовнішніх причин?

а) волюнтаризм;

б) ірраціоналізм;

в) інтуїтивізм;

г) фаталізм.

10. Хто розглядав всю всесвітню історію як прогрес в усвідомленні свободи?

а) Б. Спіноза;

б) І. Кант;

в) Ф. Шеллінг;

г) Г. Гегель.