Заборонено:

• зберігання ЛЗР і ГР у декілька рядів з використанням про­кладних матеріалів;

• складування біля опалювальних приладів (відстань до нагрівального елемента має бути не менше 1 м);

• зберігання в по вінця заповненій тарі (ступінь заповнення не має перевищувати 90 % об’єму);

• сумісне зберігання з мінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), лугами, стисненими та зрідженими газами, ЛЗР (перев’язувальними матеріалами, рослинною олією, сіркою);

• зберігання з неорганічними солями, які утворюють з ор­ганічними речовинами вибухонебезпечні суміші (калію хлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.).

Переносити ємкості з вогненебезпечними рідинами потрібно вдвох у спеціально пристосованих клітях або корзинах зі справ­ними ручками. Корзини з великими бутилями, ящики або кліті, речовини в твердій тарі масою понад 20 кг переміщують лише на спеціальних візках.

Медичний ефір і ефір для наркозу зберігають у фабричній упа­ковці в темному місці, подалі від вогню та нагрівальних приладів. Ефір під час зберігання (особливо в разі контакту з повітрям) ут­ворює пероксиди, які в разі струсу, удару, тертя або підвищення температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потре­бує особливої обережності.

Окремі ЛЗР (спирт, медичний ефір та ін.) мають властивість утворювати під час зберігання статичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини. Тому фасування таких рідин проводять в окремих приміщеннях, обладнаних засобами проти­пожежного захисту. Під час їх зливання та фасування потрібно застосовувати металевий посуд, який заземлюють. Тару, звільне­ну від ЛЗР, залишають на деякий час відкритою.

Розчин нітрогліцерину — вибухова речовина, яку в аптеках або на аптечних складах потрібно зберігати в невеликих добре за­купорених склянках або металевому посуді в прохолодному тем­ному місці з дотриманням застережних засобів від вогню. Пересу­вати посуд з нітрогліцерином і відважувати препарат потрібно особливо обережно, бо випаровування речовини загрожує вибу­хом. Потрапляння навіть незначної кількості нітрогліцерину на шкіру спричинює сильний головний біль.

Калію перманганат вибухонебезпечний у разі взаємодії з пи­лом, сіркою, органічними маслами, ефірами, спиртом, гліцери­ном, органічними кислотами та іншими органічними речовина­ми. Його потрібно зберігати: на складах — у спеціальному відсіку в бляшаних барабанах, в аптеках — у штангласах з притертими пробками, окремо від інших ЛЗ. Категорично заборонене сумісне зберігання з ЛЗР і ГР, кислотами та лугами. Бляшані барабани та штангласи з калію перманганатом потрібно своєчасно дуже обе­режно звільняти від пилу, уникаючи тертя.

Кальцію гіпохлорид — не горючий, але в разі контакту з рідки­ми маслоподібними органічними продуктами може спричинюва­ти їх займання, а з аміаком та солями амонію — вибух, тому збері­гати його потрібно ізольовано з урахуванням цих властивостей.

Срібла нітрат в аптеках в кількості до 50 г і на аптечних скла­дах у кількості до 5 кг зберігають ізольовано, згідно з правилами зберігання отруйних речовин.

В аптеках для зберігання ГР передбачають ізольоване при­міщення, яке має бути обладнане пожежною сигналізацією та за­собами первинного пожежогасіння. Приміщення розташовують на першому поверсі. У зовнішній стіні такого приміщення має бути віконний отвір завширшки не менше 1,1м² або висотою не менше 0,75 м. До того ж воно має бути обладнаним залізобетон­ними перекриттями, стінами з вогнетривких матеріалів з межею вогнетривкості не менше 0,75 год, цементною підлогою з ухилом від дверей та дверима з межею вогнетривкості не менше 0,6 год. Вихід у коридор має бути ізольованим від усіх інших приміщень.

В аптеках, які розташовані в адміністративних спорудах або житлових будинках, кількість горючих речовин, які зберігають у нерозфасованому вигляді, не має перевищувати 100 кг. Зберігати їх можна у вбудованих вогнетривких шафах із дверцятами зав­ширшки не менше 0,7 м та заввишки не менше 1,2 м. Шафа має стояти осторонь від теплоутворювальних поверхонь і проходів, доступ до неї має бути вільним.

В аптеках на робочих місцях можна зберігати вогненебезпечні речовини в кількості, що не перевищує таку, яка потрібна для ро­бочої зміни. При цьому ємкості мають бути щільно закритими.

Контроль за пожежною безпекою і санітарним станом закладів фармації

Вимоги до пожежної безпеки закладів фармації

Пожежна безпека закладів фармації має відповідати вимогам Закону України “Про пожежну безпеку”, ГОСТ 12.1.004-91 і Пра­вил пожежної безпеки в Україні, ДСТУ 2272-2006 ССБП.

Для запобігання пожежам, нещасним випадкам в аптеках та на аптечних складах (базах) мають бути розроблені, узгоджені з Державною пожежною інспекцією та затверджені адміністрацією правила пожежної безпеки, поетапні плани евакуації на випадок виникнення пожежі. Такі правила розміщують у доступних для ознайомлення місцях.

У Правилах мають бути висвітленими такі питання:

• порядок утримання приміщень, території і шляхів евакуації;

• умови та норми зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин;

• місця для куріння, застосування відкритого вогню та проведення вогневих робіт;

План

ОХОРОНА ПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ФАРМАЦІЇ 1

Характеристика закладів фармації 1

Вимоги до розміщення та складу приміщень закладів фармації 1

Вимоги до виробничих приміщень і устаткування закладів фармації 3

Техніка безпеки й особиста гігієна персоналу під час роботи в аптеці 4

Вимоги до техніки безпеки та виробничої санітарії під час виготовлення ЛЗ 6

Вимоги до техніки безпеки та виробничої санітарії під час одержання води очищеної та води для ін’єкцій 7

Вимоги до техніки безпеки та виробничої санітарії під час зберігання ЛЗ 8

Безпека праці з наркотичними, отруйними та сильнодіючими речовинами 9

Вимоги до безпеки праці під час зберігання та застосування горючих речовин 10

Контроль за пожежною безпекою і санітарним станом закладів фармації 12

Охорона праці користувачів ПК 13

Вимоги до виробничих приміщень, у яких встановлено ПК 14

Гігієнічні вимоги до виробничого середовища приміщень, у яких встановлено ПК 14

Гігієничні вимоги до організації робочих місць з використанням ПК 16

Режими праці та відпочинку під час роботи на ПК 16

Охорона праці та техніка безпеки під час користування ПК 17

Пожежна безпека в приміщеннях, у яких встановлено ПК 18

Пільги та компенсації, передбачені в разі роботи з ПК 18

5. Режими праці та відпочинку під час роботи на ПК .

6. Охорона праці та техніка безпеки під час користування ПК .

7. Пожежна безпека в приміщеннях, у яких встановлено ПК .

8. Пільги та компенсації, передбачені в разі роботи з ПК.

Охорона праці користувачів ПК

Для закладів фармації характерним є широке впровадження інформаційних технологій і комп’ютерної техніки, за допомо­гою яких здійснюють статистичне оброблення інформації, скла­дають бази даних, отримують актуальну інформацію з ресурсів мережі Internet.

Використання комп’ютерів потребує вдосконалення наявних і розроблення нових підходів до організації робочих місць, проведення профілактичних заходів для запобігання негативним наслідкам впливу ПК на стан здоров’я користувачів.

Основним нормативним документом, який регламентує забезпечення охорони праці користувачів ПК, є ДСанПіІТ 3.3.2.007-98 “Державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин”.

Нагляд за дотриманням вимог цих правил підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, відповідно до ст. 31 Закону України “Про забезпечення санітарного- епідеміологічного благополуччя населення”, здійснюють санітарно- епідеміологічні установи Міністерства охорони здоров’я України.