Орієнтовна тематика семінарських занять

На семінарських заняттях студенти доповнюють і поглиблюють знання з навчального курсу за відповідними темами. Для підготовки до семінарських занять використовуються відповідні законодавчі та інші нормативні документи, необхідна навчальна література, окремі наукові статті й інші джерела, що рекомендовані Програмою та вказані викладачем на лекції, а також конспекти лекцій. До кожного семінарського заняття підбір потрібної кількості навчальної літератури та інших наукових джерел студенти здійснюють самостійно, використовуючи для цього можливості бібліотеки Академії адвокатури України та наукових бібліотек м. Києва, інформаційну базу мережі Інтернету. При цьому слід враховувати ті обставини, що з огляду на недостатню чіткість, а інколи й спірність законодавчо визначених положень та відомчих нормативних приписів щодо порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відсутність достатньої практики здійснення кримінального провадження з використанням їх можливостей думки авторів окремих із наукових та навчальних джерел можуть не збігатись і тому студенти повинні вміти формулювати, обґрунтовувати і відстоювати власні думки.

За власним вибором студенти можуть підготувати реферативну доповідь чи коротке наукове повідомлення на запропоновану тему або за власним вибором в межах тематики, винесеної на розгляд на певному семінарському занятті, і виступити з ними під час проведення семінару. Такі форми роботи студентів розвивають їх здібності до науково-дослідної роботи, формують навички здійснення наукового пошуку, уміння аналітично мислити і формулювати власні судження щодо проблемних питань юридичної науки й практики роботи органів досудового розслідування, прокуратури, адвокатури, суду.

До переліку запитань, що виносяться на іспит, входять питання з усіх тем курсу навчальної дисципліни.

Семінарське заняття №1.

Тема №2. Процесуальне оформлення підготовки, проведення, фіксації негласних слідчих (розшукових) дій та використання отриманих результатів.

Відведений час – 2 години.

ПИТАННЯ:

1. Поняття, сутність та основні завдання проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Суб'єкти прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та вимоги до порядку складання й змісту відповідних процесуальних документів.

3. Вимоги до порядку складання, форми та змісту протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до нього.

4. Мета й порядок застосування науково-технічних засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та фіксації отриманих результатів.

5. Повідомлення особи про тимчасове обмеження її конституційних прав, що мало місце в зв’язку з проведенням органами досудового розслідування негласної слідчої (розшукової) дії.

6. Знищення отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостей, речей та документів.

7. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій: шляхи, можливості, порядок.

Теми реферативного виступу:

1. Проблемні питання захисту прав та інтересів особи, щодо якої здійснено проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Визначення процесуального статусу особи, що може бути суб’єктом проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Семінарське заняття №2.

(за об’єднаними темами)

Тема № 3. Види негласних слідчих (розшукових) дій та окремі вимоги до проведення тих, що пов’язані із втручанням у приватне спілкування.

Тема №4. Загальні умови проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відведений час – 2 години.

ПИТАННЯ:

1. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій.

2. . Поняття й підстави втручання у приватне спілкування, фізичні та юридичні умови захисту від нього.

3. Порядок надання прокурором, слідчим доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

4. Порядок виконання доручень на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчим та співробітниками уповноважених оперативних підрозділів.

5. Залучення до участі в проведенні негласної слідчої (розшукової) дії інших осіб, їхні права й обов’язки.

6. Заходи із забезпечення збереження державної таємниці під час підготовки й проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

7. Порядок розсекречення і зберігання матеріалів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

8. Особливості відкриття матеріалів про негласні слідчі (розшукові) дії іншій стороні та порядок ознайомлення з ними захисника.

Теми реферативного виступу:

1. Проблемні питання класифікації негласних слідчих (розшукових) дій.

2. Розмежування понять допуску й доступу до державної таємниці та порядок їх надання учасникам кримінального провадження.

Семінарське заняття №3.

Тема №5. Підготовка, порядок і тактика проведення окремих видів негласних слідчих (розшукових) дій..

Відведений час – 2 години.

ПИТАННЯ:

1. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій: їх статус і порядок використання.

2. Особливості підготовки й проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що пов’язані із втручанням у приватне спілкування.

3. Особливості підготовки й проведення контролю за вчиненням злочину.

4. Підготовка й проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій.

Теми реферативного виступу:

1. Співвідношення слідчого експерименту та спеціального слідчого експерименту.

2. Поняття конфіденційного співробітництва із правоохоронними органами та його використання в практиці кримінального судочинства.

Орієнтовний перелік питань до іспиту.

1. Поняття й сутність негласних слідчих (розшукових) дій як окремого інституту процесуальних дій.

2. Співвідношення між слідчими та негласними слідчими (розшуковими) діями.

3. Мета проведення й завдання, що можуть бути вирішенні в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

5. Особи, що мають право на прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

6. Роль слідчого судді у прийняття рішення проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

7. Компетенція прокурора на прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

8. Компетенція слідчого на прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

9. Можливості й порядок продовження строку проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

10. Суб'єкти проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

11. Поняття уповноваженого оперативного підрозділу як суб’єкта проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

12. Відмінність підходів науковців до законодавчого визначення суб'єктів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

13. Компетенція співробітника уповноваженого оперативного підрозділу як суб'єкта проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

14. Проблемні питання щодо урегульованості процедури підготовки й проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

15. Загальна характеристика міжвідомчої Інструкції "Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні".

16. Порядок подання клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

17. Порядок розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

18. Вимоги до змісту клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

19. Вимоги до постановлення й змісту ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

20. Можливості повторного звернення до прокурора, слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

21. Строк дії постанови про проведення негласних слідчих (розшукових) дій і можливості її дострокового припинення.

22. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді.

23. Порядок винесення постанови слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

24. Вимоги до форми й змісту постанови слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

25. Порядок складання і надання на виконання доручення слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

26. Питання організації виконання доручення слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

27. Форми фіксації підготовки, ходу й результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

28. Процесуальні вимоги до протоколу про хід і результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (або її етапів).

29. Додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії.

30. Порядок складання протоколу негласної слідчої (розшукової) дії й додатків до нього.

31. Порядок використання складених протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками до них у кримінальному провадженні.

32. Вимоги щодо оформлення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

33. Забезпечення охорони державної таємниці та дотримання інших вимог законодавства про державну таємницю при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій.

34. Сутність, мета й зміст повідомлення особи про тимчасове обмеження її конституційних прав, що мало місце в зв’язку з проведенням негласної слідчої (розшукової) дії.

35. Порядок і форма повідомлення особи про тимчасове обмеження її конституційних прав, що мало місце в зв’язку з проведенням негласної слідчої (розшукової) дії.

36. Порядок надання доступу до розсекречених матеріалів, що відображають підготовку й результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

37. Порядок засекречування матеріалів, що відображають підготовку й результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

38. Порядок розсекречування матеріалів, що відображають підготовку й результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

39. Відповідальність осіб за розголошення секретних даних матеріалів, що відображають підготовку й результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

40. Підстави й порядок знищення отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій відомостей, речей та документів.

41. Можливості й шляхи використання в кримінальному провадженні матеріалів, що відображають підготовку й результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

42. Перевірка доказів, що встановлені з використанням матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

43. Можливості використанням матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій для розв’язання тактичних завдань досудового розслідування.

44. Проведення допиту осіб, які проводили негласні слідчі дії або були залучені до їх проведення.

45. Дії процесуальних осіб в разі встановлення ознак кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні.

46. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій.

47. Поняття втручання у приватне спілкування.

48. Підстави й різновиди втручання у приватне спілкування під час здійснення досудового розслідування.

49. Залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій спеціалістів, співробітників інших оперативних підрозділів.

50. Особливості застосування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій окремих засобів спеціальної техніки та фіксації отриманих результатів.

51. Використання в кримінальному провадженні матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, що становлять державну таємницю.

52. Порядок і форми здійснення контролю за вчиненням злочину.

53. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування.

54. Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка.

55. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних систем.

56. Поняття матеріалів оперативно-розшукової діяльності, що використовуються в кримінальному провадженні.

57. Значення матеріалів ОРД для кримінального провадження.

58. Співвідношення між матеріалами оперативно-розшукової діяльності, що використовуються в кримінальному провадженні, і результатами негласних слідчих (розшукових) дій.

59. Можливості й шляхи використання матеріалів ОРД в досудовому розслідуванні.

60. Основні вимоги до тактичних прийомів використання результатів ОРД слідчим, прокурором.

ЗМІСТ