4. Імпульсне і дрібнодисперсне дощування.

Імпульсне дощування - це один з найновіших прогресивних напрямків у дощуванні.

Імпульсне дощування застосовується для поливу багаторічних трав при складних рельєфах і похилах від 0,05 до 0,3, на незасолених грунтах любої водопроникності. Зрошення імпульсним дощуванням здійсню­ється випліскуванням невеликих об'ємів води за допомогою спеці­альних дощувальних апаратів. Найширше застосовується синхрон­но-імпульсне дощування, коли імпульсні апарати працюють одно­часно на всій площі.

Поливи імпульсним дощуванням доцільно прова­дити в усіх районах країни, особливо в зоні недостатнього зволо­ження.

Ефективність дощування оцінюють аналізом показників, основними з яких є: якість сільськогосподарської продукції, опти­мальний режим зрошення, капітальні затрати, експлуатаційні ви­трати, затрати праці, енергії, металомісткості.

Дрібнодисперсне зволоження. Дрібнодисперсне (аерозольне) зволоження є одним з нових способів зрошення, який застосовується для ефективного регулю­вання мікроклімату приґрунтового шару повітря.

Суть його полягає у розпиленні (диспергуванні) зрошувальної води на дрібні крап­лини (50...300 мкм), які вкривають листову поверхню рослин і не скочуються з неї на грунт, а залишаються до повного випаровуван­ня. Цей процес супроводиться підвищенням відносної вологості повітря, зменшенням температури листової поверхні, скороченням витрати вологи на сумарне водоспоживання, захистом рослин від атмосферної посухи, сприяє активізації процесу фотосинтезу і підвищенню врожайності сільськогосподарських культур.

Дрібнодисперсне зволоження (ДДЗ) проводять, як правило, тільки вдень, коли температура повітря перевищує фізіологічні оптимальні значення для розвитку сільськогосподарських культур. Норма разового поливу становить 80...600 л/га за годину

5. Вутрішньогрунтове зрошення і субіригація.

При внутрішньогрунтовому зрошенні поливна вода підводиться з деякої глибини безпосередньо у кореневмісний шар за допомогою зволожувачів різних конструкцій. При цьому забезпечується добра аерація ґрунтового шару, протягом всього вегетаційного періоду підтримується задана вологість грунту без значних втрат води.

Внутрішньогрунтове зрошення найефективніше в районах з де­фіцитом зрошувальної води і в першу чергу у господарствах, де на зрошення можна використовувати господарсько-побутові і тварин­ницькі стоки.

Існує кілька різновидів систем внутрішньогрунтового зрошення.

За напором у мережі розрізняють: напірні з гравітаційно-капіляр­ним, низьконапірні з капілярно-гравітаційним і адсорбційні (ваку­умні) з капілярним зволоженням грунту.

Найбільш поширені низь­конапірні системи. Системи внутрішньогрунтового зрошення за тривалістю пере­бування зволожувальної мережі на ділянці поділяються на стаціо­нарні, напівстаціонарні з мобільними ін'єкційними машинами, ста­ціонарно-сезонні (кротові зволожувачі, мікропористі зволожувачі), тимчасові для одноразового застосування (кротування). Найбільш поширені стаціонарні системи.

За конструкцією зволожувальної мережі вони бувають з труб­частими, пористими зволожувачами (гончарні та керамічні труб­ки); трубчастими перфорованими зволожувачами; ін'єкційними пристроями (гідробури, гідропушка для безконтактної ін'єкції, культиватори з порожнистими сошниками-ін'єкторами). Найбільш поширені системи з трубчастими перфорованими зволожува­чами.

Конструкція системи. Система внутрішньогрунтового зрошення складається з насосної станції, очисних споруд, розподільної і зво­ложувальної мереж, водовипускних споруд, водовідвідного аера­ційного трубопроводу, контроль­но-вентиляційних споруд.

Очистка зрошувальних вод здійснюється сітчастими і гравій­ними фільтрами, а стічних вод - у спеціальних відстійниках різ­них конструкцій. Як зволожувачі рекомендуєть­ся застосовувати поліетиленові труби діаметром 20...40 мм. Дов­жину їх приймають 150...200 м При такій довжині зволожувачів забезпечується рівномірне зволо­ження грунту. Відстань між зво­ложувачами на середньосуглинистих і глинистих грунтах при­ймають для овочевих і кормових культур -1,25...2 м; для ягідни­ків (малина, смородина) та вино­градників -2,5...3 м; для плодо­вих насаджень - 3...3,5 м.

Субіригація (підземне зрошення) - це спосіб зволоження ор­ного шару грунту за рахунок капілярного підживлення шляхом підйому і підтримання необхідного рівня ґрунтових вод .

Варіанти субіригації:

• шлюзування (підпір) скидних, дренажних і зрошувальних каналів;

• подача зрошувальної води по сильно-фільтруючих каналах, а також по прокладених на невеликій гли­бині (0,5...0,6 м) трубчастих зволожувачах;

• регулювання природно­го відтоку ґрунтових вод;

• підживлення артезіанськими водами шляхом прорізування водонепроникного шару.

Підземне зрошення застосовується для вологолюбних рослин з глибокою кореневою системою на територіях з природним плоским рельєфом без похилу, однорідними незасоленими, з добрими капі­лярними властивостями грунтами, неглибоким заляганням прісних ґрунтових вод.

Підземне зрошення шлюзуванням застосовується на осушуваль­но-зволожувальних системах на грунтах, що підстилаються добре фільтруючими грунтами.