- •1. Проектування фундаменту на палях
- •Визначення розрахункових характеристик ґрунту.
- •4. Визначення розмірів ростверку і паль.
- •4.1. Визначення розмірів і ваги ростверку:
- •4.2 Визначення розміру паль.
- •5. Визначення напрямку забивки паль
- •6.1 Визначення несучої здібності паль.
- •7.1Розміщення паль в ростверку.
- •6.2 Визначення кількості паль.
- •7. Розміщення паль в ростверку і уточнення його розмірів.
- •8.4.1. Розрахунок осадки основи.
- •9. Провадження робіт по спорудженню фундаменту на палях.
- •9.2. Розрахунок і спорудження шпунтової огорожі.
- •9.4. Занурення паль.
- •Список літератури.
8.4.1. Розрахунок осадки основи.
Осадка визначається методом пошарового сумування по формулі:
де: β – безрозмірний коефіцієнт, рівний 0,8;
σzpi – середнє значення додаткового напруження в і-м шарі ґрунту, визначається по формулі:
де: σzpi-1 і σzpi – напруження на верхній та нижній границях шару;
Еі – модуль деформації і-го шару ґрунту;
n – кількість шарів, на які розбита стиснута товща основи.
Додаткові напруження на границях шарів визначаються за формулами:
σzpi=α·σzpo;
σzpo=Po- σzgo;
де: α – коефіцієнт розсіювання напруження, який залежить від форми фундаменту, співвідношення сторін прямокутного фундаменту та відносної глибини, рівної Zi/bмф;
Zi – товщина шару, яка відраховується від підошви фундаменту;
b – менша сторона фундаменту на рівні підошви;
Ро – середній тиск під підошвою фундаменту;
σzgo – вертикальне напруження від власної ваги ґрунту на рівні підошви фундаменту.
σzgo=γ·d=9,4·9,5=89,3кН/м2;
σzgi=γi·hi;
де: γ – питома вага ґрунту.
Якщо ґрунти насичені водою, то питома вага визначається за формулою:
По обчисленим даним природних та додаткових тисків будуються епюри.
Побудова епюр напружень σzp σzg необхідно продовжувати до значення глибини Z=Hc , на якій виконується умова:
σzpі<0,2 σzgi;
Модуль деформації ґрунту Е може бути задан числовим значенням або вхідними даними для побудови компресійної кривої е=ζ(Р).
Після побудови компресійної кривої по епюрі напружень від власної ваги ґрунтів для кожного елементарного слою hі , на які розбита стиснута товща ґрунтів Нс , визначають середнє значення напружень від власної ваги ґрунту σzg , відповідне початковому напруженню в ґрунтах до побудови споруди та відкладають цю величину, з урахуванням масштабу напружень, на вісі напружень компресійної кривої. Перпендикуляр, встановлений в цю точку до перетинання з компресійною кривою, дає початкове значення коефіцієнта пористості і-го слою еі1.
Далі по епюрі тисків беруть значення повного середнього значення напружень в і-м слою ґрунтів σzgi+ σzpi і, відкладаючи його на компресійній кривій , отримують значення коефіцієнту пористості еі2 ґрунтів, відповідне напруженню в ґрунтах після побудови спорудження.
Потім по формулам визначаємо Еі
де аі- коефіцієнт стискання ґрунтів;
еі1 ,еі2 –коефіцієнти пористості ґрунту основи відповідно до будівництва і після будівництва;
Еі- модуль деформації ґрунтів і-го слою;
σz-середній повний тиск в і-му слоі ґрунтів основи по вертикальній осі будівлі.
Такі операції виконуються для кожного елементарного і-го слою висотою hi в границях всієї зжатої товщі ґрунтів основи Нс.
Виконуємо обчислення для одного шару ґрунту в повній формі, для всіх інших розрахунок робимо в табличній формі.
σzpo=0,28-0,089=0,191МН/м3;
σzp1=0,191·0,976=0,186 МН/м3;
еі1=0,779
еі2=0,764;
Всі інші розрахунки для визначення осадки фундаменту зводимо до таблиці
Таблиця 8.1. Розрахунок осадки фундаменту.
Zi, м |
Zi/bмф |
αі |
σzgi, МПа |
σzpi, МПа |
σzgср, МПа |
σzpср, МПа |
σzgср+ σzpср |
еі1 |
еі2 |
аі , МПа |
Еі, МПа |
Si, м |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
0 |
0 |
1,000 |
0,089 |
0,191 |
0,095 |
0,189 |
0,644 |
0,779 |
0,764 |
0,079 |
22,52 |
0,009 |
1,46 |
0,2 |
0,976 |
0,101 |
0,183 |
0,107 |
0,174 |
0,281 |
0,741 |
0,726 |
0,086 |
20,24 |
0,010 |
2,92 |
0,4 |
0,854 |
0,113 |
0,163 |
0,119 |
0,148 |
0,267 |
0,739 |
0,726 |
0,088 |
19,76 |
0,008 |
4,38 |
0,6 |
0,692 |
0,125 |
0,132 |
0,131 |
0,118 |
0,249 |
0,737 |
0,726 |
0,093 |
18,68 |
0,009 |
5,84 |
0,8 |
0,545 |
0,137 |
0,104 |
0,143 |
0,093 |
0,236 |
0,735 |
0,726 |
0,097 |
17,89 |
0,006 |
7,3 |
1,0 |
0,428 |
0,149 |
0,082 |
0,155 |
0,074 |
0,229 |
0,734 |
0,726 |
0,108 |
16,05 |
0,005 |
8,76 |
1,2 |
0,339 |
0,161 |
0,065 |
0,167 |
0,058 |
0,225 |
0,733 |
0,726 |
0,121 |
14,32 |
0,005 |
10,22 |
1,4 |
0,272 |
0,173 |
0,052 |
0,179 |
0,047 |
0,226 |
0,733 |
0,726 |
0,148 |
11,70 |
0,005 |
11,68 |
1,6 |
0,221 |
0,185 |
0,042 |
0,191 |
0,039 |
0,230 |
0,734 |
0,726 |
0,205 |
8,45 |
0,005 |
13,14 |
1,8 |
0,183 |
0,197 |
0,035 |
|
|
|
|
|
|
|
Σ=0,062 |
Величина обчисленої осадки не повинна перевищувати допустимого значення осадки: S≤Sдоп
де: L – довжина меншого прольоту який примикає до опори, приймаємо L=25м.
Так як 0,062<0,106 умова виконується.
8.4.2 Розрахунок крена фундаменту і зміщення верху опори.
При дії горизонтальних сил і моментів від відцентрово прикладених сил може виникнути крен фундаменту і зміщення верху опори. Розрахунок величини крена розраховують по формулі:
де: Мс – опрокидувальний момент від нормативних навантажень;
b – ширина підошви фундаменту;
Кб – коефіцієнт, приймає мий в залежності від співвідношення сторін фундаменту, Кб=0,27;
μ – коефіцієнт Пуассона, приймаємо рівним для пісків 0,30;
Е – модуль деформації ґрунту.
Горизонтальне зміщення верха опори обчислюється за формулою:
S=i0·h;
де: h – відстань від верха опори до підошви фундаменту.
S=0,002·12,0=0,024м
S повинно задовольняти умові:
S= Sпр;
де:
Тому що 0,0165<0,025 умови виконуються.
