- •Розділ 1 Теоретичні основи інженерної екології
- •Тема 1.1. Загальні теоретичні положення. Об’єкт та предмет дослідження
- •Об'єкт і предмет дослідження в інженерній екології
- •Тема1.2 Природно-промислові системи
- •Форми взаємозв’язків у природно-промислових системах
- •Функціонування природно-промислових систем
- •Екологічна рівновага в ппс
- •Структури природньо-промислових систем
- •Функціональна структура
- •Ієрархічна структура ппс
- •Морфологічна структура
Об'єкт і предмет дослідження в інженерній екології
Розглянемо систему «людина – виробничий об'єкт – природне середовище».
Одним з найважливіших напрямів в екології є дослідження взаємодії суспільства з природою в процесі суспільного виробництва. При цьому говорячи про єдність природи і людини, слід розглядати не людину (суспільство) і дію на нього природи і не природу, з точки зору впливу на неї людини, а систему в якій людина і природа єдині, тобто єдине ціле. Тоді необхідно виділити об'єднуючу ланку, якою є процес праці.
«Праця є перш за все процес, що здійснюється між людиною і природою, процес в якому людина своєю власною діяльністю опосередковує, регулює і контролює обмін речовин між собою і природою». Таким чином, при вивченні взаємодії суспільства і природи необхідно досліджувати процес суспільного виробництва, що неможливе без застосування інженерних методів.
Об'єктом дослідження в інженерній екології є системи, що утворилися і що тривалий час функціонують в результаті взаємодії конкретного виду виробництва з навколишнім природним середовищем.
При цьому теоретичні і методологічні положення інженерно-екологічних досліджень і їх реалізація будуть однаковими для всіх видів суспільного виробництва (промисловість, сільське господарство, містобудування і т.ін.). Найбільш інформативні системи, що утворилися в процесі промислового виробництва, - природно-промислові системи (ППС). Як ППС в інженерній екології частіше всього розглядаються системи, що виникли в результаті діяльності гірничого, збагачувального. металургійного, хімічного, енергетичного та інших видів виробництва.
Головною відмінною особливістю будь-якого промислового виробництва є специфіка його технологічних процесів. Від їх якісних і кількісних параметрів залежить характер взаємодії виробництва з природним середовищем. Взаємодія технологічних і природних процесів і складає предмет дослідження в інженерній екології. Ця взаємодія визначає структуру і функціонування природно-промислових систем.
Висновки:
Інженерна екологія – це наукова дисципліна, яка вивчає структуру і функціонування територіальних одиниць ноосфери (природно-промислових систем локального і регіонального рівнів).
Під ноосферою розуміється сучасний стан і розвиток матеріальної оболонки Землі, в якій відбувається процес взаємодії суспільства з природою.
Інженерна екологія, на відміну від інших наукових напрямків, вивчає взаємодію суспільства з природою та базується на повному і глибокому знанні технології виробництва, що дозволяє використовувати якісні і кількісні параметри технологічних процесів та їх вплив або взаємодію з навколишнім природним середовищем.
Одним з основних завдань інженерно-екологічного аналізу є визначення взаємозв'язків між параметрами технологічних процесів і змінами в природному середовищі.
Важливою особливістю інженерно-екологічних досліджень слід визнати їх прикладний характер, оскільки результати служать початковими даними при розробці конкретних природоохоронних заходів.
ІНЖЕНЕРНА ЕКОЛОГІЯ
ЛЕКЦІЯ 2
