Конфігурування статичних vlan
1. Статичні VLAN це сукупність портів на комутаторі, які вручну призначаються командою IOS при конфігуруванні інтерфейсу. На комутаторах Cisco серії 1950 порожню VLAN створюють командою
Switch(config)#vlan #VLAN name <NAME>,
де #VLAN –ціле число –номер VLAN, <NAME> - послідовність символів – ім’я VLAN.
Наприклад
Switch(config)#vlan 77 name 77
Порт в VLAN додається в режимі конфігурації інтерфейсу цього порту, наприклад, команди
Switch(config)#interface Ethernet0/3
Switch(config-if)# vlan-membership static 77
додають в VLAN 77 порт 3. Якщо VLAN 77 до цього не була створена, то вона створюється з ім’ям рівним його номеру.
Після створення усіх VLAN, можна перевірити, які порти належать яким VLAN командою show vlan-membersip.
Детальну інформацію про VLAN з номером #VLAN можна отримати командою Show vlan #VLAN, наприклад
Switch#show vlan 77
Для того, щоб перевести порт у магістральний режим необхідно в режимі конфігурації інтерфейсу цього порту виконати команду
Switch(config-if)# trunk on
Вивести інтерфейс із магістрального режиму можна командою
Switch(config-if)# trunk off
Найбільш простим способом перекладу всього еthernet з’єднання точка-точка в магістральний режим є використання команди trunk on на обох інтерфейсах на кінцях з’єднання.
Для перевірки стану магістралей використовується команда
Switch# show trank (a|b).
2. Для створення порожній VLAN з номером #VLAN на комутаторах Cisco серії 2950 використовується командою
Switch#vlan database
Switch(vlan)#vlan #VLAN
SwitchVlan)# exit
Наприклад, команди
Switch#vlan database
Switch(vlan)#vlan 33
SwitchVlan)# exit
створять порожню VLAN з номером 33 і система даст VLAN ім’я VLAN0033.
Команда switchport mode використовується для установки інтерфейсу в динамічний режим, режими доступу або режим магістралі (trunk).
Switch(config-if)#switchport mode [access | dynamic | trunk]
Хоча режим доступу є режимом за умовчанням, але в ряді випадків пристрій, приєднання до порту комутатора, може перевести його в магістральний режим. Тому рекомендуються усі немагістральні порти переводити в режим доступу командою switchport mode access.
Для статичного приміщення поточного інтерфейсу в VLAN використаються команди
Switch(config-if)#switchport mode access
Switch(config-if)#switchport access vlan #number,
де #number – число – номер VLAN.
Команда interface range визначає діапазон інтерфейсів для наступних конфігурацій. Наприклад, порти з першого по шостий можуть бути поміщені в VLAN 10 командами
Switch(config)#interface range fa0/1 – 6
Switch(config-if-range)#switchport access vlan 10
Після настроюванні VLAN перевірте настроювання командами show running-config, show vlan и show vlan brief.
При настроюванні VLAN пам’ятайте, що за умовчанням усі порти перебувають в VLAN 1.
Для створювання або конфігурування магістралі VLAN повинні настроїти порт як магістральний
Switch(config-if)#switchport mode trunk
За умовчанням остання команда визначає порт як магістральний для усіх VLAN у мережі. Однак існують ситуації, коли магістраль не повинна підтримувати усі VLAN. Типової є ситуація із придушенням широкомовлення. Широкомовлення надсилає на кожен порт в VLAN. Магістральний зв’язок виступає як член VLAN і повинна пропускати усі широкомовлення. Якщо на іншому кінці магістралі немає портів потрібної VLAN, то смуга пропущення й процесорний час пристроїв витрачається попусту. Якщо VLAN не використовується на іншому кінці магістралі, немає потреби дозволяти цю VLAN на цій магістралі. Магістральні порти приймають і передають трафік із усіх VLAN у мережі. Для скорочення магістрального трафіка використовувати команду
Switch(config-if)#switchport trunk allowed vlan vlan-list
Наприклад, команда
Switch(config-if)#switchport trunk allowed vlan 3
Switch(config-if)#switchport trunk allowed vlan 6-10
дозволяє на магістралі VLAN 3 і потім VLAN з 6 по 10. Про те, які VLAN дозволені на магістралі можна подивитися командою show running-config.
Для видалення виликого числа VLANs з магістралі простіше спочатку видалити усі VLAN, а потім вибірково дозволяти.
Найпростіший спосіб перевезти зв’язок у режим доступу це задати на інтерфейсах з її двох сторін по команді
SwitchA(config-if)#switchport mode access
Найпростіший спосіб перевести зв’язок у режим доступу це задати на інтерфейсах її двох сторін по команді
SwitchA(config-if)#switchport mode trunk
Практична частина
1. Зберіть топологію на комутаторах серії 1950 (рис. 22.5). Комутатори з’єднати двома Fastethernet (fa0/26 і fa0/27) з’єднаннями. Комп’ютери приєднайте до інтерфейсів відповідно до табл. 7.1. Призначте комп’ютерам адреси, відповідно до табл. 7.1. Усі комп’ютери входять в одну підмережу 172.16.0.0 255.255.0.0. Маршрути за умовчанням на комп’ютерах не встановлювати. Пропінгуйте мережу.
Організуйте в мережі два VLAN. Комп’ютери 20_1 і 20_2 помістити в VLAN з номером 20, а комп’ютери 30_1 і 30_2 помістить в VLAN з номером 30.
1912-1(conf)#interface Ethernet0/2
1912-1(conf-if)#vlan-membership static 20
1912-1(conf-if)#interface Ethernet0/3
1912-1(conf-if)#vlan-membership static 30
1912-2(conf)#interface Ethernet0/2
1912-2(conf-if)#vlan-membership static 20
1912-2(conf-if)#interface Ethernet0/3
1912-2(conf-if)#vlan-membership static 30
Рисунок 22.5 - VLAN на комутаторах серії 1950
Таблиця 22.1 - Адреси для VLAN на рис. 22.5.
Комп’ютер |
1912-1 |
1912-2 |
Адреса |
20_1 |
E0/2 |
|
172.16.20.1/16 |
30_1 |
E0/3 |
|
172.16.20.2/16 |
20_2 |
|
E0/2 |
172.16.30.1/16 |
30_2 |
|
E0/3 |
172.16.30.2/16 |
|
Fa/26 |
Fa/26 |
|
|
Fa/27 |
Fa/27 |
|
На обох комутаторах перевірте результати створення VLAN, наприклад
і
Якщо немає обміну інформації про VLAN між комутаторами, то вони будуть пінгувати тільки самих себе.
Організуйте магістралі на комутаторах. Для цього використаємо магістралі відразу по двох Fastethernet портам
1912-1(conf)#interface FastEthernet0/26
1912-1(conf-if)#trunk On
1912-1(conf-if)# FastEthernet0/27
1912-1(conf-if)#trunk On
1912-2(conf)#interface FastEthernet0/26
1912-2(conf-if)#trunk On
1912-2(conf-if)# FastEthernet0/27
1912-2(conf-if)#trunk On
Перевірте стан магістралей командами show trunk a і show trank b. Тепер комп’ютери в переделах однієї VLAN повинні пінгуватися, а комп’ютери, перебувають у різних VLAN не повинні пінгуватися (табл. 22.2).
Таблиця 22.2 - Зв’язок між VLAN
Ping из/в |
20_1 |
30_1 |
20_2 |
30_2 |
20_1 |
Да |
Ні |
Да |
Ні |
30_1 |
Ні |
Да |
Ні |
Да |
20_2 |
Да |
Ні |
Да |
Ні |
30_2 |
Ні |
Да |
Ні |
Да |
Збережіть конфігурацію. Визначитесь з тим який .rtr файл за який пристрій відповідає.
2. Завантажте дизайнер і змінить топологію. У цій топології маршрутизатор моделі 2612 з’єднано двома зв’язками з інтерфейсами e0/12 комутаторів (рис. 7. 6). Завантажте топологію в симулятор. Завантажте по черзі в кожен пристрій збережену конфігурацію. Знову перевірте, що комп’ютери в переділах однієї VLAN пінгуються, а комп’ютери, що перебувають у різних VLAN не пінгуються.
Рисунок 22.6 - VLAN з маршрутизатором
Поставте завдання об’єднання віртуальних мереж за допомогою маршрутизатора. Для цього слід розбити мережу 172.16.0.0/16 на дві підмережі 172.16.20.0/24 і 172.16.30.1/24. Для цього просто поміняйте маски в комп’ютерів на 255.255. 255.0.
Тепер комп’ютери пінгуються в переділах однієї VLAN і в переділах однієї IP підмережі, а це значить тільки самі на себе.
Введіть на комутаторах інтерфейси, приєднані до маршрутизатору у віртуальні мережі
1912-1(conf)#interface Ethernet0/12
1912-1(conf-if)#vlan-membership static 20
1912-2(conf)#interface Ethernet0/12
1912-2(conf-if)#vlan-membership static 30
Настройте IP-адреси на маршрутизаторі
Router(conf)#interface Ethernet0
Router(conf-if)#ip address 172.16.20.254 255.255.255.0
Router(conf-if)#no shutdown
Router(conf-if)#interface Ethernet1
Router(conf-if)#ip address 172.16.30.254 255.255.255.0
Router(conf-if)#no shutdown
Тепер маршрутизатор маршрутизує дві мережі 172.16.20.0/24 і 172.16.30.1/24. Додайте на комп’ютерах маршрутизацію за умовчанням на інтерфейси маршрутизатора
20_1#ipconfig /dg 172.16.20.254
20_2#ipconfig /dg 172.16.20.254
30_1#ipconfig /dg 172.16.30.254
30_2#ipconfig /dg 172.16.30.254
Тепер із усіх пристроїв мережі можна пінговать усі IP-адреси.
3. Покажіть, як з використанням транзитних ліній, можна заощадити порти.
Змінить топологію, перекинувши магістраль fa0/26 від комутаторів до інтерфейсу fa0/0 маршрутизатора (рис. 7.7). Завантажте топологію в симулятор. Завантажте почергово збережені конфігурації в кожен пристрій, крім маршрутизатора,. Помітимо, що в конфігурації комутатора 1912-2 установка магістралі на fa0/26 не потрібна, хоча вона і не заважає.
Рисунок 22.7 - VLAN з маршрутизатором і підінтерфейсами
На маршрутизаторі розіб’єм інтерфейс fa0/0 на два підінтерфейси fa0/0.20 і fa0/0.30. Визначте на них інкапсуляцію isl і помістити їх у віртуальні мережі 20 і 30, відповідно.
Router(conf)#interface FastEthernet0/0.20
Router(conf-subif)#encapsulation isl 20
Router(conf-subif)#ip address 172.16.20.254 255.255.255.0
Router(conf-subif)#interface FastEthernet0/0.30
Router(conf-subif)#encapsulation isl 30
Router(conf-subif)#ip address 172.16.30.254 255.255.255.0
Подивіться таблицю маршрутів
Router#show ip route
Перевірте, що з кожного пристрою можна пінгувати усі адреси в мережі.
Виконати на Router команду розширеного пінга від адреси 172.16.20.1 комп’ютера 20_1 з VLAN 20, підключеного до комутатора 1912_1 до адреси 172.16.30.2 комп’ютери 30_2 з VLAN 30, підключеного до комутатора 1912_2
