- •Лекція № 1 Вступ. Зміст, значення дисципліни, зв'язок з іншими науками План
- •Зміст, значення дисципліни.
- •Розвиток науки геохімії довкілля.
- •Зв'язок з іншими науками.
- •Лекція № 2 Основні понятті і терміни геохімії План
- •Характеристика основних понять та термінів геохімії.
- •Характеристика основних понять та термінів геохімії.
- •1. Поняття про геохімічний фон, геохімічне поле, геохімічні аномалії. Їх зв'язок, типи та характеристика.
- •Методи еколого-геохімічних досліджень.
- •Практичне значення геохімії.
- •Лекція № 4
- •Лекція № 5 Основні форми знаходження хімічних елементів План
- •1. Характеристика форм знаходження хімічних елементів.
- •Лекція № 6 Елементи і ізотопи в геохімії План
- •Загальні відоисті.
- •Поділ ізотопів у природі.
- •Природний ядерний реактор.
- •Лекція № 7 Закони розподілу хімічних елементів в різних геохімічних системах План
- •Лекція № 8 Основні поняття щодо аномальності в розподілі хімічних елементів в природних системах План
- •Розподіл хімічних елементів в природних системах.
- •Лекція № 9 Розповсюдження хімічних елементів в земній корі План
- •Відносний вміст хімічних елементів у земній корі.
- •Особливості розподілу хімічних елементів у земній корі.
Лекція № 2 Основні понятті і терміни геохімії План
Характеристика основних понять та термінів геохімії.
Зміст
Характеристика основних понять та термінів геохімії.
Еколого-геохімічні дослідження значною мірою базуються на існуючих (достовірно встановлених) кореляційних зв'язках між джерелами забруднення (див. далі), міграцією елементів в транспортують середовищах (водні і повітряні потоки) та їх тимчасовим концентруванням в середовищах (грунти, рослинний і сніговий покрови, донні відкладення). Важливим підсумком еколого-геохімічних досліджень є встановлення закономірних зв'язків між розподілом хімічних елементів та їх сполук у навколишньому середовищі та показниками здоров'я населення (особливо зміною імунного статусу організмів), тобто (у більш широкому сенсі) виявлення наслідків геохімічного перетворення на біоту. Тому специфічність застосовуваної в екологічній геохімії термінології визначається, головним чином, закладеним в ній медико-біологічним (санітарно- гігієнічним) змістом. Господарська діяльність людини призводить до забруднення навколишнього середовища, під яким розуміється кількісне зміна в останній тих чи інших фізико-хімічних властивостей або поява нових подібних властивостей, рівень або інтенсивність прояву яких може несприятливо вплив на умови життя і здоров'я людини. За такого формулювання забруднення може мати не тільки хімічну, але і фізичну природу (досліджувану, наприклад, в рамках екологічної геофізики); виникати не тільки техногенним способом, а й у зв'язку з природними причинами (природне хімічне забруднення для ділянок родовищ, в районах вулканічної діяльності). Таким чином, наведене вище визначення вимагає уточнення для його однозначного застосування в екологічній геохімії. Під техногенних (антропогенних) забрудненням (хімічним забрудненням) слід розуміти зміна хімічних властивостей навколишнього середовища, що виявляється у збільшенні вмісту хімічних елементів (сполук), не пов'язане з природними процесами. Матеріальними носіями забруднення є забруднюючі речовини - хімічні елементи та їх сполуки, які в свою чергу пов'язані з наявністю джерел забруднення. Даний термін має не дуже певну формулювання. Так, під джерелом забруднення може матися на увазі як вид людської діяльності (радіотехнічне, металургійне виробництво, сільське господарство та ін.), так і конкретні об'єкти діяльності (завод, звалище, автомобільний транспорт та ін.), а також матеріальні носії забруднюючих речовин (засоби хімізації, відходи виробництва). Інтенсивність геохімічного впливу техногенних джерел забруднення, які за масштабами і способом впливу поділяються на локальні, точкові майданні і лінійні, визначається масою хімічних елементів (речовин), що надходить на ту чи іншу територію (техногенне навантаження на навколишнє середовище), тобто залежить від ступеня концентрації забруднюючих речовин в матеріальних носіях і від загального обсягу останніх. Медико-біологічний аспект при оцінці ступеня небезпеки забруднення в даному випадку проявляється в акцентуванні уваги на прямих і віддалених екологічні наслідки. Так, з цих позицій найбільш небезпечні в даний час викиди в атмосферу (пряме екологічний вплив), в той час як тверді відходи характеризуються в основному віддаленим впливом. Порівняльна оцінка спостережуваних рівнів вмісту хімічних елементів (сполук) в різних компонентах навколишнього середовища може здійснюватися шляхом порівняння їх з нормативними параметрами - гігієнічними та екологічними нормативами та стандартами (гранично - допустимі (ГДК) і орієнтовно - допустимі (ОДК) концентрації). Однак, дані нормативи розроблені в даний час не для всіх середовищ (відсутні для рослинності, яка не використовується в сільському господарстві), не для всіх забруднювачів, не завжди адекватні істинної небезпеки останніх мають тенденцію періодично змінюватися. Тому в екологічній геохімії в якості специфічних нормативних величин використовуються фонові рівні хімічних елементів (сполук).
Кларк елемента - це середній вміст елемента в тому чи іншому об'єкті.
Рекомендована література
1. Справочник по геохимии, Г.В. Войткевич, А.В. Кокин, А.Е. Мирошников, В.Г. Прохоров, М., Недра, 1990
Основы геохимии, Я. Мияки, Л., Недра, 1969
Геохимия окружающей среды, А.А. Беус, Л.И. Грабовская, Н.В. Тихонова, М., Недра, 1976
Основы геохимии, Г.В. Войткевич, В.В. Закруткин, М., В.Школа,1976
Лекція № 3
Поняття про геохімічний фон, геохімічне поле, геохімічні аномалії
План
Поняття про геохімічний фон, геохімічне поле, геохімічні аномалії. Їх зв'язок, типи та характеристика.
Зміст
