- •Конспект лекцій з дисципліни
- •1 Основні поняття та визначення
- •2 Підсилювачі електричних сигналів
- •2.1 Принцип дії електронного підсилювача
- •2.2 Класифікація та основні характеристики і параметри підсилювальних каскадів
- •2.3 Зворотні зв’язки у підсилювачах
- •3 Електронні ключі
- •3.2 Діодні ключові схеми
- •3.4 Режими комутації ключів
- •3.3 Транзисторні ключі
- •4 Біполярні транзистори
- •Принцип дії біполярного транзистора
- •Класифікація та умовні позначення транзисторів
- •Режими роботи біполярних транзисторів
- •5 Польові транзистори
- •Принцип дії польового транзистора
- •Будова і принцип дії транзисторів з керуючим переходом
- •Будова і принцип дії транзисторів з ізольованим затвором
- •6 Операційні підсилювачі
- •6.1 Структурна схема та основні параметри операційних підсилювачів
- •6.2 Типові схеми ввімкнення та реалізації математичних операцій з
- •Інвертуючий підсилювач
- •Схеми додавання і віднімання сигналів
- •Інтегруючий підсилювач
- •Диференціюючий каскад підсилення
- •Антилогарифмуючий підсилювач
- •3.3 Джерела струму та напруги на основі операційних підсилювачів
- •Джерела струму на оп
- •Джерела напруги на оп
- •3.4 Активні фільтри
- •3.5 Підсилювачі змінного струму на оп
- •7 Генератори сигналів
- •4.1 Класифікація генеруючи пристроїв Умови самозбудження генеруючи схем
- •4.2 Схемотехнічна реалізація генераторів гармонічних сигналів
- •4.3 Релаксаційні генератори несинусоїдальних коливань
- •8 Одновібратори
- •4.5 Генератори на операційних підсилювачах
- •4.6 Тригерні схеми. Тригер Шмідта
- •Тригер Шмідта
6.2 Типові схеми ввімкнення та реалізації математичних операцій з
допомогою операційних підсилювачів
Повторювач напруги
При реалізації 100% від’ємного зворотного зв’язку за напругою, що задається із закороченням виходу з інвертуючим входом Uвих = Uвх, при цьому Rвх буде збільшений - Rвх(1+Кu), а вихідний зменшений - Rвих.зв = Rвих./(1+Кu). Uвих = Uвх.н.
Синфазний сигнал практично повністю подавляється, оскільки ΔUвх = Uвх.н - Uвх.і
Неінвертуючий підсилювач
В неінвертуючому підсилювачі вхідний сигнал подається на неінвертуючий вхід. До інвертуючого входу вмикаються ланки послідовного зворотного зв’язку за напругою.
Коефіцієнт підсилення за зворотним зв’язком визначається через коефіцієнт підсилення без зв’язку і коефіцієнт передачі ланки зворотного зв’язку β.
.
Величина сигналу, що подається на інвертуючий вхід β визначається через відношення опорів резистивного подільника.
.
Враховуючи,
що
,
одиницею в знаменнику можна знехтувати.
Отже, коефіцієнт підсилення неінвертуючого підсилювача не може бути меншим одиниці. Величина його повністю визначається ланкою зворотного зв’язку.
Інвертуючий підсилювач
В інвертую чому каскаді і інформаційний сигнал, і сигнал зворотного зв’язку подається на інвертуючий вхід. Таким чином тут реалізовується паралельний зворотний зв'язок. Оскільки вхідний опір є дуже великим, то потенціал інвертуючого входу вважають віртуальним нулем. Коефіцієнт передачі інвертуючого каскаду визначається як добуток коефіцієнту передачі самого підсилювача з зворотним зв’язком та вхідним опором подільника.
Враховуючи, що , отримаємо:
.
Як видно із останнього співвідношення за рахунок зменшення опру zзз коефіцієнт передачі інвертуючого каскаду ОП може бути як завгодно малим і теж повністю визначається ланкою зворотного зв’язку. При цьому мале значення КU<1 обумовлене не ОП, а вхідним резистивним подільником. Якщо zзз>>z1, то коефіцієнт передачі як інвертуючого, так і неінвертуючого каскадів є досить великі і практично однакові. Різниця полягає тільки в інверсії фази вхідного сигналу в інвертую чому каскаді порівняно з неінвертуючий.
Якщо в ланках зворотного зв’язку використовують суперпозицію сигналів або нелінійні елементи, зв'язок між струмом і напругою в яких описується певним математичним законом, то на схемотехнічному рівні можна реалізувати математичну обробку сигналів.
Схеми додавання і віднімання сигналів
Точку з’єднання R1…Rm на інвертуючому вході можна вважати точкою Кірхгофа, в якій справджується І закон про суму струмів. Якщо окремо використовувати тільки по одному подільнику на інвертуючому та неінвертуючому вході, то одержимо диференційний каскад підсилення, в якому вихідна напруга буде визнчатись різницею напруг неінвертуючого та інвертуючого сигналів.
Uвих = Uвх.н – Uвх.і
Коли
в каскаді буде виконуватись вимога
пропорційності відповідних вхідних
резистивних подільників
,
амплітуда вхідних сигналів на інвертуючому
та неінвертуючому входах буде однаковою,
то ми одержимо синфазні сигнали і
вихідний сигнал буде рівний нулю. В
протилежному випадку сигнали, які
подаються на неінвертуючий вхід будуть
додаватися, тобто ми одержимо найпростіший
суматор; сигнали, що подаються на
інвертуючий вхід є протифазними, тому
вони теж додаються, але з протилежним
знаком, таким чином одержимо схему
віднімання сигналів. При наявності всіх
диференційних сигналів реалізовується
схема додавання та віднімання.
