2.Сучасні проблеми розвитку потокового виробництва

На промислових підприємствах масового і багатосерійного виробництва використовується велика кількість потокових ліній. Однак, поряд з високою ефективністю потоковому виробництву властиві недоліки. В умовах частої зміни об’єктів виробництва в роботі потоків виникає ряд протиріч: між вузькою спеціалізацією робочих машин і необхідністю надати виробництву гнучкість, спроможність до перебудови; між жорстким розташуванням обладнання і необхідністю змінювати маршрути, послідовність операцій при виготовленні нових видів продукції. Ці протиріччя вирішуються по-різному: спрощення переналагоджування обладнання шляхом застосування програмного управління, створення групових налагоджувань для обладнання, використання конвеєрів з адресуванням виробів при зміні послідовності технологічних маршрутів.

Потоковому виробництву властиві також такі недоліки, як вузька спеціалізація робітників, жорстка регламентація трудової діяльності, недостатній облік індивідуальної продуктивності праці, зниження змістовної сторони праці.

Розглянемо деякі напрямки вдосконалення потокового виробництва.

1.Проектування потокових лінії з урахуванням «гнучкості». Перехід на випуск нового виробу в потоковому виробництві здійснюється двома методами: А)тимчасове припинення випуску виробу старої моделі, швидке перепланування ліній, їхнє налагоджування і запуск у виробництво нової моделі; Б)перехід на випуск нової моделі виробу без припинення виробництва старої моделі. Другий метод є більш складним через те, що вимагає створення суміщених ліній, створення запасів деталей для складання старого виробу і таке інше. Однак при безупинному переході на нову модель значно скорочуються втрати, що мали місце при повній зупинці заводу.

Проектування потокових ліній з урахуванням гнучкості пов’язане з додатковими капітальними вкладеннями, але наступна експлуатація такої потокової лінії повинна забезпечити економію затрат і підвищити надійність виробництва.

2.Проектування раціонального змісту трудової операції. Вважається, що різноманітних елементів операції повинно бути не менше п’яти. При проектуванні потокових ліній слід уникати занадто сильного ділення операцій, підбирати зміст трудової операції з урахуванням психофізичних особливостей робітника.

3.Ротація, розширення, поглиблення змістовності праці.

Ротація праці означає відмову від жорсткого закріплення робітника за однією операцією. Однієї з форм чередування праці є засвоєння суміжних професій.

Розширення праці має за мету урізноманітнити роботу. При горизонтальному розширенні робітнику збільшують кількість схожих завдань, вертикальне розширення праці передбачає доповнення виконавчих функцій іншими роботами, наприклад, контрольними, регулювальними, ремонтними.

Поглиблення праці — включення в трудову діяльність таких елементів, які забезпечують внутрішню мотивацію (почуття особистої відповідальності, контакт із споживачем, поінформованість про результати своєї роботи та інше).

4.Раціональні режими праці та відпочинку. Протягом зміни працездатність людини змінюється. На початку зміни і після перерви працездатність росте, потім залишається стабільною і перед обідом та наприкінці зміни знижується. Ця обставина враховується при зміні темпу роботи конвеєра. Вперше конвеєр зі зміною швидкості роботи протягом зміни був впроваджений на електромеханічному заводі в місті Ризі, при цьому, незважаючи на зменшення швидкості конвеєра, продуктивність праці зросла на 6,2%.

На потокових лініях крім обідньої перерви передбачається від двох до шести і більше регламентованих перерв, які призначені для особистої гігієни, виробничої гімнастики, зміни операцій. На головних конвеєрах організовують функціональне харчування, музику, оргоснастка та інструмент проектуються з урахуванням вимог раціоналізації рухів.