3.1. Порядок роботи командира формування після отримання задачі на проведення рінр.

Порядок роботи командира і штабу ЦЗ по організації виконання отриманих задач залежить від умов обстановки, характеру задач, які поставлені старшим начальником та наявності часу.

Отримавши задачу командир формування зобов’язаний:

• з’ясувати задачу;

• віддати завчасні розпорядження;

• оцінити обстановку;

• прийняти рішення;

• віддати усний наказ;

• організувати взаємодію, забезпечення і управління.

3.2. Дії керівників об'єктів при надзвичайних ситуаціях

Керівники об'єктів повинні передбачити управління надзвичайними ситуаціями. Для завдання забезпечення безпеки людини в НС стратегія управління повинна включати здійснення 3-х цілей:

• запобігання причин виникнення;

• запобігання самих надзвичайних ситуацій;

- пом'якшення, максимальне ослаблення наслідків НС.

Перша стратегія — запобігання причин виникнення НС передбачає недопущення таких дій чи процесів, які несуть загрозу населенню. Дана стратегія здійснюється або відмовою від будівництва небезпечних об'єктів, або знищенням чи перепрофілюванням виробництв — джерел підвищеної небезпеки.

Друга стратегія — запобігання самої НС - передбачає недопущення виходу небезпечного процесу з-під контролю шляхом використання надійних аварійних систем, сигналізації, автоматики й інших заходів з підвищення надійності і стійкості роботи підприємств, а також шляхом заходів превентивної евакуації тощо.

Третя стратегія — пом'якшення наслідків — передбачає орієнтацію на ослаблення, локалізацію наслідків НС. Ця стратегія має пріоритет у керуванні стихійними лихами і ситуаціями «комбінованого» типу.

У практиці управління найбільший ефект дає спільне використання всіх трьох стратегій, особливо при промислових аваріях. У НС, викликаних стихійними лихами, пріоритет надається другій і третій стратегіям. Для реалізації кожної зі стратегій управління необхідно розробляти і приймати комплекс превентивних та оперативних заходів.

Превентивні:

• аналіз і встановлення зовнішніх та внутрішніх причин, які ведуть до катастрофи;

• прогнозування осередків ураження, втрат і збитків на підприємстві;

• заходи з підвищення стійкості;

• обґрунтування сил і засобів для проведення дій з локалізації осередку ураження і пошуково-рятувальних робіт;

• навчання формувань і громадян способам захисту;

• підготовка надійного командного пункту (КП) управління. Оперативні:

• оповіщення про НС;

• проведення всіх видів розвідки й оцінка обстановки;

• проведення екстрених захисних заходів (укриття в ЗС, евакуація, використання ЗІЗ);

• використання сил постійної готовності для локалізації катастрофи;

• надання першої медичної і першої долікарської допомоги;

• нарощування сил і засобів в осередках ураження за рахунок залучення формувань підвищеної готовності;

• термінове постачання потерпілих продовольством та іншими життєво необхідними засобами;

• введення аварійно-відбудовних робіт.

При виникненні НС організовується надзвичайне управління, яке складається з чотирьох стадій ліквідації наслідків.

1. Стадія вжиття екстрених заходів. Мета - задіяти механізм надзвичайного управління і вчасно зреагувати на НС. Основні завдання початкової стадії: встановлення факту НС, попередня оцінка обстановки в зоні лиха і масштабів наслідків, мобілізація і встановлення оперативних завдань органам надзвичайного управління, віддача розпоряджень на залучення мобільних сил пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, охорони суспільного порядку й інших служб для допомоги потерпілим, сприяння місцевим органам влади в організації рятувальних робіт і локалізації зони нещастя власними силами; інформування населення та вищестоящих органів управління про НС і вжиті заходи. Тривалість початкової стадії — 1-10 годин.

2. Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму надзвичайного управління в зоні лиха, у плануванні і проведенні рятувальної операції відповідного масштабу. Завдання: детально оцінити обстановку, терміново прийняти обґрунтоване рішення й уточнити план ліквідації наслідків НС; розрахувати необхідні сили і засоби, ресурси для всього комплексу робіт у зоні лиха, організувати чітку взаємодію всіх залучених сил і аварійних служб. Тривалість 2-ї стадії — від кількох годин до кількох діб.

3. Основна і визначальна стадія. Мета — перебороти надзвичайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні лиха, ліквідувати загрозу життю і здоров'ю всім потерпілим, створити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення, що залишилося. Завдання: розгортання в найкоротший термін рятувальних робіт на всіх потерпілих об'єктах зони лиха, надання допомоги потерпілим для захисту їхнього життя, здоров'я і підтримка життєздатності в екстремальних умовах; евакуація потерпілих із зони нещастя та їх життєзабезпечення; термінове проведення аварійно-відбудовних робіт на системах водо-, тепло-, газо-, електросистемах і зв'язку в зоні лиха. Тривалість кілька діб — кілька тижнів.

4. Стадія відновлення, тобто економічна, соціальна, культурна й екологічна реабілітація зони лиха. Органи надзвичайного управління вичерпали свою роль і передають функції постійної дії місцевим органам управління. Розробляється спеціальна програма з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони лиха.