Конкуруючі протоколи

Окрім PCI Express існує ще ряд високошвидкісних стандартизованих послідовних інтерфейсів, ось тільки деякі з них: HyperTransport, InfiniBand, RapidIO, StarFabric. Кожен інтерфейс має своїх прихильників серед промислових компаній, оскільки на розробку специфікацій протоколів вже пішли значні суми, і кожен консорціум прагне підкреслити переваги саме свого інтерфейсу над іншими.

Стандартизований високошвидкісний інтерфейс з одного боку повинен володіти гнучкістю і розширюваністю, а з іншого боку повинен забезпечувати низький час затримки і невисокі накладні витрати (тобто частка службової інформації пакету не повинна бути велика). По суті, відмінності між інтерфейсами полягають саме у вибраному компромісі між цими двома взаємо протирічними напрямами.

Наприклад, додаткова службова маршрутна інформація в пакеті дозволяє організувати складну і гнучку маршрутизацію пакету, але збільшує накладні витрати на обробку пакету, також знижується пропускна спроможність інтерфейсу, ускладнюється програмне забезпечення, яке ініціалізує і настроює пристрої, підключені до інтерфейсу. При необхідності забезпечення гарячого підключення пристроїв необхідне спеціальне програмне забезпечення, яке б відстежувало зміну в топології мережі. Прикладами інтерфейсів, які пристосовані для цього є RapidIO, InfiniBand і StarFabric.

Водночас, укоротивши пакети можна зменшити затримку при передачі даних, що є важливою вимогою до інтерфейсу пам'яті. Але невеликий розмір пакетів приводить до того, що частка службових полів пакету збільшується, що знижує ефективну пропускну спроможність інтерфейсу. Прикладом інтерфейсу такого типу є HyperTransport.

Положення PCI Express — між описаними підходами, оскільки шина PCI Express призначена для роботи як локальна шина, ніж шини процесор-пам'ять або у складній маршрутизованій мережі. Крім того, PCI Express відпочатку замислювалася як шина, логічно сумісна з шиною PCI, що також внесло свої обмеження.