Розділ 1. ГАЗЕТНЕ ВИРОБНИЦТВО: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

1. Загальна характеристика стану розвитку газетного виробництва

Газета — періодичне друковане на великих форматах видання, яке містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, ілюстрації, фотографії й рекламу.

Періодичне видання — видання, що виходить через певні проміжки часу, з постійною для кожного року кількістю номерів, які не повторюються по змісту, однотипно оформлені, з нумерованими чи (або) датованими випусками, мають загальну назву і, як правило, однаковий формат.

Розвиток засобів масової інформації на зламі тисячоліть свідчить про глобалізацію комунікаційних процесів і прискорене впровадження нових технологій, за допомогою яких однаково легко переробляється текстова та ілюстративна інформація. При цьому насиченість комунікаційних каналів інформацією зростає. Розгляд початкових етапів становлення світової та вітчизняної періодики дає змогу виявити як властиві їм загальноцивілізовані закономірності, так і особливості перебігу тих процесів в Україні.

Виникнення системи засобів масової інформації, у тому числі ілюстрованої преси, невідривне від процесів формування націй, держав і налагодження ринкових відносин. Урахування історичного досвіду становлення періодики дозволяє аналізувати її розвиток, зважаючи на значну часову перспективу, а отже, підносити науковий рівень та ефективність дослідження.

Характерною рисою XX ст. був бурхливий розвиток газетного виробництва у світі й в Україні. З’явилися періодичні газетні видання з великим обсягом і мільйонними накладами («New York Times», «Правда», «Известия»), з щоденною періодичністю та

декількома випусками на день (ранковим, вечірнім). У газетному виробництві домінував високий друк, який поступово витіснений флексографічним, офсетним і глибоким способами або їх комбінацією. Найпопулярнішими стали щотижневі газети (тижневики). Наприкінці XX — на початку нинішнього століття започатковано руйнування системи випуску невеликої кількості назв газет масовими тиражами. Натомість зріс перелік газет різноманітної тематики і збільшилася кількість їх назв, налагодилося виробництво малими та середніми накладами. Цей час позначився значною інтенсифікацією розвитку газетного виробництва, зумовленою поширенням цифрових методів опрацювання текстової та графічної інформації на базі комп'ютерної техніки, причому на всіх етапах видавничо-поліграфічного процесу.

Зазначені тенденції прогнозуються і надалі, разом з розвитком цифрового комп’ютерного друку й підвищенням рівня автоматизації не тільки формних і друкарських, а й додрукарських творчих процесів

• художнього та технічного редагування, дизайну і верстання. Зростає попит на електронні газети. На початку нового тисячоліття в мережі Інтернет їх нараховують понад п’ять тисяч назв. На перше місце виходить актуальність інформації. Однак видавці тут втрачають прибутки від реклами і передплати, тому, як правило, в Інтернет потрапляють тільки окремі статті або переліки заголовків з коротким змістом — преамбулою до матеріалу, що зацікавлює читача й заохочує придбати паперовий примірник. їх дизайн визначається зовнішньою привабливістю оформлення, зручною типографікою шрифтів, використанням комп’ютерних зображальних засобів і кольорового друку.

Сьогодні газети складаються з самостійно надрукованих аркушів великого, середнього й малого форматів, підібраних у комплект. Іноді вони мають декілька різних за змістом частин, що зібрані в один блок.

Ринки газет у різних країнах різняться колом читачів, розмірними характеристиками та накладами. Класичним варіантом, незалежно від способів і методів друку, залишається чорно-біле виконання. Однак прослідковується тенденція до створення кольо­рових газет, що пов'язано з вимогами часу, а також із зростанням рентабельності та поліпшенням якості повноколірного друку.

Аналізуючи світові тенденції технічного розвитку газетного ви­робництва, насамперед слід відмітити перехід газет на кольоровий друк і цифрове керування, а також створення єдиних видавничих систем. Питання про необхідність кольорової газети стає щораз актуальнішим. Конкуренція на ринку газет висока, і при інших рівних умовах читач надасть перевагу більш привабливому, на його погляд, виданню. А таким, без сумніву, виявиться саме кольорова газета. Кольорове зо­браження на психологічному рівні сприймається людиною як більш реалістичне, схоже на навколишню дійсність, ніж чорно-біле. Є ще одне значне обмеження, яке накладається на кольоровість видання. Це реклама, бо саме вона для більшості періодики є джерелом основ­ного прибутку, саме вона забезпечила тотальний перехід більшості журналів і газет на колір. Усі характеристики друкованої продукції закладаються ще на додрукарській стадії, передаються на друкарські машини, і ті автоматично налагоджуються на потрібні режими.

Усе більше з’являється комбінованих щоденних видань, ко­льорові обкладинки і вкладки яких друкують завчасно на крейдо­ваному папері, а внутрішні зошити — оперативно на газетному. На перший план виступають тенденції підвищення якості продукції на папері легких сортів, чого можна досягти за рахунок спрощеного регулювання машин, прискореної їх підготовки до друкування нак­ладу, незначних відходів паперу в макулатуру. Засобом поліпшення якості є комп’ютеризація додрукарських процесів.

Для забезпечення прогнозованих темпів зростання поліг­рафічного виробництва необхідне друкарське обладнання з більшими технологічними можливостями і продуктивністю, що забезпечувало

б виготовлення газети будь-якого обсягу і фарбовості. У теперішніх умовах при тій друкарській техніці, що встановлена в більшості українських друкарень, різко скоротився час, коли машина виробляє реальну продукцію. Усе це суттєво знижує ефективність виробництва. Тому перспективними є моделі, які економічно вигідні при частій зміні замовлень і мають змогу оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку.

Від сучасних газетних друкарських машин вимагається забез­печення:

• якісного друку рекламної продукції;

• можливості друкування з рулонів різної ширини;

• великого діапазону довжини рубки паперового полотна.

Слід додати, що більшість машин розрахована на друкарські форми, які складаються з чотирьох шпальт формату А2. Це дуже нераціонально і нетехнологічно для газетного виробництва, оскільки потрібно чекати підпису для всіх шпальт, а відтак робити монтажі і т.д.

До важливих напрямів розвитку газетної друкарської техніки відноситься і впровадження автоматичних систем контролю якості на базі денситометричних і спектрофотометричних приладів та підвищення технологічної гнучкості постдрукарських модулів.

Сьогодні газетне виробництво в Україні — досить розви­нута галузь з характерними для всієї вітчизняної поліграфії про­блемами, основними з яких є наявність застарілих технологій і відсутність інвестицій для їх модернізації. Так, більшість друкарень орієнтується на стару ідеологію організації газетного виробництва, що не передбачає об’єднання всього виробничого процесу в єдину систему. Вони не планують і не купують систем управління, які відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності виробництва, дозволяють не тільки тримати роботу всіх ланок під постійним кон­тролем, у будь-який момент бачити стан знаходження кожного за­мовлення, але й максимально оптимізувати виробництво, з’єднавши всі його підрозділи в одне ціле. Сумний досвід деяких підприємств підтверджує, що без системного підходу до впровадження навіть найсучасніших технологій не можна досягти бажаного результату.

Отже, прогнозуючи шляхи розвитку газетної індустрії в Україні, слід констатувати, що в галузі додрукарських процесів за останнє десятиліття намітились істотні зміни. Сьогодні вже ніхто не говорить про фотоскладання. Великі електронні системи, які дозволяють за допомогою кількох програм виконувати верстання шпальт, що включають текст, зображення та графічні елементи, стали стандартним явищем у поліграфії. Основна тенденція, що прослідковується на останніх міжнародних поліграфічних вистав­ках, — злиття додрукарських і друкарських процесів. У малофор­матному друці це здійснюється за допомогою систем цифрового друку, а при великих форматах — з використанням цифрових систем експонування формних пластин.

У 2006-2007 роках у масштабі всього світу число встановлених у газетних друкарнях технологія Computer to-print зросло на 31 % і до- сягло 2822 пристроїв. Найперспективнішими ринками для газетних

CtP є Азія, Північна Америка і Росія. В Азії кількість встановлень CtP зросла більш як у три рази (на 203%), у Північній Америці — на 34%, Росії — на 184, в Європі — на 15%. Загалом у Західній Європі на використання технології CtP перейшло вже близько 90-95% га­зетних друкарень. Отже, в майбутньому на європейському ринку проводитиметься в основному заміна з виробленими ресурсами або морально застарілого устаткування, дооснащення формових ділянок для підвищення їх продуктивності, а також оснащення системами CtP новостворюваних газетних виробництв.

Сьогодні абсолютним лідером на ринку є компанія Agfa. Kodak після купівлі фірми Сгео за числом інсталяцій вийшла на друге місце. Третє місце в світі та в Європі з цього показника займає компанія Krause. Більшість встановлених у газетних друкарнях пристроїв CtP укомплектовано лазерами, що працюють у видимому діапазоні спек­тра, проте частка термальних систем у 2007 р. зросла з 20 до 25%. Термальні системи найбільш популярні в Північній Америці (43%) й Азії, у Європі ж їх частка складає 17-18%. Нині можна прогнозувати подальше збільшення частки термальних систем.

Очікуєтьсяперехіддо новоготипу поліграфічного підприємства, що має мінімальний персонал, іншими словами, до «друку без люди­ни», як наслідок автоматизації всіх сходинок виробництва. Нині це найкраще ілюструється прикладом технічного розвитку додрукарсь­кого виробництва, де середній термін експлуатації устаткування до його заміни прогресивнішим досягає в середньому 18 місяців. Електроніка забезпечує управління друкарським виробництвом, що сприяє одержанню високих якості продукції і продуктивності устат­кування. Впроваджуване наскрізне цифрове управління виробничи­ми процесами, що реалізовується цифровими методами (Workflow), зумовлює пришвидшення випуску продукції. У друкарнях, які спеціалізуються на виготовленні комерційної продукції, сьогодні більше половини оригіналів надходить і опрацьовується в цифровій формі. У 2007 р. цей показник зріс до 65%. Тільки так можна скоро­тити терміни виконання замовлень на друкарську продукцію і задо­вольнити вимоги клієнтів щодо її високої якості.

Позитивний вплив на поліграфічне виробництво мають комп’ютерні технології. Так, останніми роками цифрова техніка і видавничі системи зробили переворот у сфері додрукарської

підготовки. Широко використовуються системи «комп'ютер — фотоформа» (Computer to-film), «комп'ютер — друкарська форма» (Computer to-plate) і «комп’ютер — друкарська машина» (Computer- to-press), і їх розповсюдження триває. Для безперервного «цифрово­го потоку» у виробничому процесі додрукарської підготовки, друку і постдрукарської обробки потрібні цифрове подання інформації, інтеграція і зв'язок усіх, без винятку, етапів. Понад 40 відомих виробництв устаткування і систем для поліграфії працюють у рам­ках міжнародної кооперації над тим, щоб за допомогою так званої «концепції СІРЗ» (СІРЗ — Міжнародна кооперація в областях додру­карських, друкарських і постдрукарських процесів) розробити стан­дарт для цифрових процесів випуску друкарської продукції. Широке розповсюдження і практичне впровадження стандарту здійснюється повним ходом.

Класифікація українських газетних видань. В Україні реєстрація періодичних видань почалась у вересні 1990 року. На той час у державі налічувалося 1754 назви газет, 19 з яких були республіканськими. Того ж таки року (з вересня по грудень) було зареєстровано ще 593 назви газетних видань.

Згідно з даними Української асоціації аидавців періодичної преси (УАВПП), створеної у 2001 році (об’єднує 111 видавничих компаній зі всіх регіонів України і представляє більш як 300 ви­дань), в Україні на 1 січня 2006 року Державним комітетом теле­бачення та радіомовлення зареєстровано та перереєстровано 22794 періодичних видання, з них 14351 — газети. Зростають темпи роз­витку регіональних друкарських періодичних видань. Наприклад, якщо у середині 1990-х років у Київській області видавалось 48 га­зет. то на сьогодні їх зареєстровано більше тисячі. Наведені цифри свідчать про велику популярність газетного виробництва та його безумовну перспективність.

Незважаючи на бурхливий розвиток нових інформаційних технологій, газета залишається важливою ланкою в системі сучас­них мас-медійних засобів розповсюдження інформації, обміну ду­ховними і матеріальними цінностями між творцями і споживачами.

Історія розвитку технології газетного виробництва має бага­то цікавих аспектів як у технологічних, так і в технічних засобах її продукування.

Використовуючи літературні джерела та дані УАВПП і резу­льтати наукових досліджень, представимо умовну класифікацію українських газетних видань. Згідно з існуючою класифікацією (рис. 1), сучасні українські газети поділяються за такими типовими ознаками: періодичність, дислокація, географія поширення, формат, обсяг, тираж, фарбовість, технологія і техніка виготовлення тощо.

Ґрунтуючись на даних, отриманих від ряду українських газет­них видавництв та з літературних джерел, можна здійснити аналіз критеріїв класифікації газет. За цільовою спрямованістю (рис. 2). або ж за типами, враховуючи аудиторію читача, для якого вони призначені, газети поділяють на:

• суспільно-політичні;

• рекламно-інформаційні;

• спеціалізовані;

• дозвільні.

У більшості випадків тип газети визначає також її поліграфічне виконання та дизайн. На рис. З представлено діаграму періодичності виходу газетних видань. За результатами аналізу встановлено, що тижневики в загальному розподілі за періодичністю займають найвагоміше місце. За ними йдуть газети, які виходять у світ двічі на місяць. Розглянувши кожен тип газет окремо, можна відмітити, що для рекламно-інформаційних газетних видань тижневий

цикл найраціональніший. У спеціалізованих газет періодичність визначається економічними факторами (2-3 рази в місяць). Те саме стосується і дозвільних газет.

Класифікацію (розподіл) газет за тиражами наведено на рис.

4. Тут прослідковується тенденція до зростання накладів суспільно- політичних газет, тоді як спеціалізовані видання виходять наймен­шими тиражами. Майже 90% усіх видань випускають у чотирьох тиражних діапазонах: від мікротиражів (до 5 тис. примірників) до середніх (25-50 тис. примірників). Логічним є те, що третина рекламно-інформаційних газет має тираж понад 50 тис. примірників, адже в газетному виробництві простежується тенденція до зменшення тиражів і збільшення кількості назв.

Якщо проаналізувати розподіл українських газет за форма­том (рис. 5), то можна стверджувати, що більшість з них друкують форматом АЗ (ЗО х 42 см). Формат А2 (42 х 60 см) характерний для суспільно-політичних газет; А4 найбільш властивий рекламно- інформаційним (14%), спеціалізованим (15%) і дозвільним газетним виданням.

Рис. 4. Розподіл українських газет за накладами (тис. примірників)

Рис. 5. Розподіл українських газет за форматами

Розподіл за обсягом (числом полос) здійснюється наступним чином. Найпопулярніші 4-, 18-, 16-полосні газети (рис. 6): 4-полосні— це переважно суспільно-політичні щоденні видання, міські, районні (п’ята частина газет); 8-полосні — весь спектр типів (дозвільні га­зети не входять): від 17 до 22% (50-60%); 16-полосні — четвертина усіх видань — суспільно-політичні тижневики, спеціалізовані газети (30-40%); 24-полосні — до 10%.

В ахроматичній гамі друкується до 80% усіх періодичних ви­дань, зокрема щоденні суспільно-політичні газети, близько половини тижневиків і спеціалізованих видань. Це пов'язано з браком коштів та необхідних потужностей у друкарнях, а також недосконалістю технологічного обладнання.

Рис. 6. Розподіл українських газет за обсягом (числом полос)

Частка кольорових газет—це рекламно-інформаційні видання, в яких для конкурентоспроможності друкують щонайменше титульну сторінку у чотири фарби, повністю віддрукованих у чотири фарби газет менше 1% (рис. 7).

Розвиток та широке впровадження засобів масової інформації, зокрема радіо і телебачення, створення банків даних і виклик з них відповідної інформації на екрани ПЕОМ не відтіснили, як передбачалося, і за оцінками спеціалістів, не зможуть змістити на другий план поліграфічне виробництво. Як відзначалося на IV Всесвітньому конгресі поліграфії, що відбувся наприкінці минулого століття у Ріо-де-Жанейро, обсяг друкованої продукції в світі че­рез кожних вісім років подвоюється. При збереженні цієї тенденції у 2001 р. обсяг реалізації продукції поліграфічного виробництва зріс до 220 млрд дол. проти 55 млрд дол. у 1985 році. Водночас поліграфічне виробництво щорічно поступається 5-10 відсотками потенціального приросту свого обороту' конкурентові - електрон­ним системам масової комунікації (СМК). Темпи вдосконалення технологій, які впливають на розвиток поліграфічного виробництва.

прискорюються в першій XXI ст.. а заміни окремих видів друкованої продукції електронними еквівалентами зростають з 2% до семи. У поліграфічну промисловість впроваджується досконала додрукарсь­ка та контрольно-вимірювальна техніка, що сприятиме підвищенню продуктивності праці.

Рис. 7. Розподіл українських газет за фарбовістю (лице + зворот)

Прискорений технічний прогрес систем обробки графіки і тексту продовжується в розвитку безконтактних способів дру­ку (лазерні принтери, термодрук, струминний друк, кольорове копіювання тощо). Продукцією таких технологій можуть бути прейскуранти, довідники, брошури, технічна документація, тобто видання, продукування яких не вимагає високої роздільної здатності і які випу скаються обмеженими накладами. Сприятливі перспективи для друкованих СМК підтверджуються дедалі більшими обсягами інвестицій у поліграфічне машинобудування.

Серед найбільш поширених тенденцій виділяються ті, які бу­дуть найхарактернішими найближчим часом. На перший план вихо­дить підвищення якості продукції на папері легких сортів, що має досягатися за рахунок спрощеного регулювання машин, прискореної їх підготовки до друкування накладу, незначного відходу паперу в макулатуру. Засобом поліпшення якості є комп’ютеризація друкарсь­ких процесів. Стійкою вважається тенденція до зниження накладів при одночасному зростанні випуску друкованої продукції. У зв’язку з цим передбачається інтенсифікація інноваційної діяльності поліграфічних підприємств, що стимулюється створенням єдиного

ринку країн Європейського співтовариства, яісийзбільшуєекспортний потенціал поліграфічного виробництва. Насамперед це стосується ілюстративного глибокого та рулонного офсетного способів друку.

На думку американських експертів, у поліграфічному вироб­ництві відбуваються структурні перетворення, пов’язані з підвищен­ням вимог з боку споживачів до якості та ілюстративності всіх видів поліграфічної продукції. На сьогодні частка дрібних підприємств у північноамериканській поліграфії близька до граничної, а процес концентрації виробництва триватиме й дачі. Друкарські процеси на­сичуватимуться обчислювальною апаратурою, зокрема для керування фарбовими апаратами за допомогою сканерів, які вміють «читати» друкарські форми, і кольорового динамічного денситометричного контролю. Завдяки впровадженню засобів автоматизації зменшиться потреба у висококваліфікованому персоналі, відхід паперу' в макула­туру, скоротиться час налагодження друкарських машин. Усе це не вплине негативно на якість продукції. Японські спеціалісти вважають, що найближчим часом обсяг поліграфічного виробництва потроїться паралельно з розширенням сфери інших СМК Прогнозовані темпи зростання поліграфічного виробництва складатимуть щорічно 6,5%. Для їх забезпечення необхідне друкарське обладнання, що має більші технологічні можливості й продуктивність, ніж наявне. Перспективні ті моделі, які економічно вигідні при частій зміні замовлень, мають можливість оперативно реагувати на кон’юнктуру ринку.

Загальні тенденції при використанні способів дру'ку у світовій поліграфії надалі визначаються переважно застосуванням офсетно­го способу і скороченням частки високого друку. Дані за останній період і довгострокового прогнозу до 2025 р. для США свідчать про певне співвідношення способів друку (табл. 1).

Аналіз підтверджує, що, незважаючи на деяке скорочення, у загальному' співвідношенні способів дру'ку переважає офсет. Істотне зменшення відсотка високого способу друку (більш ніж на 60%) супроводжується зростанням флексографічного, передбачається значне поширення електронних (безконтактних) способів друку.

Цікаві прогнозні дані щодо розвитку поліграфічної промис­ловості в країнах Західної Європи. Структура виробництва друковної продукції в 2000 р. тут така: реклама — 28%, газети — 21, журнали — 19, ділова документація і формуляри — 17, книги — 8%.

Таблиця 1

Тенденції використання способів друку в США (в процентах)

Володіючи інформацією про перспективи загального розвит­ку основних способів друку, розглянемо стан сучасного газетного виробництва, який є надзвичайно важливою ланкою видавничо- поліграфічного комплексу будь-якої країни. Дещо з історії. Цього року громадськість України відзначає 260-ті роковини першої в Україні газети — «Львівський кур’єр», яка польською мовою вихо­дила з 1749 року. У 1776 р. у Львові з’явилася друга газета — «Газет де Леополь» (друкувалася французькою мовою). Першою ластівкою у Східній Україні став «Харьковский еженедельник» (видавався з 1812 р. російською мовою). До перших україномовних газет нале­жить «Зоря галицька» і «Дневник руський», які почали виходити у Львові 1848 р. — з пробудженням свідомості Європи.

Сьогодні газетне виробництво України досить розвинута га­лузь з характерними для всієї вітчизняної поліграфії проблемами, основними з яких є наявність застарілих технологій і відсутність інвестицій для їх модернізації. Зрозуміло, що галузь у своєму роз­витку повинна «перескочити» певні етапи, якими рухалася зарубіжна поліграфія, і гідно увійти у відповідне світове співтовариство. Тепер у професійних закордонних виданнях широко дискутується про­блема — чи газети мають майбутнє: які перспективи у видавничої індустрії, яким чином здійснюватиметься доступ читачів до елек­тронних газет та на яку аудиторію ці видання будуть зорієнтовані. У галузі газетної індустрії найімовірнішим уявляється такий варіант, коли як доповнення до друкованих газет існуватимуть і електронні видання. Електронні газети можуть доставлятися читачеві система­ми супутникового зв’язку, можуть включати відео- та звукові еле­

менти. На відміну від книжок, щоденні газети рідко прочитуються від першої до останньої сторінки, читач зупиняється лише на тих матеріалах, які його цікавлять. Для такої форми відбору інформації електронні видання годяться найбільше, оскільки однією з їх основ­них переваг є наявність пошукових засобів. Коло споживачів, яким доступні електронні видання, обмежується певними соціальними чи політичними групами. Це люди, які мають власний СО-RОМ плеєр, персональний комп’ютер або засоби дистанційного доступу до систе­ми супутникового зв’язку, наприклад, мобільну апаратуру мультимедіа або відеофон. Коло користувачів електронних газет обмежується і таким фактором, як звичка людей до друкованих видань і відмова від адаптації до нових форм (це характерне для людей старшого віку). Найбільш імовірно, що першими перейдуть на електронні видан­ня школи та сфера бізнесу. Звідси і висновок: електронні видання викличуть зміни у видавничій індустрії. Вони вплинуть на стиль видань, засоби їх подачі та характер читацької аудиторії.

Ця нова форма видання добре прижилася у США. У Каліфорнії денна газета «Сан Хосе Меркюрі Ньюс» виходить в електронному виконанні. Отримати електронну газету можна за допомогою персо­нального комп’ютера через радіомережу з будь-якого місця. Можна замовити і певні фрагменти матеріалу. При цьому з видавництва надходить запит до архіву, і замовник отримує той текст, що його цікавить. Ще в 1994 р. у ФРН можна було одержати інформацію через банк економічних даних із 17 німецьких газет і журналів. Сервісні послуги фірми ҐЕШУС за кожну хвилину інформації коштували 50 пфенінґів без урахування витрат на її передавання. При отриманні статті повністю кожний документ оцінювався трьома марками ФРН. Сьогодні можна отримувати в електронному виконанні і газету «Франкфуртер альґемайне», проте цей метод ще досить дорогий, і тільки деякі газетні групи його використовують. В Україні в електрон­ному варіанті випускається ряд видань, у т. ч. популярний тижневик «Галицькі контракти», який складається з чотирьох інформаційних блоків. їх розповсюдження здійснюється шляхом безпосередньої адресної електронної пошти. Замовник може отримати будь-який інформаційний блок. Видання має свій сервер в Інтернеті.

Розмірковуючи про майбутнє поліграфічної промисловості, можна виділити шість основних тез, які визначатимуть її розвиток.

• Додрукарське виробництво. Широко впроваджується елек­тронна техніка. Через використання настільних видавничих систем це виробництво втратило свою монополію. Додрукарська підготовка в багатьох випадках проводиться у видавництвах, студіях, реклам­них агентствах та інших структурах. Унаслідок цього зменшується число робочих місць. За прогнозами, кількість репропідприємств, що діють сьогодні, до кінця десятиріччя зменшиться з 2500 до 500. Цифровий ланцюжок («комп’ютер — форма», «комп’ютер — друк») спричинить подальше скорочення робочих місць у репродукційному та формному виробництвах.

Розвиток газетних центрів. Завдяки повному верстанню сторінок і новим редакційним системам багато робіт, що виконува­лися в додрукарському виробництві, тепер здійснюють у видавницт­вах. Отож близько 10 тис. робочих місць перебувають під загрозою скорочення. Професію складача буде ліквідовано.

• Галузь мультимедіа. Уже є приклади практичного засто­сування на ринку, отримання періодики для спеціалістів через СО­КОМ і даних із журналів через інформаційні мережі. Мультимедіа готує втрату' монополії поліграфічної промисловості в сфері розпов­сюдження інформації.

• Преса залишається незмінною. Мультимедіа впливає на друкарський сектор і вимагає його зміни. Поліграфічна про­мисловість стоїть перед проблемою забезпечення швидкісними і широкоформатними друкарськими машинами з центральним керу­ванням. Цифровий друк зумовлює непрофесійність друкаря, через що майбутнє цієї професії не визначене.

Поряд з технічними проблемами не слід забувати і про екологічні.

• Захист навколишнього середовища. Навколишнє сере­довище впливає на людину під час роботи. Шкідливу дію спричиня­ють клімат, освітлення, робота з дисплеєм і розчинами, а також ряд інших факторів. Для забезпечення оптимальних умов праці доцільно проводити їх аналіз на окремих робочих місцях.

• Найважливіше —людина. Досі в поліграфічній промис­ловості технічний прогрес відігравав провідну роль, проте щораз більшого значення починає набувати людський фактор. Тепер пере­магають організаційні концепції: бригадна організація праці, менед­жмент якості та ін.

Прогнозуючи шляхи розвитку газетної індустрії в Україні, яка. на жаль, знаходиться в досить-таки занедбаному стані, ми повинні бачити і її перспективу. Адже не зупинилися на досягнутому і газетні корпорації розвинутих країн світу. Як уже нами зазначалося, в області додрукарських процесів за останнє десятиліття намітилися істотні зміни. Великі електронні системи, які дозволяють за допомо­гою кількох програм виконувати верстання шпальт, що включають текст, зображення та графічні елементи, стали стандартним явищем у світовій поліграфії. Основна тенденція, яка прослідковується на останніх міжнародних поліграфічних виставках, — злиття до­друкарських і друкарських процесів. У малоформатному друці це здійснюється за допомогою систем цифрового друку, а при великих форматах — з використанням цифрових систем експонування форм­них пластин. Правда, практика показує, що машини цифрового дру­ку вигідні при невеликих тиражах (наприклад, на машині ІНДІГО (Ізраїль) — до 800 прим.). При більших тиражах друк на таких ма­шинах дорожчий за офсетний, і тому в газетному виробництві він поки що не застосовується.

Системи цифрового експонування пластин, або «комп'ютер — форма», стали реальністю і вже знайшли свою нішу в поліграфічному виробництві. Проте сьогодні вони мають і ряд недоліків, у тому числі не досить високу роздільну здатність (40 1/см), що дозволяє викори­стовувати їх при друкуванні відносно дешевої продукції, наприклад, газет. Варто зазначити, що хоча системи «комп’ютер — форма» є досить ефективними, значні інвестиції газетні фірми вкладають і в традиційне технологічне устаткування для виготовлення друкарсь­ких форм.

Незважаючи на швидкий розвиток нових цифрових друкарсь­ких машин, традиційні зберігають своє значення. Аналіз експонатів міжнародних поліграфічних виставок останніх років підтверджує, що в галузі газетних ротаційних машин перевага надається ком­пактним конструкціям баштового типу (до восьми поверхів). Прихильники конструкцій сателітового типу стверджують, що такі баштові конструкції машин не дають точного приведення форм. Але не завжди те, що правильне в теорії, підтверджується практи­кою. Салон НЕКСПО (1995 р.), на якому також демонструвались і 8-поверхові конструкції, відкрив дорогу беззонним фарбовим

апаратам: європейський варіант з анілоксовими валиками й

американський та японський варіанти без них. Вони передбачають використання валика дозування, притиснутого до розкочувального циліндра, який вирівнює подачу фарби уздовж твірної, а також загальне регулювання подачі фарби на форму шляхом зміни частоти обертання дуктора. Для беззонних фарбових апаратів американської конструкції розроблено спеціальні емульсійні фарби. Крім того, відбувається удосконалення офсетних машин способом застосування новітньої техніки керування для систем автоматичного склеювання паперового полотна, впровадження нових «безшовних» офсетних і формових циліндрів, заснованих на використанні спеціальних гільз, використання автоматичних пристроїв для зміни друкарських форм. У цьому випадку паперова стрічка залишається в друкарській машині, що дає змогу економити час запуску машини при переході на нове замовлення й зменшує кількість макулатурних відходів.

Одним з прогресивних напрямків є розробка спеціальних емульсійних фарб, які дозволяють усунути зволоження форм як окрему операцію. У цьому напрямку працює фірма ҐОСС ГРАФІК (США). Крім того, друкувати без зволоження дозволяють форми «су­хого офсету» фірми ТОРЕИ (Японія). їхню значно більшу вартість (у 2-3 рази) компенсують такі переваги, як дешевша обробка форм і зменшення або .відсутність макулатури. Цей варіант офсетного дру­ку сьогодні є не тільки найбільш екологічно чистим, але й забезпечує вищу якість відбитків.

Машинобудівні фірми-лідери в галузі виготовлення друкарсь­ких машин вкладають значні кошти в розробку та випуск нових газетних машин. Для чотирифарбового друку газет, журналів і рек­ламних видань фірма КБА (Німеччина) випускає машину баштової будови КОЛОРА, яку оснащено електронною системою керування та безваловими приводами. При довжині кола друкарського циліндра 940 мм і максимальній ширині рулону 1260 мм вона розвиває найбільшу швидкість друкування — 70 тис. відб./год. Укомплектована системою конвективного сушіння відбитків гарячим повітрям, пристроєм для охолодження відбитків при друкуванні багатофар- бових рекламних листків. За годину на машині можна надрукувати 70 тис. прим. 32-сторінкової газети (8 чотирифарбових, 8 двофарбо- вих і 16 однофарбових сторінок) або 140 тис. прим, газет половинного

формат}'. Машина серії КОНТИНЕНТ цієї ж фірми має довжину кола друкарського циліндра 560 мм, ширину полотна паперу — 900 мм і максимальну продуктивність — 50 тис. відб./год. Варті уваги і маши­ни КБА-Анілокс Експрес (швидкість 35 тис. об./год.) та КБАЖурнал (швидкістю ЗО тис. об./год.) Машина КБА-КОММАНДЕР дозволяє випускати 96-сторінкову продукцію, має 12 рулонних пристроїв заправлення. Довжина кола циліндра становить 1120 мм, ширина паперового полотна — 1524 мм. Максимальна швидкість роботи — 40 тис. об./год., довжина машини 52 м, висота — 15 м, маса — 1 тис. тонн. Машина обладнана 42-ма фарбовими апаратами плівкового типу.

Однією з найбільш прогресивних новацій фірми КБА є впро­вадження в рулонних машинах технології закріплення друкарських форм та офсетної гуми МІНІГАП з шириною каналу для кріплення лише 2 мм, що набагато менше, ніж у традиційних конструкціях. Подібне вирішення цієї проблеми було запропоноване фірмою ГЕЙДЕЛЬБЕРГ ГАРРІС (Німеччина), яка застосувала на своїй новітній рулонній офсетній машині М-3000 під назвою САНДІ ПРЕС повністю покриті гумою офсетні циліндри, що сприяє уникненню ударів та вібрації при збільшенні швидкості друкування до 100 тис.

об./год. Слід зазначити, що 24-сторінкова машина М-3000 оснащена фальцювальним апаратом, в якому відсутні графейки. Апарат має дві воронки, де здійснюється поздовжнє згинання паперового полотна; потім папір двічі розрізається за один оберт фермового циліндра. Завдяки наявності фальцювального апарата без графейок на машині можна виготовляти друковані вироби різних форматів. Сьогодні ма­шина М-3000 найбільш швидкісна у світі. Ширина паперового по­лотна в ній — 1440 мм. На одному фермовому циліндрі цієї машини уздовж розміщується шість сторінок, а по колу' — дві. Операції зміни форм і офсетної ґуми автоматизовані. Зміна гуми здійснюється за 20 с., а зміна друкарських форм — за 40 с.

Викликає інтерес ще одна новацію фірми КБА — створення в машинах баштової конструкції додаткової резервної секції, куди в необхідний момент встановлюють друкарські форми зі «свіжими» новинами. Безваловий привід забезпечує розгін секції до необхідної швидкості і з дотриманням точного приведення зображень, автома­тичную заміну в процесі роботи секції, на якій друкувалися сторінки

з менш цінною інформацією. Це дає можливість уникнути великих

витрат паперу, що могли б виникнути при звичайній заміні форм при класичній технології, і не знижувати продуктивність машини

На виготовленні високоефективних машин газетного друку спеціалізується німецька фірма МАН РОЛАНД. Як правило, це машини подвійної ширини (162 см) з довжиною кола друкарського циліндра 115,6 см (КОЛОРМАН). Швидкість роботи — 40 тис. об./ год. Так, на одному з австрійських підприємств встановлено три машини КОЛОРМАН, у комплекті яких 103 фарбових апарати.

4. фальцапарати, 26 пристроїв для автоматичного склеювання паперо­вих полотен. Загальна довжина друкарської лінії 117 м. Кожна з трьох машин виготовляє 64-сторінкові газети, у тому числі 20 сторінок друкується чотирма фарбами. Висока якість друку забезпечується автоматичним регулюванням приведення форм, пристроями зонного регулювання фарбової системи, виконаної на базі апаратури скану­вання друкарських форм, системою автоматичного змивання гумових полотен. Автоматична система АВРОЗУС виконує всі операції з рулонами, зокрема: розвантаження, зберігання, розпаковування, підготовку до склеювання, евакуацію паперових відходів і втулок. Для друкування на машині КОЛОРМАН використовується стандар­тний газетний папір масою 1 м² 45 г. Машина має баштову будову друкарських секцій. Цікава і модель ГЕОМАН — машина модульно­го типу з Y-подібними друкарськими секціями. Машина УНІМАН у своїй вихідній конструкції дає змогу виготовляти 32-сторінкові зошити, у т. ч. по 16 чотирифарбових і двофарбових сторінок. Гнучкі

і високопродуктивні фальцювальні апарати дозволяють комплекту­вати газетні випуски обсягом до 128 сторінок. Для друкування газет незначними тиражами і з невеликою кількістю сторінок фірма пропонує модель КОРОМАН — машину секційної побудови з фарбовістю 2+1. Швидкість друкування — 36 тис. об./год.

Фірма МАН РОЛАНД випускає обладнання і для друкування газет способом «сухого офсету» з форм ТОРЕИ. Це машини типів ОКТОМАН і РОТОМАН. На поставленій у Швейцарію газетній машині ОКТОМАН друкуються також журнали екстра-класу з рас­тром 60 — 120 см~1. Спеціально для способу «сухого офсету» на машинах розроблено і встановлено пристрій для очищення паперо­вого полотна, охолоджувальну систем}' для формного, офсетного, дукторного і розтирального циліндрів.

Швейцарська фірма ВІФАГ на виставці наприкінці минулого століття представила нову ротаційну рулонну машин}- баштової будо­ви ВІФАГ ОФ 370 ГТД, в якій відсутні горизонтальні та вертикальні вали синхронізування. Незважаючи на те, що суміжні друкарські апарати не з’єднані між собою навіть паразитними шестернями, уся синхронізація з точністю 1/4000000000 здійснюється електронними засобами. Подібне рішення дозволяє відмовитися від цілої низки привідних валів, редукторів і муфт зчеплення, гітар передавальних шестерень, систем рециркуляційного змащування. Але головне

• машини стають менш металомісткими, підвищується точність приведення, зменшуються відходи паперу в макулатуру. Вартість машини знижується приблизно на 5%. Встановлені в чотири поверхи двосторонні друкарські секції мають по дваокремих електроприводи, а фальцапарат і рулонна заправка— по окремому' приводу, що сполучені між собою загальною електросхемою з електронним регулюванням. У машині є спеціальні пристрої для автоматичної заміни окремих сторінок, що може здійснюватися без зупинки машини; заміна всього комплекту форм відбувається з мінімальною затратою часу. Довжина розгортки формового циліндра становить 960 мм, а ширина паперово­го полотна — 1260 мм. Швидкість друкування — 25 тис. об./год (при спільній роботі з машиною УШМАН — 35 тис. об./год).

Досить широкий збут мають машини фірми ҐОСС ГРАФІК (РІПА) Газетна ротаційна машина ҐОСС-УНІВЕРСАЛ 70 розра­хована на ширину паперового полотна 91,4 см. Довжина рубання

• 57,8 см, продуктивність — 45 тис. відб./год. Офсетна ротаційна машина КОЛОРЛАЙНЕР являє собою три «друкарських башти». Ротаційна машина НЬЮСЛАЙНЕР, яку фірма впровадила в одному з норвезьких видавництв, дозволяє продукувати 80-сторінкові газети, де 64 сторінки друкуються в чотири фарби. Швидкість друкування складає 75 тис. відб./год. Конструкцію машини виконано за схемою приводу друкарських секцій без головного вала.

На поліграфічних підприємствах ряду країн застосовуються газетні ротації «ЦИРКОН 66-111» фірми МАНУ ГРАФ (Індія), ліцензію на виготовлення яких підприємство закупило в добре відомого в світі німецького машинобудівного підприємства ПОЛІГРАФ з колишньої НДР. Використавши досить широкі технологічні можливості цієї бага- тофарбової машини, на ній можна продукувати до 38 тис. відб./год.

Протягом кількох десятиліть гаму універсальних рулонних офсетних машин з шириною паперової стрічки до 914 мм випускає фірма КІНҐ ПРЕС (США). Ці машини дозволяють виготовляти не тільки газети, ай журнали та книги. Усі машини можуть агрегатуватися з експедиційним устаткуванням для приймання та оброблення га­зет, а також з устаткуванням для приймання книжково-журнаїьних зошитів. Друкарська машина МЕДІА КІНҐ 2000, що складається з двох секцій (2 + 2) баштової будови, дуже компактна і дозволяє задруковувати обидві сторони паперової стрічки чотирма фарбами. Для друкування на крейдованому папері машина комплектується га­зовою сушаркою. Довжина рубання продукції може становити 546, 578 або 630 мм. Максимальна швидкість роботи машини досягає 38 тис. об./год. Машину можна оснастити системами дистанційного ке­рування подаванням фарби і зволожувального розчину; приведенням фарбових зображень, автоматичного склеювання паперу.

Потреби російського видавничого ринку у випуску кольорових газет і комерційних видань спонукали АТ «Рибінськ-Поліграфмаш» до розробки та організації виготовлення газетного устаткування офсетного способу друку. Великий вибір машин з шириною друку 600-1680 мм і багатосекційною будовою може задовольнити вимо­ги поліграфістів як районних друкарень, так і потужних газетно- журнальних комбінатів.

Ряд російських і зарубіжних поліграфічних підприємств експ­луатує машини офсетного друку ПОГ-бО, ПОГ-66, ПОГ-90, 2ПОГ-90

1. газетні агрегати ПОГ-168. Однак усі вони переважно забезпечують фарбовість продукції 2 + 1. Враховуючи нові потреби в багатофарбовій продукції, завод провів роботи з модернізації зазначених машин. Сьогодні у машини 2ПОГ-90 вбудовується планетарна секція фар- бовістю 4 + 0, що дає змогу отримувати фарбовість продукції від 4 +

2. до 4 + 4. Керування гвинтами фарбових апаратів і приведення фер­мових циліндрів — дистанційне з можливістю попереднього натагод- ження фарбових апаратів. На газетних агрегатах зроблено відповідні удосконалення, які забезпечують фарбовість до 4 + 2.

Значно відрізняється від ряду машин 2ПОГ-90 — ЗПОГ-90 машина ПОУ-90. При швидкості роботи 25 тис. об./год і довжині рубання, як у машин ЗПОГ-90 (578 мм), вона оснащена формовими циліндрами з подвійною розгорткою. Це дозволило зі збільшенням на

30% габаритів (в основному задовжиною) підвищити продуктивність (за кількістю сторінок газети) удвічі. МашинаПОУ-90 комплектується з урахуванням автономного склеювання рулонів як в автоматичному, так і в напівавтоматичному режимах на всіх робочих швидкостях. Універсальний фальцювальний апарат виконує якісне фальцювання газетної і книжково-журнальної продукції.

Заснована 1946 р. фірма СОЛЬНА ІНТЕР-НЕЙШНЛ (Швеція) на сьогодні виготовила понад 7 тис. дрз'карських секцій газет­них машин одинарної ширини СОЛЬНА. Завдяки високій якості виготовлюваної продукції, надійності та стабільності в роботі, простоті обслуговування, ці машини добре зарекомендували себе на поліграфічних підприємствах багатьох країн світу, причому не тільки при виробництві газетної, а й комерційної продукції. У моде­лях машин СОЛЬНА можливі різні варіанти використання фарбових апаратів — 4 + 1, 4 + 2, 3 + 2, 2+1,3 + 0, 2 + 0, 1 + 1. Незначний час підготовки замовлення до друку, малі відходи паперу забезпечують рентабельність друкування. Увагу спеціалістів на виставці ДРУПА- 95 привернула демонстрація в дії нових моделей машин СОЛЬНА ДИСТРИБЮТОР 200 і СОЛЬНА ДИСТРИЬЮТОР 300. Виробничу програму фірми представляють також машини моделей СОЛЬНА ПРІНТ СИСТЕМ 600 та СОЛЬНА КОММЕРЦІАЛЬ 350.

Гнучкість машини ДИСТРИБЮТОР 200 починається з дру­карських секцій з фарбовістю 1 + 1 або 1+2, що дозволяє отриму­вати значну кількість комбінацій кольорів при друкуванні газетної продукції. Максимальна ширина паперового полотна— 890 мм, мак­симальна ширина друку — 880 мм, продуктивність — 35 тис. відб./ год. Завдяки модульній будові можна розширювати технологічні можливості машини, доповнювати її друкарськими секціями. Понад 90% продукції фірми експортується через власну дилерську мере­жу. Основні ринки збуту', крім Швеції та скандинавських країн, — Італія, Німеччина, країни колишнього СРСР, Північна та Південна Африка, Бразилія, Індонезія, країни Південносхідної Азії. Тільки за останні два роки машини фірми СОЛЬНА встановлено на приватно­му газетному підприємстві в м. Іркутську (Росія) та на державному підприємстві ПРІН ТАЛ у м. Таллінні (Естонія).

Хоча в газетному виробництві і домінує офсетний спосіб друку, значні обсяги газет у ряді країн друкуються флексографічним спо­

собом з фотополімерних форм (ФДФ). Так, у США одна з газетних компаній закупила дві флексографічні машини ФЛЕКСОМАН фірми МАН РОЛАНД. Машини використовуються для високоякісного дру­кування щоденних газет з великою кількістю кольорових сторінок. Це 64-сторінкові восьмисекційні машини, кожна з яких має дві 5-фарбові секції, дві — 4-фарбові, дві секції для друку вання чорною фарбою і дві — для задруковування окремих ділянок фарбами інших кольорів.

Високоякісну кольорову газетну продукцію флексографічним способом на крейдованому папері можна отримати і на газетному агрегаті ФЛЕКСО-КУР’ЄР фірми КБА, продуктивність якого ста­новить 70 тис. відб./год. Фірма КБА МОТТЕР (США) випускає до­сить популярні флексографічні машини КОЛОРМАКС, розраховані на ширину' паперу 152 см і довжину рубання 55 см. Максимальна швидкість машини — 35 тис. об./год.

На сьогодні в Італії нараховується 83 щоденних газети із за­гальним тиражем 9,3 млн відбитків; 11 з них мають тираж 2 млн і дру­куються в 12 друкарнях на 18 газетних машинах флексографічного друку. В італійських видавництвах для друкування газетної продукції флексографічним способом використовується переважно обладнан­ня місцевого виробництва. Багатофарбові флексографічні газетні ротації замовникам постачає фірма ЧЕРУТТІ. Нею створено серію машин з фарбовістю 4 + 1, що складаються з двох моделей. Одна з них — НОВА застосовується для випу ск)' малих і середніх тиражів газет зі швидкістю друку 5 м/с. Ширина задруковуваної стрічки па­перу може змінюватися в межах 800-1260 мм. Модель СУПЕРНОВА використовується для друкування середніх і великих тиражів газет зі швидкістю 11 м/с. ширина задруковуваного полотна паперу — 1260-1680 мм. Для друкування застосовуються фотополімерні форми НЬЮФЛЕКС 60, що мають висоту друкарського рельєфу 0,3 мм. Форми в машинах закріплюються на циліндрах, покритих про­кладкою з пінополімеру. Строк служби її близько двох місяців; вона забезпечує кращий перерозподіл тиску' в зоні друкарського контакту. Особливістю конструкції машин ЧЕРУТТІ є вертикальне розміщення друкарських секцій, що надає їм компактності. Притискання ракеля до анілоксового ваіика фарбового апарата здійснюється пневматич­ним пристроєм. Автономний привід фарбового апарата перешкоджає висиханню фарби на фарбових валиках під час зупинок машини.

Для друкування на машинах НОВА і СУПЕРНОВА використову­ються водорозчинні фарби типу ФЛЕКСОДЕС-СІН-ВЗ фірми К+Е (Австрія). Фірма випускає повний комплект тріадних фарб, фонові і декоративні фарби, до складу яких входять високоінтенсивні пігменти (10-12%), в’яжучі компоненти (30-35%) і вода (решта).

Аналізуючи світові досягнення в галузі газетного виробницт­ва мусимо згодитися з тим, що досить незначна кількість провідних вітчизняних газетних видавництв мають сучасну газетну техніку.

За своїм функціональним призначенням газетна продукція повинна якнайшвидше надходити до читачів, а тому гнучкість і мобільність процесів її виготовлення є основним способом у конкурентній боротьбі за існування друкованих засобів інформації. З огляду на це протягом останніх років досягнуто значних успіхів в автоматизації додрукарських процесів; друкарські процеси сьогодні настільки автоматизовані та нормапізовані, що це дозволило істотно зменшити витрати на випуск продукції. Разом з тим постійно зростає вартість експедирування продукції. У післядрукарській обробці газет найбільш розвиненою формою розповсюдження була доставка за­мовникам продукції у вигляді великих газетних стандартних пачок. Тепер щораз більше розповсюджується програмоване виробництво, орієнтоване в основному на виготовлення нестандартних пакетів продукції і пачок малого об’єму (аж до одиничних примірників). Одночасно зростають виробничі потужності друкування, що зорієн- товує процеси подальшої переробки на два методи. З одного боку, реалізується метод продукування газет найбільш раціональним способом на величезних швидкостях — використання технології вкладання і комплектування всього об’єму газети за рахунок по­передньо віддрукованих частин видання, а з другого, доцільним є формування окремих посилок для розповсюдження. Проте цей метод стає все менш економічно вигідним через вплив найрізноманітніших обставин, що загалом знижують швидкість обробки, незважаючи на істотні капіталовкладення в галузь.

Потужні газетні видавництва стараються оснастити свої друкарські цехи високотехнологічними системами для подальших обробки та експедирування продукції. Так, система фірми МЮЛЛЕР МАРТІНІ, яка має лінійну будову (Швейцарія), виконує всю оброб­ку примірників газет, що надходять від фальцювальних апаратів

друкарської машини, включно з автоматичним розміщенням вкладок. У число основних компонентів системи входять: однозатискувальні лінії транспортування НЬЮСҐРІП; чотири лічильники пачок ПРІНТСТЕК ЦН-80 з новітньою системою керування (мульті- стекєр-контроль систем); дві сучасні лінії для розміщення вкладок НЬЮСЛАЙНЕР, що працюють зі швидкістю до 40 тис. цикл./год; накопичувальна система ПРІНТРОЛ з намотувальними станціями; автоматична система друкування і наклеювання супроводжувальних етикеток; пристроїв для запаковування продукції в плівку та для її обв’язування; навантажувачі. Машина НЬЮСЛАИНЕР дуже швидко переналагоджується з одного виду вкладок на інші і дозволяє працю­вати з різноманітними вкладками — від окремих аркушів до зшитих брошур або кольорових додатків.

Одним з найбільших у світі виробників комплексів устат­кування для післядрукарської обробки продукції є швейцарська фірма ФЕРАҐ. В асортимент її виробів входить система подавання друкованої продукції ТТР, побудована на базі тактового транспор­тера, який забезпечує виконання цифрової команди при каскадній подачі продукції. Технологія транспорту вання, розроблена фірмою, забезпечує повний контроль окремого примірника, починаючи від його виходу з друкарської машини і до формування газетної пачки заданого об’єму. І все це здійснюється навіть при максимальній швидкості роботи машини. Кожний захоплювач продукції ціле­спрямовано передає окремий примірник на наступний етап оброб­ки. Система передбачає евакуацію макулатури, що утворюється під час робочого запуску машини та при склеюванні рулонів; одинич­ний відбір контрольного примірника за рахунок керування кожним захоплювачем, який гарантує максимальну виробничу безпеку; цілеспрямовану можливість відокремлення продукції — від окре­мого примірника до точно відрахованої частини каскаду продукції з можливістю ЇЇ обробки на двох або кількох транспортерних лініях чи передачу для формування пакета за технологією РОЛЬПАК; автома­тичне адресування продукції передплатникам методом струминного друку в окремому пристрої, що може виконуватись як на другому, так і на третьому згинах, на всьому тиражі чи на його частині. Струминний друк здійснюється в системі подавання продукції за до­помогою тактового транспортера. Гнучка технологія друку дозволяє

використовувати його і для включення у видання останніх важли­вих новин та іншої додаткової інформації (метеозведень, поміток на ілюстраціях, спортивних піктограм тощо) без заміни друкарських форм. Цим забезпечується його ефективна інтеграція в технологічний ланцюжок виготовлення продукції.

Оригінальною є і система ВАРІОДИСК — вкладання в дру­ковану продукцію попередньо видрукуваної частини тиражу, яке можна виконати навіть на іншому підприємстві. Продукція, що ви­ходить із фальцювального апарата каскадним потоком, потрапляє в спеціальний пристрій, де накручується на сердечник доти, доки діаметр бобіни не досягне 2,5 м. Далі бобіна вставляється в спеціальну касету, де продукція розкручується і каскадним пото­ком подається в захоплювачі самонакладу, який здійснює з'єднання обох частин тиражу. Ця операція виконується на робочій швидкості друкарської машини. При необхідності продукція може піддаватись і тристоронньому обрізанню, що значно поліпшує загальний ви­гляд видання. На спеціальній системі різального барабана кінцева обробка виконується зі швидкістю 40 тис. відб./год при обсязі ви­дання до 400 сторінок.

Сучасне устаткування для формування на виході з ротаційної машини пачок надрукованої продукції повинно відповідати різним вимогам. Це устаткування охоплює стекери автономної дії з ручною подачею продукції і з прямим підключенням до ротації, а також сте­кери, які включаються в системну структуру. Крім того, велике зна­чення на перспективу надається можливостям модульної побудови, якими повинні володіти всі системи формування пачок. Так, для фор­мування пачок у системи фірми ФЕРАҐ потік продукції розділяється на окремі лінії, що працюють самостійно, зорієнтовані на спеціально розроблену систему відправки виробів. Введення виробничих даних і параметрів експедирування здійснюється на попередньому етапі виробничого циклу: через локальну мережу передавання даних, бло­ки постів інформації, персональні комп’ютери або безпосередньо на терміналі. Точна, контрольована до примірника система формування пачок продукції об’єднана системами керування з пристроєм, який друкує адресні листки, що містять і штрихові коди. Вони забезпе­чують надійну ідентифікацію пачок з метою точної їх відправки на відповідний майданчик для навантаження.

Принципово нові рішення в системах приймання продукції були запропоновані фірмою ФЕРАҐ у технології, що отримала назву РОЛЬПАК. Основою задуму⁷ було збереження каскадного принципу виведення потоку продукції і подальшого використання цього прин­ципу на всьому технологічному ланцюжку. Новий принцип фірми ФЕРАҐ заснований якраз на цій ідеї: рулонний пакет — це згорнутий у рулон каскадний потік газетної продукції. Нова технологія рулон­ного пакета полягає у розділенні потоку продукції на кілька частин. Воші будуть у каскадному вигляді, але окремими відрізками, які формуються за програмою відповідно до замовленої тим чи іншим гуртовим отримувачем кількості газет.

Відраховані відрізки каскадного потоку в спеціальних прий­мальних пристроях накручуються на вісь — формувач рулонного па­кета. У кінці процесу накручування надходить пакувальний матеріал (крафт-папір або самосхоплювальна плівка), який продовжує накру­чуватися разом з каскадом газет. У цей пакет подається і маркування

• аркуш з попередньо нанесеними на нього експедиційними дани­ми. Це можуть бути і рекламні листівки — афіші про зміст газет, які вивішують у вітрині кіоск}⁷. Таким чином, на виході отримуємо готовий до відправлення рулонний пакет у запакованому вигляді зі всіма необхідними додатками, діаметр якого залежить від кількості та обсягу газет, що входять до нього. При такій технології відпадає потреба у верстатах для запаковування пачок продукції в плівку та їх зав’язування, транспортерних накопичувачах буферного типу, систе­мах об’єднання пачок, поворотних і розподільних пристроях тощо.

Завдяки включенню в процес формування пакета пакування у самосхоплювальну плівку відповідні частини друкованої продукції оптимально захищені від механічних пошкоджень. Залишаються відкритими лише торцеві частини пакета. Готовими до транспорту­вання пакетами заповнюються спеціальні дерев’яні піддони. Пакети складають на торцеву частину в кілька шарів, а повністю сформо­ваний і заповнений піддон запаковують, причому ця операція не викликає деформування пакетів. В один пакет може входити від п’яти і більше примірників газет максимальною вагою 18 кг. Фірма розро­била різні схеми та пристрої для системи РОЛЬПАК. Продуктивність одного з пристроїв — до 20 пакетів за одну хвилину. Для невеликих нестандартних пакунків або пакунків з одиничними примірниками

створено спеціальний пристрій формування пакетів, які містять від одного до п’яти примірників із загальною продуктивністю до 6000 пакетів на одну годину.

На завершення нашого аналітичного дослідження необхідно назвати проблему, перед якою опинилася видавничо-поліграфічна галу зь, — зростання кількості видань і різкої необхідності пристосу­вання парку швидкісного і великоформатного устаткування до рен­табельного виробництва продукції в умовах різкого падіння тиражів. Для цього впроваджуються системи автоматизації переналагоджу- вання на новий тираж з незначними затратами часу та ручної праці.

На виставці у Чикаго фірма ҐОСС ГРАФІК представила макет цифрової офсетної газетної машини майбутнього, побудованої на таких основних принципах:

• створення сюжетів друкування безпосередньо на формових циліндрах;

• друкування емульсійними фарбами без використання зво­ложувальних апаратів;

• використання безвалових приводів машин;

• довільне програмування формату та довжини рубання за рахунок використання для формових і офсетних циліндрів змінних гільз різного діаметра;

• майже повне позбавлення від макулатури за рахунок точно­го автоматичного приведення сюжетів багатофарбового зображення і високої якості відбитків, починаючи з першого;

• можливість економічного друкування тиражів обсягом навіть у 100 примірників.

Слід звернути увагу ще одну важливу проблему — створення незалежних світових мереж децентралізованого цифрового друку. Ці мережі виникають на базі новітніх цифрових друкарських машин. Відомі фірми 1НДІГО, КСАЙКОН і АГФА, які розробили та досить широко продукують цифрові друкарські машини моделей ІНДІГО Е-ПРІНТ. ДЦП-32 і ХРОМАПРЕС, уже створюють свої незалежні мережі децентралізованого цифрового друку. Так, фірма АГФА продемонструвала паралельний друк на машинах ХРОМАПРЕС у Токіо й Нью-Йорку однакових факсимільних щоденних видань. На сьогодні мережа фірми АГФА досягла 12 пунктів у всьому світі. Фірма КСАЙКОН разом з БАРКО та ІБМ створила аналогічну мере-