- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні вказівки
- •До виконання лабораторних робіт
- •З дисципліни “Економічна інформатика”
- •Модуль1 Частина 1
- •Дніпродзержинськ 2009
- •Відповідальний за випуск: к.Т.Н., доцент, Авраменко в. І.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання до самоконтролю
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання до самоконтролю
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
- •Теоретичні відомості
- •Стиснення інформації (програма WinRar)
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання
- •Запитання до самоконтролю
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Запитання до самоконтролю
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання для самоконтролю
Основні теоретичні відомості
Алгоритм – це організована сукупність дій, необхідних для розв’язання поставленої задачі. Алгоритм повинен мати наступні властивості:
Дискретність — процес розв’язку розбивається на кроки. Кожен крок — це одна дія або підпорядкований алгоритм (метод покрокової деталізації). Таким чином полегшується процес знайдення помилок і редагування алгоритму.
Визначеність (точність) — кожен крок алгоритму має бути однозначно описаною дією і не містити двозначностей.
Зрозумілість — усі дії, включені до алгоритму, мають бути у межах компетенції виконавця алгоритму.
Універсальність (масовість) — алгоритм має виконуватися при будь-яких значеннях вхідних даний та початкових умов.
Скінченність — алгоритм має бути реалізований за конечне число кроків і повинен користуватися конечним набором вхідних значень.
Результативність — алгоритм має привести до отримання результату.
Алгоритми можуть бути описані: словесно (у вигляді плану дій — розпоряджень); формульно, графічно (у вигляді блок-схем), програмно (у вигляді програми) .
Словесний спосіб полягає в запису етапів виконання алгоритма на звичайній людській мові. Основним недоліком словесного способу опису алгоритма є відсутність насчності процесу опрацювання інформації.
Формульний спосіб опису алгоритмів полягає у тому, що етапи виконання задаються з використанням математичних символів та виразів з необхідним поясненням. Цей спосіб більш компактний та наочний порівняно зі словесним описом.
Графічний спосіб полягає в зображенні логічної структури алгоритму за допомогою графічних символів, які відповідають тій чи іншій обчислювальній операції. Сукупність таких символів (блоків) разом із лініями зв’язку утворюють блок-схему алгоритму. Кожна дія записується всередині блоку і є конкретною для даного алгоритму.
У найпростіших випадках алгоритми можуть бути побудовані на основі однієї з типових структур. Такі алгоритми називаються алгоритмами:
лінійної структури;
розгалудженої структури
циклічної структури.
Умовні зображення блоків та їх дії
Графічне зображення блоку |
Дія |
|
Початок алгоритму |
|
Закінчення алгоритму |
|
Уведення або виведення даних
|
|
Виконання обчислень або присвоєння значень |
|
Перевірка умови. Якщо умова справедлива (набуває значення ИСТИНА), виконується перехід по лінії Так, а якщо не справедлива (набуває значення ЛОЖЬ), то виконується перехід на наступний блок по лінії Ні |
|
Виклик раніше створених алгоритмів (модулів), опис введення або виведення елементів масу даних |
|
Використовується при опису циклічних процесів з параметром |
|
Коментар до будь-якого блоку |
|
Поєднання одного блоку з іншим |
А
лгоритм
лінійної структури
- це алгоритм, у якому всі дії виконуються
послідовно одна за другою у порядку,
заданому схемою. Такий порядок виконання
називається природним.
Алгоритм розгалудженої структури- це алгоритм, у якому дія виконується в залежності від виконання деякої логічної умови.
Алгоритм циклічної структури- це алгоритм, що містить n раз повторювальні етапи обробки інформації. Циклічні процеси можна класифікувати в залежності від кількості й складності вхідних циклів на прості (один цикл) і складні (цикл у циклі або розгалуження у циклі). У свою чергу прості цикли підрозділяються в залежності від способу виходу з циклу на арифметичні і ітераційні.
