13. Взаємозв’язок політики і економіки. Політики з мораллю. Політики з релігією. Політики з правом.

Політики і економіки

Взаємодія політики й економіки має вирішальне значення в розвитку будь-якого суспільства. Політика глибоко опосередкована економічною сферою, економічними відносинами, економічними інтересами. У той же час, разом із зростаючими масштабами економічної сфери, ускладненням і поглибленням економічних відносин в суспільстві, росте і вплив політики на економічне життя суспільства. Особливої гостроти проблема взаємовідносин політики і економіки набуває в періоди глибокої ломки суспільних відносин, соціальної структури, уявлень і цінностей суспільної свідомості. Для визначення взаємозв’язку політики й економіки необхідно з’ясувати ці поняття. Політика (від грец. — мистецтво управління державою) — діяльність державних органів, політичних партій, громадських рухів, організацій і їх лідерів у сфері відносин між великими соціальними групами, націями і державами, спрямована на мобілізацію всіх зусиль з метою одержання політичної влади або завоювання її специфічними методами. Призначення політики не тільки в тому, щоб бути інструментом реалізації тих чи інших соціально-класових інтересів, але і виконувати функцію забезпечення урегульованості й порядку соціальних процесів і відносин, умов матеріального суспільного виробництва, сумісної праці. Економіка (від грец. — мистецтво ведення домашнього господарства) — історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин. Визначальним елементом економіки є вплив власності на засоби виробництва і залежні від них положення та відносини людей в процесі виробництва, їх взаємний обмін діяльністю, відносини розподілу. Під економікою розуміють також сукупність галузей народного господарства. Таким чином, економіка країни — це єдиний народно-господарчий комплекс, що охоплює всі ланки суспільного виробництва, розподілу і обміну. Розуміння економічних взаємозв’язків дає можливість змінити умови нашого життя, добиватися його покращення. Наше повсякденне життя, бажаємо ми того чи ні, наша особиста позиція, наша життєва ситуація, залежать від заробітної платні і цін, квартирної плати і налогів, прибутків й інвестицій, безробіття й інфляції. Саме ці явища називаються макроекономікою. Якщо ми не впливаємо на ці явища і не розуміємо їх, то приймати рішення завжди буде та чи інша невелика група так званих «експертів» економістів. Але очевидно також, що економісти представляють інтереси різних груп, соціальних верств, класів. Процеси і явища, що відбуваються в макроекономіці, рішення . і дії, що впливають на них, мають прямі політичні наслідки. Політичні діячі й політичні рухи зацікавлені в тому, щоб дати економічні пояснення своїй політиці й оснастити їх «науковою» аргументацією. Економічна постановка питання — як виробляються і розподіляються матеріальні блага — зачіпає основи життєвих відносин. Проблема взаємозв’язку політики й економіки найбільш повно розкриває свій зміст в понятті економічна політика. Економічна політика — це система економічних заходів держави; сукупність цілей, засобів, завдань щодо направленого впливу на розвиток економіки. Послідовність і ефективність економічної політики детермінується дією різноманітних факторів. Будучи атрибутом політичної влади і одним із засобів її здійснення, вона формується на перехресті економіки й політики, визначається соціальною структурою суспільства, ціннісних орієнтацій суб’єктів і організацій, що приймають рішення. Економічна політика залежить від стану суспільної свідомості, рівня політичної культури, структури влади (відношень між законодавчою і виконавчою владою, урядом і профсоюзами, різними партіями) і розподілу сил в середині ієрархії влади. Таким чином, економіка визначає політику, політика визначає економіку, але що більш високий рівень розвитку економіки, то слабший вплив політики. Найбільш глибокі економічні процеси відбуваються незалежно від політики. Навпаки, найбільш глибокі політичні зміни — прямий наслідок економіки. Тому фундаментальною основою постійної і багаторівневої взаємодії політики й економіки є остання. Головний інструмент реалізації економічної політики — держава. Тому політичні партії, що мають різні політичні платформи, концепції, борються за державну владу, яка дає змогу втілити концепції в реальне життя.