3.5 Основна частина роботи

Основна частина курсової роботи складається із розділів, поділених на підрозділи, а при потребі – пункти та підпункти. Кожен розділ розпочинається з нової сторінки. У даній частині роботи розкриваються поняття та сутність аналізованого явища чи процесу, відстежуються основні етапи дослідження питання у вітчизняній та зарубіжній літературі, окреслюються дискусійні та нерозв’язані проблеми.

Кожен підрозділ першого розділу обов’язково потрібно розпочинати із аналізу ключових понять. Розкриття основних питань повинне супроводжуватися аналізом монографічної літератури, періодики, судової практики тощо. При цьому, необхідно навести конкретні науково-обґрунтовані рекомендації щодо напрямів усунення недоліків чинного законодавства та проаналізувати шляхи його удосконалення. У курсовій роботі не слід вдаватися до надмірного цитування. Писати треба вдумливо, не наводячи абсурдних цитат та неосмислених прикладів. Якщо в тексті вживається словосполучення «ряд дослідників», то далі у в ньому слід перерахувати прізвища науковців.

Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на джерела, інформацію чи результати аналізу з яких використано у власному дослідженні. Так, для обґрунтування окремих положень і висновків у курсовій роботі можуть використовуватись цитати з літературних джерел чи витяги з нормативних документів. Поряд із цитуванням думок з аналізованої праці допускається виклад чужих міркувань власними словами, так як не завжди можна дослівно вводити до контексту курсової роботи цитату використаної літератури, оскільки виклад матеріалу в різних джерелах може мати не науковий стиль або стиль, що не відповідає специфіці написання курсового дослідження. У цьому разі недослівний переказ думок не береться в лапки, але це не позбавляє обов’язку зробити посилання на відповідне джерело. Посилання може бути зроблене в детальній чи короткій формі. Детальне посилання на першоджерело робиться під рискою внизу сторінки, на якій завершується цитата чи виклад чужих думок чи посилання надається в квадратних дужках одразу після викладу чужих думок. При цьому обов’язковим є вказування прізвищ та ініціалів авторів, назви роботи, видавництва, місця і року видання, конкретних сторінок тощо.

Наприклад, студент наводить у роботі цитату з науково-практичного коментаря Цивільного кодексу України:

«Додатковий (акцесорний) характер забезпечувального зобов’язання проявляється також у тому, що із припиненням основного зобов’язання припиняється і зобов’язання, яке його забезпечує».¹

Для оформлення детального посилання йому слід внизу сторінки під рискою подати наступну інформацію:

¹ Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. – Вид. 2-ге, змінене і доп. / [Бек Ю.Б., Богдан Й.Г., Дякович М.М. та ін.]; за ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2008. –С. 483.

Такого типу посилання нумерують послідовно в межах однієї сторінки.

Коротке посилання робиться одразу після завершення цитати чи викладу думки інших авторів шляхом вказівки у квадратних дужках порядкового номера цитованої праці у списку використаних джерел та, при потребі, конкретних сторінок, які містять цитовану тезу.

В аналізованому вище випадку це мало б наступний вигляд в тексті роботи:

«Додатковий (акцесорний) характер забезпечувального зобов’язання проявляється також у тому, що із припиненням основного зобов’язання припиняється і зобов’язання, яке його забезпечує» [15, с. 125].

У списку використаних джерел цитована праця оформлена наступним чином:

15. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. – Вид. 2-ге, змінене і доп./ [Бек Ю.Б., Богдан Й.Г., Дякович М.М. та ін.]; за ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2008. – 992с.

Робота виконується від першої особи множини: «Ми зробили...».

На кожному етапі написання курсової роботи потрібно радитися із науковим керівником. Якщо студент у процесі написання роботи на кожному етапі не радився з науковим керівником, то така робота для перевірки прийматися не буде.

Кожен підрозділ має закінчуватися невеликим (один абзац) висновком слухача про результати здійсненого в параграфі дослідження: «Отже, ...», «Таким чином, ...», «Отож, ...», «Аналіз літератури дозволив нам зробити такі висновки...», який, у свою чергу, має підтверджувати назву параграфу.