1.Стисла характеристика ремонтного господарства підприємства

Машини та устаткування складаються з багатьох конструктивних елементів, які в процесі експлуатації зазнають різних навантажень і тому зношуються нерівномірно. Виникає необхідність в ремонті, тобто в відновленні та заміні зношених частин устаткування, яке ще придатне для дальшого використання.

Ремонт - це процес відновлення початкової роботоспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.

Сучасний металургійний завод має в своєму розпорядженні могутні теплотехнічні агрегати, велику кількість механічного, енергетичного і кранового устаткування, транспортних засобів, засобів автоматизації, зв'язку і сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів. Все це устаткування працює безперервно протягом всього року і в тяжких умовах (дія високих температур і тиску, газів, пилу, кислот, охолоджуючої води). Ремонт цього устаткування при мінімальних матеріальних, трудових і грошових витратах повинен забезпечувати не тільки безперебійне його функціонування, але і збільшення ступеня його використання. Завдання по обслуговуванню, нагляду і ремонту устаткування, виготовленню запасних частин, деталей і змінного устаткування покладені на ремонтне господарство заводу.

Ремонтне господарство - це сукупність підрозділів, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

У забезпеченні безперебійної і надійної роботи металургійного устаткування велике значення має раціональна організація ремонтного господарства, правильне його планування і рівень технічного розвитку.

Ремонтне господарство заводу може складатися з відділу головного механіка, ремонтно-механічного цеху, ремонтно-будівельного цеху та цехових ремонтних баз.

Для здійснення ремонту основних фондів на металургійному заводі створюють спеціалізовані загальнозаводські і міжцехові, а також цехові ремонтні служби.

До загальнозаводських і міжцехових ремонтних служб відносять цехи, підпорядковані відділам головного механіка (ремонтно-механічний, ремонтно-

монтажний, ливарний) і головного енергетика (електро- і енергоремонтні, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики), а також спеціалізовані цехи, що знаходяться в підпорядкуванні головного сталеплавильщика (цех ремонту металургійних печей - ЦРМП) і заступника директора по капітальному будівництву (ремонтно-будівельний цех).

Цехові ремонтні служби здійснюють головним чином систематичний нагляд за основними фондами, що полягає в регулярних оглядах і перевірках, і знаходяться у веденні помічників начальників основних цехів по устаткуванню. Останні відповідають за стан і ремонт всього підлогового і кранового устаткування цехів, всіх видів комунікацій і систем застосування мастила.

Склад і потужність ремонтного господарства визначаються обсягом виплавки сталі, структурою заводу, сортаментом продукції і її якістю, ступенем централізації виконання ремонтних робіт і виготовлення запасних частин і змінного устаткування.

Потужність ремонтного господарства сучасного великого металургійного заводу по устаткуванню і кількості персоналу не поступається великому машинобудівному підприємству. У ньому зосереджено 600-700 металоріжучих верстатів; вартість його виробничих фондів складає 7-9% загальної вартості їх по заводу і в ньому зайнято 20-22% всієї чисельності промислово-виробничого персоналу.

До складу ремонтного господарства підприємства входять: відділ головного механіка (ВГМ), ремонтно-механічний цех (цеха), енергоремонтний цех (цеха), ремонтні дільниці в складі основних і допоміжних цехів, склади устаткування і запасних частин, склади мастильно-обтиральних матеріалів. Склад і структура ремонтного господарства залежать від характеру знарядь праці, що застосовуються, обсягу ремонтних робіт, рівня заводської і внутрішньозаводської спеціалізації і кооперування, типу виробництва, розміру підприємства і ряду інших факторів. Зразок структури ремонтного господарства машинобудівного підприємства представлений на рис. 7.1-7.3 [15].

Рис. 7.1. Структура ремонтного господарства машинобудівного заводу (централізована система)

Рис. 7.2. Структура ремонтного господарства машинобудівного заводу (децентралізована система)

Рис. 7.3. Структура ремонтного господарства машинобудівного заводу (змішана система)

Рис. 7.4. Склад відділу головного механіка великого машинобудівного заводу

Загальне керівництво діяльністю ремонтного господарства здійснює головний механік підприємства, який підпорядковується головному інженеру. На великих підприємствах відділ головного механіка (ВГМ) складається з бюро планово-попереджувального ремонту (БППР), конструкторсько-технологічного бюро, планово-виробничого бюро і групи кранового устаткування (рис. 7.4).

До складу БППР входять групи: інспекторська, обліку і зберігання устаткування, забезпечення запасними деталями і ремонтно-мастильним господарством.

Інспекторська група планує, контролює і враховує виконання усіх видів ремонтних робіт по заводу загалом; інспектує правильність експлуатації і розробляє інструкції з нагляду за устаткуванням. За кожним інспектором групи закріплюється устаткування з певною кількістю ремонтних одиниць залежно від виду устаткування.

Група обліку і зберігання устаткування веде облік устаткування, стежить за його переміщенням, контролює стан зберігання та якість консервації не встановленого устаткування, проводить щорічну інвентаризацію й одноразовий перепис устаткування.

Група з запасних деталей встановлює номенклатуру, терміни служби, норми витрати і ліміти на запасні деталі та покупні матеріали; планує і контролює виготовлення запасних деталей.

Група ремонтно-мастильного господарства контролює стан ремонтного і мастильного господарства, якість і виконання графіка змащення устаткування; встановлює ліміти цехам на обтирально-мастильні і ремонтні матеріали, на збір відпрацьованого мастила та його регенерацію.

Конструкторсько-технологічне бюро здійснює всю технічну підготовку системи ППР та всіх видів ремонтних робіт, в т.ч. і модернізацію.

Планово-виробниче бюро планує і контролює роботу ремонтних цехів і цехових ремонтних баз, здійснює матеріальну підготовку ремонтних робіт, складає звіти з виконання планів ремонтних робіт по заводу загалом і робить аналіз техніко-економічних показників ремонтного господарства заводу.

Група кранового устаткування стежить за експлуатацією і станом усіх підіймально-транспортних механізмів і підкранових колій, планує і контролює виконання планів ремонту підіймально-транспортного устаткування.

На невеликих заводах у складі ВГМ створюються БППР, конструкторсько-технологічні бюро і бюро енергетики, що виконують функції відділу головного енергетика, який на таких заводах відсутній.

Виконання ремонтних робіт на підприємстві може бути організовано за трьома системами: централізованій, децентралізованій і змішаній.

При централізованій системі ремонт усіх видів і деякі види міжремонтного обслуговування здійснюються централізовано - силами ремонтно-механічного цеху (РМЦ), який має у своєму розпорядженні спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне устаткування, запасні частини, матеріали і т. ін. Застосовується ця система на невеликих підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва.

При децентралізованій системі всі ремонтні роботи (в т.ч., міжремонтне обслуговування) і виготовлення частини змінних деталей здійснюються силами цехових ремонтних баз (ЦРБ) під керівництвом механіків. У ремонтно-механічному цеху при цій системі виготовляються запасні частини широкого застосування, відновлюються деталі, для яких необхідне застосування спеціального технологічного устаткування й оснащення, а також здійснюється капітальний ремонт і модернізація складного устаткування за спеціальною вказівкою головного механіка заводу. Децентралізовану систему доцільно застосовувати на підприємствах багатосерійного і масового виробництва з великою кількістю устаткування в кожному цеху.

Змішана система характеризується тим, що капітальний ремонт устаткування і виготовлення запасних частин здійснюються централізовано - у РМЦ, а всі інші ремонтні роботи - децентралізовано - силами ЦРБ. Ця система застосовується, зазвичай, на невеликих і середніх заводах з невеликою кількістю устаткування.