2. Облік надходження основних засобів та витрат на їх утримання.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротгтх активів.

Визначення первісної вартості обєкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство. Надходження основних засобів на підприємство здійснюється за такими способами:

1) створення за допомогою будівництва (підрядним або гос­подарським способом) і виготовлення власними силами;

2) придбання за грошові кошти;

3) одержання внесків у статутний капітал: від резидентів, від нерезидентів;

4) переведення з оборотних активів (товарів, готової продукції тощо);

5) безоплатного отримання;

6) одержання в обмін на подібні та неподібні об’єкти;

7) оприбуткування раніше не облікованих на балансі;

8) переведення неправильно зарахованих раніше до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Створені та куплені основні засоби зараховуються на ба­ланс підприємства за первісною вартістю, що являє собою фа­ктичну вартість їх створення чи придбання, або справедливу вартість за іншими надходженнями, крім переведення з мало­цінних предметів. Справедлива вартість визначається на під­ставі цін ринків України чи цін міжнародних ринків залежно від того, звідки одержано об’єкт основних засобів.

Первісна вартість такого об’єкта, згідно з пунктом 8 П(С)БО 7, склада­ється з таких витрат:

– суми, що сплачують постачальникам активів і підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

– реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

– суми ввізного мита;

– суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створен­ням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підпри­ємству);

– витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

– витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

– інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основ­них засобів до стану, в якому вони придатні для використання з запланованою метою (транспортно-заготівельні тощо).

Витрати на оплату відсотків за користування кредитом не включаються до первинної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, розраховується розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта ос­новних засобів.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює їх­ній собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (станда­ртами) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” та 16 „Витрати”.

Первісна вартість обєкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний обєкт, дорівнює залишковій вартості переданого обєкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого обєкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю обєкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний обєкт, є справедлива вартість переданого обєкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість обєкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний обєкт, дорівнює справедливій вартості переданого обєкта основних засобів, збільшеного (зменшеного) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана ( отримана) під час обміну.

Введення в експлуатацію придбаних і створених і зарахування іншого надходження основних засобів проводиться згідно з Ак­том приймання-передання основних засобів типової форми № 03-1, що складається комісією, призначеною наказом керівника під­приємства. В Акті вказуються: первинна вартість об’єкта, коротка технічна характеристика, місце експлуатації. До нього додається технічна документація об’єкта. Кожному об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер і відкриваєть­ся інвентарна картка типової форми № 03-6. Вона є регістром аналітичного обліку.

На однотипні об’єкти невеликої вартості (інструменти, ви­робничий і господарський інвентар тощо), що надійшли на підприємство в одному місяці та будуть експлуатуватися в од­ному підрозділі, а також мають однаковий строк корисного використання, доцільно відкривати одну загальну інвентарну картку.

Картки основних засобів систематизуються за їхніми класифі­каційними групами та місцями експлуатації. Для забезпечення збереження інвентарні картки реєструються в спеціальних описах (ф. № 03-7).

Як зазначалося, за місцями використання (знаходжен­ня) об­лік основних засобів ведеться в інвентарних списках (ф. № 03-9). Щомісячно підсумкові дані інвентарних карток на об’єкти основних засобів, що надійшли на підприємство, зано­сяться в картки обліку основних засобів (ф. № 03-8), які ве­дуться в розрізі груп останніх. Ці картки заміняють аналітичні відомості за рахунком 10 „Основні засоби”. Тому їхній загаль­ний підсумок щомісячно зіставляється з підсумком синтетич­ного обліку даного рахунку. Контроль за збереженням основ­них засобів забезпечують матеріально відповідальні особи, які ведуть їх облік за інвентарними об’єктами, місцем викорис­тання або зберігання.

Витрати на придбання та створення основних засобів є ка­пітальними інвестиціями та обліковуються на рахунку 15 „Капі­тальні інвестиції” – на відповідних субрахунках: 151 „Капі­тальне будівництво”, 152 „Придбання (виготовлення) основ­них засобів” та 155 „Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів”, на яких формується первісна вартість об’єкта. Якщо інші надходже­ння основних засобів (безоплатно, внески у статутний капітал, не облікованих, переведення з оборотних активів) не ви­магають додаткових витрат з доведенням їх до стану, в якому во­ни придатні для використання, вони не є капітальними інвестиці­ями й одразу зараховуються на рахунок 10 „Основні засоби” на відповідні субрахунки.

Синтетичний облік ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”.

Перелік груп основних засобів та інших необоротних матеріаль­них активів установлений П(С)БО 7 „Основні засоби” та визначає субрахунки до рахунків 10 „Основні засоби”. Рахунок 10 „Основні засоби” активний. Дебетове сальдо озна­чає первісну вартість основних засобів, які перебувають у розпо­рядженні підприємства.

Обороти за дебетом – це надходження основних засобів на баланс підприємства (придбаних, створених, безоплатно отрима­них), сума витрат, пов’язана з поліпшенням об’єкта (модер­ні­за­ція, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки об’єк­та основних засобів.

Обороти за кредитом – це вибуття основних засобів внаслі­док продажу, безоплатної передачі або невідповідності критері­ям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.