14 Протипожежні вимоги

14.1 При проектуванні будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В. 1.1-7, ГОСТ 12.1.004. Найбільшу кількість поверхів та найбільшу місткість залів для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості будинків і споруд згідно з таблицею 25.

Таблиця 25

14.2 У підвальних поверхах будинків допускається розміщення, крім приміщень, вказаних у ДБН В.2.2-9, залу ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор, репетиційних залів (за кількості відвідувачів у кожному відсіці не більше 100) з влаштуванням не менше двох відокремлених евакуаційних виходів безпосередньо назовні. При цьому на шляхах евакуації слід передбачати опорядження стін та стелі з негорючих матеріалів.

14.3 У будинках III і ПІб ступенів вогнестійкості в разі розміщення залу для глядачів і фойє на другому поверсі перекриття під ними повинні бути протипожежними 3-го типу.

Перекриття над підвальним і цокольним поверхами в будинках III, ІІІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості не менше REI 45 та групу за межею поширення вогню - МО.

14.4 Горищний простір над залом для глядачів у будинках III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості слід огороджувати від суміжних просторів протипожежними стінами 3-го типу чи перегородками 1-го типу.

14.5 Несучі конструкції покриттів над сценою та залом для глядачів (ферми, балки, настили тощо) у будинках театрів, а також клубів, центрів дозвілля зі сценами С-2, С-3 і С-5 повинні виконуватися з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше R30.

14.6 Приміщення технологічного обслуговування демонстраційного комплексу повинні бути вигороджені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

У будинках IV, IVa і V ступенів вогнестійкості приміщення проекційних допускається розта­шовувати у прибудовах із стінами, перегородками, перекриттями та покриттями, що мають межу вогнестійкості не-менше REI 45 (для зовнішніх несучих та самонесучих стін, а також перекриттів), RE 45 (для плит, настилів, прогонів, що є елементами суміщеного покриття). Зазначені конструкції за межею поширення вогню мають відповідати групі МІ.

Вікна і отвори з приміщень рирпроекційних на сцену або ар'єрсцену, з кінопроекційних, з приміщень апаратних та світлопроекційних до залу для глядачів повинні бути захищені шторами або заслінками із світлопрозорого матеріалу з межею вогнестійкості не менше Е15.

Вікна і отвори світлопроекційної допускається склити загартованим склом у випадку облад­нання її для цілей динамічної проекції.

7. Приміщення для массового показу відеофільмів можуть розміщуватися в будинках І и II ступенів вогнестійкості на будь-якому надземному поверсі, а в решті будинків - не више другого поверху.

8. Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів. Основний фонд відеокасет необхідно розміщувати у спеціально призначеному для їх зберігання приміщенні. Це приміщення повинно бути вигороджене протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. Приміщення для зберігання відеокасет слід проектувати так, щоб відеокасети були захищені від впливу сонячних променів, вібрацій і магнітних полів, що утворюються під час роботи розташованих у безпосередній близькості електромоторів, трансформаторів тощо.

9. Ширину і довжину шляхів евакуації людей із залів для глядачів та з будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначають розрахунком за погодженням з органами державного пожежного нагляду залежно від необхідного часу евакуації людей із залів для глядачів, що приймається згідно з таблицею 26. При цьому ширина шляхів евакуації не повинна бути меншою за встановлену ДБН В. 1.1-7.

Таблиця 26

У залах для глядачів, де передбачається трансформація, евакуаційні виходи слід розраховувати, виходячи з максимальної місткості залу для глядачів.

Необхідний час евакуації людей зі сцени (естради) приймається рівним 1,5 хв, а кількість людей, які підлягають евакуації зі сцени (естради), визначається із розрахунку: одна людина на 2 м² площі планшета сцени (естради).

Необхідний час евакуації людей із будівлі, хв, приймається для будинків ступенів вогнестій­кості:

• І і II 6

• НІ, Ша, ПІб і IV ... 4

• V 3

У багатозальних будинках евакуаційні виходи з кожного залу повинні забезпечувати евакуацію глядачів у встановлений час, а виходи із будинку повинні бути розраховані на евакуацію сумарної кількості глядачів.

10. Незалежно від результатів розрахунку ширина дверних прорізів у залі для глядачів повинна бути не менше 1,2 м і не більше 2,4 м, ширина кулуарів - не менше 2,4 м. Ширина дверного прорізу для виходу з ложі допускається 0,8 м. Двері виходів із залу для глядачів повинні обладнуватись пристроями для самозачинення та ущільненнями у притулах.

11. Кількість евакуаційних виходів із залу для глядачів, із фойє, із сцени (естради), з робочих галерей та колосникового настилу, з трюму, оркестрової ями та сейфа згорнутих декорацій слід проектувати не менше двох.

У кінотеатрах цілорічної дії, а також клубах, центрах дозвілля, у залах яких передбачається кіиопоказ, шляхи евакуації не допускається проектувати через приміщення, де одночасно можуть перебувати більше ніж 50 осіб.

Допускається влаштування одного виходу (дверей) з амфітеатру чи балкона місткістю 50 місць і менше.

У кінотеатрах сезонної дії без фойє другим евакуаційним виходом із залу допускається вважати вхід до залу для глядачів.

У залах для глядачів місткістю не більше ніж 500 місць з естрадою допускається вважати другим евакуаційним виходом прохід через зал.

З приміщень, в яких можливий або передбачається епізодичний поділ їх на частини шляхом трансформації перегородок, слід передбачати евакуаційні виходи з кожної такої частини. '

Виходи із залу для глядачів слід передбачати безпосередньо (починаючи з рівня першого ряду місць для глядачів) у коридори, розподільні кулуари та інші приміщення, що ведуть до сходових кліток із виходами назовні.

Не допускається використання як єдиного шляху евакуації із залу для глядачів проходів угору по амфітеатру залу.

У театрах слід передбачати евакуаційні сходові клітки типу СК1 - не менше двох сходів у комплексі для глядачів та двох - в комплексі приміщень, що обслуговують сцену. Вони повинні мати виходи на горище і покрівлю.

14.12 У комплексі приміщень для глядачів допускається не більше двох евакуаційних сходових кліток типу СК2 за умови влаштування решти евакуаційних сходових кліток (не менше двох) типу СК1.

При розрахунку евакуації сходи типу С2 враховуються лише від рівня підлоги вестибюля до рівня підлоги наступного верхнього поверху. На подальших поверхах з приміщень комплексу для глядачів слід влаштовувати евакуаційні проходи, що ведуть до сходових кліток типу СК1 поза межами фойє та вестибюлів зі сходами типу С2.

13. В апаратних та світлопроекційних повинні влаштовуватися тамбури, які виконуються з негорючих матеріалів з дверима, обладнаними пристроями для самозачинення й ущільненнями у притулах.

14. Сценічна коробка повинна мати двоє зовнішніх сходів типу СЗ, що доведені до покрівлі і сполучаються з робочими галереями та колосниками.

Для евакуації з робочих галерей та колосників допускається передбачати зовнішні схрди типу СЗ за відсутності колосникових сходових кліток.

14.15 Між залом для глядачів і сценою повинна передбачатися протипожежна стіна 1-го типу. Проріз будівельного порталу сцен театрів, клубів, центрів дозвілля з залами місткістю 800 і більше місць має бути захищений протипожежною завісою 1-го типу.

Межа вогнестійкості протипожежної завіси визначається за ознаками групи матеріалів RI. Протипожежна завіса повинна виготовлятися з негорючих матеріалів, що не виділяють під час горіння (нагріву) токсичних продуктів, які відповідають групам ТІ, Т2.

Полотно протипожежної завіси повинно перекривати проріз будівельного порталу з бічних сторін на 0,4 м і вгорі на 0,2 м і бути газонепроникним. Герметизація місць прилягання завіси до портальної стіни повинна забезпечуватися влаштуванням лабіринтних ущільнень, піскових затворів тощо.

14.16 Протипожежна завіса повинна рухатися від дії власної сили ваги зі швидкістю не менше 0,2 м/с. Дистанційне керування рухом завіси повинно здійснюватися з трьох місць: з приміщення пожежного поста, з планшета сцени та з приміщення лебідки протипожежної завіси.

Завіса повинна бути оснащеною звуковою і світловою сигналізацією, що оповіщає про її рух (підйом чи спуск).

17. Дверні прорізи в протипожежній стіні на рівні трюму і планшета сцени, а також виходи з колосникових сходів до трюму та на сцену повинні захищатися протипожежними тамбур-шлюзами 1-го типу.

18. У прорізах складів декорацій із боку сцени та карманів повинні передбачатися протипожежні двері 1-го типу, у колосникових сходах - 2-го типу.

19. Складські приміщення, комори, майстерні, приміщення для монтажу станкових та об'ємних декорацій, камера пиловидаляння, вентиляційні камери, приміщення лебідок протипожежної завіси і димових люків, насосні з пожежними насосами, акумуляторні, трансформаторні підстанції, електрощитові повинні мати протипожежні перегородки 1-го типу, перекриття 3-го типу і двері (ворота) 2-го типу.

Розміщення зазначених приміщень під залом для глядачів і планшетом сцени не допускається, за винятком сейфа згорнутих декорацій (під сценою, ар'єрсценою), лебідок протипожежної завіси та димових люків, підйомно-спускних пристроїв без маслонаповнєного обладнання.

Проріз сейфа слід захищати протипожежними дверима, люками 2-го типу.

14.20 Із залів місткістю 300 місць і більше та з приміщень площею більше 200 м² без природного освітлення з наявністю горючих матеріалів, а також з приміщень із світлопрозорим заповненням прорізів (склом або склоблоками) слід передбачати димовидаляння. Площа шахт визначається розрахунком, але повинна бути не менше 0,2 % від площі підлоги приміщення.

У будинках IV і V ступенів вогнестійкості в разі використання електродвигунів у закритому виконанні, а пускових апаратів і щитів у металевих кожухах огороджувальні конструкції вен­тиляційних камер слід передбачати з межею вогнестійкості REI45 (для стін, перекриттів), ЕІ45 (для перегородок) та з межею поширення вогню, що відповідає групі МІ.

14.21 Каркас надбудов над негорючими несучими конструкціями балконів, амфітеатру і партеру залу для глядачів, які необхідні для створення потрібного уклону або східчастої підлоги, повинен виконуватися з негорючих матеріалів.

Пустоти, що утворюються під надбудовами, повинні бути поділені діафрагмами на відсіки площею не більше 100 м². Якщо висота пустот перевищує 1,2 м, необхідно передбачати входи для їх огляду.

14.22 Несучі елементи планшета сцени (прогони, балки, консолі, стояки) повинні виконуватись з негорючих матеріалів.

Настил по цих елементах, а також колосниковий настил робочих галерей допускається ви­конувати з деревини, що оброблена засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

14.23 Каркаси та заповнення каркасів підвісних стель над залами для глядачів у будинках та спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

У залах для глядачів місткістю до 800 місць заповнення каркасів допускається передбачати з матеріалів груп горючості Р, Г2.

Отвори в суцільній підвісній стелі для встановлення гучномовців, світильників люмінесцентною освітлення та іншого обладнання повинні бути захищені зверху протипожежними люками 2-го типу.

14.24 В разі розміщення над залом для глядачів інших приміщень (репетиційні зали, живописно–декораційна майстерня тощо) огороджувальні конструкції (стіни, перегородки) цих приміщень повинні мати вогнестійкість не менше ніж REI 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок). Зазначені конструкції за межею розповсюдження вогню мають відповідати групі МІ.

Приміщення для освітлення сцени, розташовані в межах габариту перекриття залу для глядачів, повинні відокремлюватися перегородками з межею вогнестійкості не менше ЕІ 45.

14.25 У залі для глядачів та інших приміщеннях допускається влаштування штучних килимових покриттів, які за токсичністю продуктів горіння відповідають групам ТІ, Т2, за димоутворювальною здатністю - групам Д1, Д2 (за ГОСТ 12.1.044), а за поширенням полум'я поверхнею – групам РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70) за умов надійного їх кріплення до основи з негорючого матеріалу.

Килимові покриття, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам ДБНВ.1.1-7.

14.26 Огороджувальні конструкції оркестрової ями повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.

Деревина, що використовується для опорядження внутрішніх поверхонь та для настилу підлоги, повинна оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

14.27 В покритті над сценою повинні влаштовуватися димові люки. Площа живого перерізу люків визначається розрахунком чи приймається такою, що дорівнює 2,5 % площі колосникової сцени на кожні 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени.

Клапани люків повинні відкриватися під дією власної ваги в разі вивільнення від пристроїв, що їх утримують, при цьому слід враховувати сили змерзання кромок по периметру клапана, які приймаються 0,3 кН/м.

Лебідка або пристрої для відкривання, які обслуговують клапани люків, повинні мати дистан­ційне керування з планшета сцени, з приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення ній лебідки.

Надбудова над димовими люками повинна виконуватися з негорючих матеріалів, а клапани - з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості ГЙ, Г2.

14.28 Приміщення пожежного поста -диспетчерської повинно мати природне освітлення, розташовуватися на рівні планшета сцени (естради) або поверхом нижче, але поблизу безпосереднього виходу назовні. Площа приміщення пожежного поста-диспетчерської визначається для сцен:

-C-1 ÷ C-3;C-5; E-3 ÷ Е6-o за місткості залу для глядачів 500 місць і більше ...15м

• С-5 ÷ С-6 22 м²;

• С-7 ÷ С-8 25-27 м²;

• С-9 32 м².

14.29 Будинки і споруди культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією, установками пожежогасіння (відповідно до вимог ДБН В.2.5-13 і ДБН В.2.2-9) і централізованою системою оповіщення про пожежу згідно з вимогами ДБН В. 1.1-7.

В експозиційних залах та фондосховищах музеїв рекомендується застосовувати вуглекислотне пожежогасіння.

14.30 Сховища музею повинні бути ізольовані від інших приміщень протипожежними стінами 1-го типу. Стіни всередині сховища повинні мати межу вогнестійкості не менше ніж REI 120. Ширина проходів у сховище приймається не менше 0,9 м, а головних проходів - 2,5 м.

14.31 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.02. Для літніх відкритих кінотеатрів у випадку відсутності зовнішніх мереж для пожежогасіння допускається передбачати природні, штучні водойми, резервуари з влаштуванням під'їзду до них мотопомп або пожежних машин.

14.32 Внутрішній протипожежний водопровід слід передбачати в будинках:

• кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 700 місць включно - пожежними кранами; більше 700 місць за наявності колосників – пожежними кранами та дренчерними установками згідно з вимогами 14.40 цих Норм;

• клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 12,5 ч 7,5м; 15 ч 7,5м; 18x9 мта21 ч 12м за місткості залу для глядачів до 700 місць - пожежними кранами та дренчерними установками;

• клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 18 ч 9 м, 21 ч 12 м за місткості залу для глядачів більше 700 місць, зі сценами 18 ч 12 м, 21 ч 15 м незалежно від місткості, а також у театрах - пожежними кранами, дренчерними та спринклерними установками;

• демонстраційних комплексів театрів місткістю 600 місць та більше зі сценами панорамного, тристороннього та центрального типів - установками автоматичного пожежогасіння.

14.33 У виробничих приміщеннях та резервних складах, що розміщуються в окремому корпусі на ділянці будинку театру, або при розташуванні підсобно-виробничих приміщень у будинку театру слід передбачати внутрішні пожежні крани та спринклерні установки згідно з вимогами 14.35 і 14.42 цих Норм.

В разі розміщення виробничих приміщень та резервних Складів в окремому корпусі поза ділянкою будинку театру спринклерні установки передбачаються згідно з вимогами 14.42 цих Норм, а витрата води пожежними кранами приймається згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

14.34 Витрати води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів слід приймати в будинках:

• кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 300 місць включно -два струменя не менше 2,5 л/с, більше 300 місць -два струменя з витратою не менше 5 л/с кожна;

• клубів, центрів дозвілля зі сценами і театрів незалежно від місткості - два струменя не менше 2,5 л/с і два струменя з витратою не менше 5 л/с кожний.

14.35 Пожежні крани встановлюють біля входів до залу для глядачів і на сцену чи естраду, біля входів на сходові площадки.

У будинках клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами розмірами 18 ч 12 м, 21 ч 12 м, 21 ч 15 м, а також у будинках театрів додаткові пожежні крани діаметром 65 мм зі сприском 19 мм та довжиною рукави 10 м встановлюють на планшеті сцени.

Пожежні крани діаметром 50 мм зі сприском 16 мм та довжиною рукава 10м встановлюють на колосниках та робочих галереях; те саме в решті приміщень театрів - з довжиною рукава 20 м.

14.36 На планшеті сцени за його площі до 500 м² встановлюють три, а за більшої площі – чотири пожежних крани.

На кожній робочій галереї та колосниках розміщують не менше двох пожежних кранів, по одному з правого та лівого боку сцени.

Влаштування кранів допускається відкрито, без шаф.

37. Пожежні крани слід розташовувати таким чином, щоб будь-яка точка приміщення зрошувалася двома струменями.

38. Внутрішня мережа пожежних кранів повинна бути кільцевою та приєднуватися двома вводами як до зовнішньої мережі, так і до розподільної гребінки спринклерної та дренчерної систем. Розподільні засувки на мережі встановлюють з розрахунку відключення ділянок, що мають не більше двох відгалужень. В основі стояків, що мають більше двох пожежних кранів, влаштовують вентилі або засувки.

39. Вільний напір у пожежних кранах слід передбачати таким, щоб отримуваний компактний струмінь зрошував найбільш високу частину розрахункового приміщення. Напір у пожежних кранах на планшеті сцени повинен забезпечувати отримання компактних струменів висотою, що на 2 м перевищує відстань від планшета до колосникового настилу.

40. Дренчерні зрошувачі встановлюють під колосниками сцени та ар'єрсцени, під нижнім ярусом робочих галерей та нижніми перехідними містками, що їх з'єднують, в сейфі згорнутих декорацій та в усіх прорізах сцени, включаючи прорізи порталу, карманів та ар'єрсцени і виходів із них, а також частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени та підйомно-опускних пристроїв.

Зрошення протипожежної завіси слід передбачати з боку сцени.

41. Спринклерними установками обладнуються: покриття сцени та ар'єрсцени, всі робочі галереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), кармани сцени, ар'єрсцена, а також приміщення, що перераховані в 14.19, за винятком приміщень фондосховищ (де слід застосовувати газові, порошкові або аерозольні системи), вентиляційних камер, трансформаторної підстанції, акумуляторних, сейфа згорнутих декорацій, приміщень лебідок протипожежної завіси, димових люків та насосної з пожнасосами.

42. Розміщення дренчерних та спринклерних зрошувачів провадять виходячи з таких умов:

- площа підлоги, що захищається одним зрошувачем, приймається не більше 9 м² за середньої інтенсивності зрошування не менше 0,1 л/с на І м площі підлоги;

витрата води на зрошування прорізів сцени приймається 0,5 л/с на 1 м прорізу, на зрошення порталу сцени - не менше 0,5 л/с на їм ширини порталу за його висоти до 7,5 м та 0,7 л/с на 1 м за висоти більше 7,5 м.

Вільний напір у найбільш віддаленому і високорозташованому зрошувачі повинен бути не менше 500 гПа (5 м вод, ст.).

В одному будинку діаметр вихідних отворів в усіх зрошувачах повинен бути однаковим.

14.43 Керування дренчерними установками слід передбачати:

• електричне або гідравлічне з двох місць на планшеті сцени та з приміщення пожежного поста - для секцій захисту сцени, ар'єрсцени та сценічних прорізів;

• дистанційне електричне або гідравлічне зі вказаних вище місць та автоматичне від датчиків на вузлі керування спринклерами сцени - для дренчерної завіси сценічного порталу;

• дистанційне з приміщення пожежного поста та установки розподільчої гребінки - для секції захисту сейфа згорнутих декорацій.

14.44 Дренчери колосників сцени та ар'єрсцени, нижнього ярусу робочих галерей та перехідних містків, що сполучають їх, об'єднують в одну або декілька секцій.

Дренчери над дверними прорізами сцени і прорізом ар'єрсцени об'єднують в одну секцію. Дренчери порталу сцени та сейфа згорнутих декорацій виділяють у дві окремі секції.

45. Спринклери, що встановлюють на сцені, ар'єрсцені, в бічних карманах, трюмі сцени, слід об'єднувати в одну секцію з окремим керуванням. Допускається приєднання пожежних кранів на сценічних робочих галереях до стояків спринклерної системи сцени.

46. Сумарна розрахункова витрата води приймається більшою з двох випадків роботи засобів внутрішнього пожежогасіння:

• спринклерів сцени (покриття сцени, всі робочі галереї та перехідні містки), одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях із загальною витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени;

• усіх дренчерів під колосниками сцени та ар'єрсцени, нижнім ярусом робочих галерей та перехідними містками, що їх з'єднують, одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях з витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени.

14.47 У тих випадках, коли напору в зовнішній мережі недостатньо для забезпечення розрахункової роботи протипожежних пристроїв, слід передбачати встановлення насосів, пуск яких слід проектувати:

• дистанційним від кнопок біля пожежних кранів - за відсутності спринклерних та дренчер них пристроїв;

• автоматичним - за наявності спринклерних та дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску та зупинки) із приміщень пожежного поста та насосної.

48. Пожежні насосні агрегати повинні мати стовідсотковий резерв і встановлюватися в окремих опалюваних приміщеннях, що мають виходи безпосередньо назовні або до сходової клітки. У будинках кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля, обладнаних тільки пожежними кранами, допускається встановлення насосів у котельній.

49. Для приєднання рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами та розподільною гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні два патрубки діаметром 80 мм із зворотними клапанами, керованою засувкою, що відкривається зовні будинку, та стандартними з'єднувальними пожежними головками.

50. У випадку, якщо потужність зовнішніх водопровідних мереж недостатня для подавання розрахункової витрати води на пожежогасіння або при приєднанні вводів до тупикових ділянок мережі, необхідно передбачати влаштування підземних резервуарів, ємкість яких повинна забезпечувати:

• роботу розрахункової кількості внутрішніх пожежних кранів з розрахунковою витратою протягом трьох годин;

• роботу спринклерних або дренчерных установок із розрахунковою витратою води протягом однієї години;

• витрату води на зовнішнє пожежогасіння протягом трьох годин.

14.51 Установки автоматичної пожежної сигналізації необхідно влаштовувати відповідно до додатка С ДБН В.2.2-9.

Примітка. При проектуванні унікальних культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідні узгодження .завдання на проектування з територіальними органами державного пожежного нагляду.

52. Сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій паливних газів у повітрі необхідно встановлювати відповідно до ДБН В.2.5-20 "Газопостачання".

53. Вихід із кінопроекційного комплексу приміщень та із світлопроекційної передбачається відповідно до НАПБ В.01.049-97/930.

ДОДАТОК А (довідковий)

ПЕРЕЛІК основних нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах¹

ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної

документації для будівництва.

ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.

ДБН В. 1.1-5-2000 Будинки та споруди на підроблюваних територіях та просідаючих грунтах.

ДБН В. 1.1 -7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки та споруди. Основні положення.

ДБН В.2.2-13-2003 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди.

ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд.

ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання.

ДБН В.2.5-23-2003 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення.

ДСТУ Б А.2.4-4-99 Основні вимоги до робочої документації.

(ГОСТ 21.101-97)

ДСТУ Б В.2.7-70-98 Матеріали будівельні. Метод випробувань на поширення полум'я'.

(ГОСТ 30444-97)

ДСТУ 4281-2004 Заклади ресторанного господарства. Класифікація.

СНиП И-3-79** Строительная теплотехника.

СНиП И-4-79 Естественное и искусственное освещение.

СНиП 11-7-81 * Строительство в сейсмических районах.

СНиП II-12-77 . Здания и сооружения. Защита от шума.

СНиП П-22-81 Каменные и армокаменные конструкции.

СНиПИ-23-81* Стальные конструкции.

СНиП И-25-80 Деревянные конструкции.

СНиП 2.01.01 -82 Строительная климатология и геофизика.

СНиП 2.01.07-85 Нагрузки и воздействия.

СНиП 2.01.15-90 Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных

геологических процессов. Основные положения проектирования. ·

СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений.

СНиП 2.03.01-84* Бетонные и железобетонные конструкции.

Рекомендовані матеріали, які використовуються у цих Нормах, наведені у додатку Н.

СНиП 2.03.03-85 Армоцементные конструкции.

СНиП 2.03.06-85 . Алюминиевые конструкции.

СНиП 2.04.01 -8 5 Внутренний водопровод и канализация зданий.

СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

СНиП 2.04.07-86 Тепловые сети.

СНиП 3.05.01-85 Внутренние санитарно-технические системы.

СНиП 3.05.06-85 Электротехнические устройства.

СНиП 3.05.07-85 Системы автоматизации/

ВСН 52-86/ Установки солнечного горячего водоснабжения.

Госгражданстрой Нормы проектирования.

ВСН 60-89/ Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации ин

Госкомархитектуры оборудования жилых и общественных зданий. Нормы

ВСН 62-91/ Проектирование среды жизнедеятельности с учетом пс

Госкомархитектуры инвалидов и маломобильных групп населения.

ВСН 97-83 Инструкция по проектированию городских и поселков Минэнерго СССР

ВСН 205-84/ Инструкция по проектированию электроустановок, ш

ММСС СССР тизации технологических процессов.

ВНТП-212-86/ Ведомственные нормы технологического проектироваї

Минсвязи СССР радиосвязи, радиовещания и телевидения. Передают.»

радиостанции и радиотелевизионные ретрансляторы.

ВБН В.2.2.45-1-2004 Проектування теплокомунікацій. Лінійно-кабельні спо

ДНАОП 0.00-1.02-99 Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів.

ДНАОП 0.00-1. 32-01 Правила будови електроустановок.

Електрообладнання спеціальних установок.

ПУЭ Правила устройства электроустановок. - М., 1986 г.

ГОСТ 2.103-68* Стадии разработки.(СТ СЭВ 208-75)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов

Номенклатура показателей и методы их определения.

ГОСТ 15.001-88 Продукция производственно-технического назначения.

ГОСТ 16363-98 Средства огнезащиты для древесины.

Методы определения огнезащитных свойств.

ГОСТ 21.603-80 СПДС. Связь и сигнализация.

ГОСТ 21.613-88 СПДС. Силовое электрооборудование.

ГОСТ 27751-88 Надежность строительных конструкций и оснований.

(СТ СЭВ 384-87) Основные положения по расчету.

ГОСТ СЭВ 4867-84 Защита от шума. Звукоизоляция ограждающих конструкций. Нормь

РД 34.21.122-87/ Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

Минэнерго, Госстрой

РТМ 19-77-77 Руководящий технический материал. Развитие и техническое

оснащение киносети. - М., 1977.

СН 548-82 Инструкция по проектированию библиотек. - М.,1983.

ДержСанПіН 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунк^г

ДержСанПіН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу

електромагнітних випромінювань.

СанПиН 1757-77 Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности

электрического поля.

СанПиН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации

воздуха производственных и общественных помещений.

СанПиН 2605-82 Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки.

СанПиН 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки.

СанПиН 42-123-5777-91 Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое.

НРБУ - 97 Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи.

НАПБ В.0.1.049-97/930 Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії

(кіновиробництва, кінопрокатних організацій, кіномереж).

Правила техники безопасности для театров и концертных залов. -М., 1981.

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Авансцена - передня частина сценічного майданчика (між рампою і завісою). Арена - ігровий майданчик, що знаходиться в загальному об'ємі залу для глядачів. Ар'єрсцена - задня частина сцени, розташована за основним планшетом сцени.

Багатозальний кінотеатр - багатофункціональний будинок (комплекс), до складу приміщень якого входять декілька (три і більше) зали для кінопоказу з об'єднаним або окремим комплексом для глядачів та кінопроекційним комплексом.

Відеозал - зал, призначений для демонстрації програм, кіно-, відеофільмів, записаних на відео-носії: касети, диски тощо.

Відеокомплекс - багатофункціональний будинок або група приміщень, до складу яких входять зали з проекційною, зали з моніторами і відеокабінами, відеотеки, відеокафе, пункт кабельного відеопрокату. До їх складу також можуть бути включені різноманітні приміщення для проведення активного дозвілля.

Відеотека - будинок або група приміщень, призначені для приймання та видачі відеоносіїв із записами відеопрограм.

Дозвіллєвий клуб - багатофункціональний будинок або група приміщень, призначені для про­ведення дозвілля у житловій групі, кварталі (мікрорайоні) міста, селища, сільського поселення тощо.

Естрада - частина залу для глядачів, призначена для естрадних і концертних виступів. Естрада може бути відокремлена від залу для глядачів портальною стіною з відкритим прорізом або зна­ходитися в загальному об'ємі з залом для глядачів.

Колосниковий настил - перекриття над ігровим майданчиком сцени з ар'єрсценою, яке виготовлене у вигляді спеціальних дерев'яних решіток.

Надколосниковий*простір - простір, що знаходиться над колосниковим настилом. Планшет сцени - спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени.

Постановочне освітлення - освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав.

Рампа - невеликий бар'єр на передній частині сцени, який приховує від публіки освітлювальну аппаратуру.

Сейф згорнутих декорацій - склад згорнутих м'яких декорацій, призначений для зберігання живописних фонових декорацій - панорам, горизонтів, задників тощо, згорнутих у скатки. Сейф розташовується під сценою або ар'єрсценою. Касетний сейф - різновид сейфа згорнутих декорацій, що являє собою металеву просторову конструкцію з полицями, що піднімається за допомогою лебідки із шахти сейфа.

Спеціалізований кінотеатр - кінотеатр з нетрадиційними видами кінопроекції: широкофор­матна, системи ІМАХ, кінопанорама, циркорама, сферична, стерео, з безперервним кінопоказом, а також дитячий.

Спеціалізований театр - театр з нетрадиційним демонстраційним комплексом або комплексом для глядачів. До'цього типу відносяться театри багатожанрові, гастрольні, ляльок (верхових та маріонеткових), пантоміми, звірів, акватеатри, а також дитячі та молодіжні.

Сцена - спеціально обладнана частина будинку, призначена для показу спектаклів різнома­нітних жанрів. Залежно від розміщення ігрового простору'та обладнання сцени поділяються на такі типи: глибинна колосникова, панорамна, трьохпортальна, кільцева, центральна, дисперсна, сцена, що трансформується, а також різноманітні поєднання цих різновидів.

До складу традиційної глибинної колосникової сцени входять: основна ігрова частина (план­шет сцени), що сполучається з залом для глядачів портальним прорізом, авансцена, ар'єрсцена (в окремих випадках), бічні кармани, об'єднані прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени, а також трюм, колосниковий і надколосниковий простори.

Сценічний підйом - механізм, призначений для підйому та спускання декорацій, софітів, завіс та іншого сценічного обладнання.

Технічні апаратні - приміщення, у яких розміщуються освітлювальні та проекційні прилади, пристрої керування постановочним освітленням і зв'язком, електроакустичні та кінотехнологічні пристрої та інші механізми.

Трюм - приміщення для нижньої механізації сцени, що знаходиться під її планшетом. Трюми можуть бути одноярусними та багатоярусними.

Центр дозвілля - багатофункціональний будинок, призначений для проведення дозвілля всіх соціальних груп населення з наданням їм різноманітних можливостей активної творчої участі без спеціальної підготовки і відбору, а також театрально-концертної діяльності в спеціально облад­наних залах із комплексом приміщень обслуговування.

ДОДАТОК Г (рекомендований)

ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ ІНВАЛІДІВ, ЩО КОРИСТУЮТЬСЯ КРІСЛАМИ-КОЛЯСКАМИ

Г.1 В будинках і спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід забезпечувати можливість вільного доступу інвалідів у кріслах-колясках до всіх приміщень комплексу для глядачів і залу для глядачів.

Г.2 На відкритих стоянках автомобілів слід виділяти місця для автомобілів інвалідів, при цьому ширина місця повинна бути не менше 3,5 м.

Г.З Поздовжній уклон пішохідних доріжок і тротуарів, якими можуть користуватися інваліди у кріслах-колясках, повинен бути не більше 5 %, а поперечний - не більше 1 %. Якщо уклон перевищує вказану межу, то передбачаються спеціальні доріжки чи пандуси.

Г.4 Пішохідні доріжки, сходи і тротуари повинні бути з твердим шорстким покриттям, яке при намоканні не стає слизьким.

Г.5 По обидва боки пандуса або сходового маршу, призначеного для пересування інвалідів, слід передбачати огорожу заввишки не менше 0,9 м із поручнями. По зовнішніх краях пандуса необхідно передбачати бортики заввишки не менше 0,05 м.

Біля входу до будинку слід передбачати дублюючий підйом за допомогою пандуса з перилами і площадку згідно з вимогами ДБН В.2.2 - 9.

Г.6 У будинку на шляху руху інвалідів у кріслах-колясках двері слід передбачати розсувними автоматичними. Ширина дверного прорізу повинна бути не менше 0,9 м.

Г.7 У комплексі для глядачів слід передбачати ліфти з дверним прорізом завширшки не менше 0,9 м.

Г.8 В усіх культурно-видовищних та дозвіллєвих будинках повинні передбачатися, як мінімум, лві одномісні вбиральні (чоловіча і жіноча), розраховані на користування інвалідами в кріслах-колясках, чи спеціальні кабіни в багатомісних вбиральнях. Розміри кабіни не менше 1,65 ч 1,80 м, при цьому параметри для розміщення крісла-коляски - 0,90 ч 1,5 м. Одну з кабін слід обладнувати вертикальними поручнями з боків кабіни і гачками для милиць інвалідів, що використовують опорні пристрої. Чоловічу і жіночу кабіни не слід розміщувати поруч.

У чоловічому туалеті не менше одного пісуара слід встановлювати на висоті не більше 0,4 м від підлоги й обладнувати його вертикальними поручнями.

В умивальних туалетів не менше однієї раковини слід встановлювати на висоті не більше 0,8 м від підлоги.

Г.9 У залі (залах) для глядачів слід передбачати місця з розрахунку 3 % від місткості залу (залів) для інвалідів у кріслах-колясках.

Г.10 При проектуванні культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно виконувати вимоги ВСН 62.

ДОДАТОК Д (рекомендований)

СКЛАД КОМПЛЕКСІВ ТА ГРУП ПРИМІЩЕНЬ ТЕАТРІВ

1. Приміщення комплексу для глядачів (див. розділи 4, 5, 6).

2. Приміщення демонстраційного комплексу (див. розділ 3):

• зал для глядачів (3.3-13);

• сцена, авансцена, ар'єрсцена, кармани, оркестрова яма, трюм;

• приміщення технологічного забезпечення сцени, у тому числі:

• приміщення звукофікації та зв'язку: звукоапаратна, кабіна диктора (кабіна перекладача);

в театрах музичної комедії, опери та балету - також ложа звукооператора;

• електротехнічні приміщення:

світлопроекційна (3.29-3.30), світлоапаратна (3.32), ложі освітлювальні фронтальні та бічні (3.24-3.26; 3.28), приміщення виносного софіта - у просторі над залом для глядачів (3.27), рирпроекційна (3.31), тиристорна (3.33) поблизу сцени (для електроприводів протипо­жежної завіси - на площі трюму за проектом), щитові.

3 Приміщення, які обслуговують сцену, у тому числі:

- приміщення для творчого персоналу:

• артистичні вбиральні, приміщення для очікування виходу на сцену, чергові костюмерні, чергові гримерно-перукарські, помічників режисера, для відпочинку артистів, кімната для куріння та санітарні вузли при сцені, санітарні вузли і душові; у театрах музичної комедії, опери та балету також: відпочинку та переодягання музикантів, відпочинку диригента, інспектора оркестру, для занять музикантів та настроювання інструментів, комора для музичних інструментів, бібліотека для нот;

- репетиційні приміщення:

• репетиційні зали, допоміжні приміщення при репетиційних залах для занять артистів, фонотека, відеотека, апаратна звукозапису; у театрах музичної комедії, опери та балету - також студія звукозапису;

- приміщення для технічного персоналу:

• постановочної частини, художника по світлу, відпочинку монтувального персоналу сцени, машиніста сцени.

4 Склади, у тому числі:

– чергові склади при сцені:

– об'ємних та станкових декорацій; сценічної електроапаратури та електрореквізиту; меблів, бутафорії та реквізиту з відділенням підготовки вихідного реквізиту, склад звукотехнічної апаратури, комора машиніста сцени, сейф;

- склади поточного сезону:

• об'ємних та станкових декорацій; меблів, бутафорії та реквізиту; сценічної електроапаратури та електрореквізиту; костюмів, головних уборів та білизни; взуття (резервні склади - за завданням на проектування).

5 Адміністративно-господарські приміщення, у тому числі:

- робочі приміщення для адміністративного і художнього керівництва та технічного персоналу, а також:

• службовий буфет з підсобною, приміщення санітарно-гігієнічної групи, лікаря та Інга­ ляційної, службовий вестибюль з гардеробною, архів, бібліотека;

- інженерно-експлуатаційні та технічні приміщення:

• апаратна технологічного зв'язку, АТС і електрогодинникова станція, радіомайстерня, майстерні та комори служби експлуатації будинку, матеріальний склад, пожежний постдиспетчерська, кімната диспетчерської служби; приміщення для зберігання інвентарю; технічні приміщення (за проектом).

Виробничі приміщення (майстерні), у тому числі:

- виготовлення м'яких декорацій:

• живописно-декораційна, макетна, приготування фарб з мийкою та сушаркою, комора фарб, приміщення художників, шпалерно-драпірувальна, розпису тканин;

- виготовлення об'ємних декорацій:

• столярна з сушаркою, слюсарна з ділянкою для зварювання, монтажна, бутафорська з коморами оперативного зберігання матеріалів (навіс для лісоматеріалів та труб – поза будинком);

виготовлення костюмів, взуття, перук:

• пошивна з примірювальною та закрійною, головних уборів, взуттєва, кімната для прання з сушильнею, просочувальна, фарбувальна; у театрах зі сценами С-8 і С-9 - також трикотажна та постижерська;

- керівництво майстерень:

• кімнати адміністрації, технічний архів, побутові приміщення, фотолабораторія;

- рсмонтно-виробнича майстерня (за відсутності майстерень у театрі).

ДОДАТОК Е (рекомендований)

СКЛАД І РОЗРАХУНКОВА КІЛЬКІСТЬ ВІДВІДУВАЧІВ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ГРУП КЛУБНОГО КОМПЛЕКСУ

ДОДАТОК Ж (обов'язковий)

РОЗТАШУВАННЯ МІСЦЬ У ЗАЛІ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ

Ж. 1 Місця для глядачів у залах кінотеатрів, театрів, клубів, центрів дозвілля слід проектувати в межах зони розташування глядачів за рис. Ж1, Ж2, ЖЗ і згідно з положенням розрахункових точок спостереження за рис. Ж4.

Граничні відстані по осі залу для глядачів Д від кіноекрана (передньої межі естради, авансцени) до спинки останнього ряду слід приймати, м, не більше:

- для кінотеатрів:

цілорічної дії 45

сезонної дії 60

- для клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів:

700 місць і менше 31

більше 700 місць 43

- для театрів:

драматичних та музично-драматичних 25

музичної комедії 29

опери та балету 31

Ж.2 Рівень очей глядача, що сидить, слід приймати на висоті 1,2 м від рівня підлоги.

Перевищення променя зору, який спрямовано на розрахункову точку спостереження за рис. Ж4 над рівнем очей глядача, що сидить попереду, рекомендується приймати для залів для глядачів у кінотеатрах - 0,15 м, для решти залів - не менше 0,14 м (при реконструкції залів допускається приймати 0,12м).

Ж. З При проектуванні залів для глядачів кінотеатрів розрахункову точку спостереження слід приймати на нижньому краю робочого поля екрана F_T. При проектуванні клубних і театральних залів допускається приймати розрахункові точки спостереження F_T і F_n.

ДОДАТОК К (обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ПАРАМЕТРІВ КІНОЕКРАНА ТА ЗАЛУ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ ПРИ ОБЛАДНАННІ КІНОУСТАНОВКОЮ

ГАБАРИТИ ОСНОВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

КОЛОСНИКОВИХ СЦЕН

Н.1 Для сцен традиційного ряду габарити основного технологічного механічного обладиаі можуть визначатися за емпіричними формулами:

діаметр обертового планшета (Д _кр - діаметр круга)

де В j _п - ширина ігрового порталу; ширина підвісної декорації (В „ _д)

висота підвісної декорації (Н „ _д)

де З; _(І - висота ігрового порталу.

Н.2 Висота ігрової сцени (Н_с) до нижньої частини колосникової решітки визначається ф нелогічними потребами монтування й освітлення декорацій, показу проекційних декорацій падуг, можливістю швидкого підйому задників за межі видимості без закритгя завіси і розра вується за емпіричною формулою:

де А = 1,0 м - відстань від верху піднятої декорації до колосників, яка необхідна для підвісних пристроїв і безпечної роботи;

Б = 3,0 м - відстань між піднятою й опущеною декорацією, яка необхідна для монтування декорацій та освітлювальних приладів.

ДОДАТОК Н (рекомендований)

БІБЛІОГРАФІЯ

ЦІ Норми відносяться до системи нормативних документів на громадські будинки та споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2 - 9-99 "Громадські будинки та споруди. Основні положення".

У розвиток положень цього нормативного документа розробляються посібники по окремих видах будинків і споруд.

При розробці цих Норм використовувалися такі рекомендовані довідкові матеріали та норма-гиішо-правові акти:

ІІАПБ 0.5.012-91 Технологічна інструкція. Порядок улаштування, монтаж засобів

системи оповіщення про пожежу (И220-08-91).

ІІЛПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

ІІАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають облад-

нанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

НЛПБ В.01.047-95/930 Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій

культури.

ПЛІ 1Б В.06.001-74/930 Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помеще-

ний объектов культуры, которые подлежат оборудованию установ­ками пожаротушения.

ІІЛІІБ В.06.002-76/930 Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помеще-

ний объектов культуры, которые подлежат оборудованию установ­ками автоматической пожарной сигнализации.

Рекомендации по проектированию и оснащению видеозалов и видеотек. - М, 1988.

ЙєМ 19-77-94 Руководящий технический материал. Развитие и техническое оснаще-

ние киносети. - М., 1994.

Спраьочное пособие Проектирование спортивных залов;помещений физкультурно-

k (єІиП 2.08.02-89 оздоровительных занятий и крытых катков с искусственным льдом. -

М„ 1991.

Справочное пособие Проектирование клубов. - М., 1991.

kCllnII 2.08.02-89

Справочное пособие Проектирование театров. - М., 1990.

кСНиП 2.08.02-89

Руководство по акустическому проектированию залов многоцелевого назначения средней вместимости. - М.; Стройиздат, 1991.

Правила охорони праці для театрів та концертних залів.

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1

2. ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК 1

3. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ БУДИНКІВ І ПРИМІЩЕНЬ 2

Загальні вимоги 2

Приміщення комплексу для глядачів . 2

Приміщення демонстраційного комплексу З

Зал для глядачів З

Сцена (естрада) 4

Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради) 6

Приміщення технологічного забезпечення кінопоказу 7

Приміщення, що обслуговують сцену (естраду). Склади 8

4 КІНОТЕАТРИ І ВІДЕОКОМПЛЕКСИ 9

КІНОТЕАТРИ 9

Комплекс для глядачів 9

Приміщення адміністративно-господарські,

виробничі та ті, що обслуговують естраду ДО

ВІДЕОКОМПЛЕКСИ 10

5 ТЕАТРИ .11

Комплекс для глядачів 11

Демонстраційний комплекс 12

Сцени 12

Приміщення, що обслуговують сцену 13

Приміщення для адміністративного, інжеперно-

технічного та обслуговуючого персоналу 14

Виробничі приміщення 14

6 КЛУБИ, ЦЕНТРИ ДОЗВІЛЛЯ 15

Комплекс для глядачів 16

Демонстраційний комплекс 16

Естради і сцени '....· 16

Приміщення технологічного забезпечення сцени (естради),

приміщення, що обслуговують сцену (естраду), і виробничі 17

Клубний комплекс 18

Група приміщень для відпочинку та розваг 18

Лекційно-інформаційна група приміщень 1'9

Гуртково-студійна група приміщень 20

Група фізкультурно-оздоровчих приміщень 20

7. НОРМАТИВНІ НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КОНСТРУКЦІЙ . . . .21

8. АКУСТИКА ЗАЛІВ І ЗАХИСТ ПРИМІЩЕНЬ ВІД ШУМУ 23

9. ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ 24

10. ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ. . . 24

11. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ 31

12. ЗВ'ЯЗОК І СИГНАЛІЗАЦІЯ 32

13. ЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТРОЇ . 34

14. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ 35

ДОДАТОК А

Перелік основних нормативних документів, на які є посилання 43

ДОДАТОК Б

Терміни та визначення понять 46

ДОДАТОК В

Перелік культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів,

які розміщуються в міських та сільських поселеннях 48

ДОДАТОК Г

Вимоги до забезпечення пересування інвалідів, що користуються кріслами-колясками 49

ДОДАТОК Д.

Склад комплексів та груп приміщень театрів 50

ДОДАТОКЕ

Склад і розрахункова кількість відвідувачів

функціональних груп клубного комплексу 52

ДОДАТОК Ж

Розташування місць у залі для глядачів 54

ДОДАТОКК

Вимога до параметрів кіноекрана та залу для глядачів

при обладнанні кіноустановкою 56

ДОДАТОК Л

Розміри та планування приміщень кінопроекційної 58

ДОДАТОК М

Габарити основного технологічного обладнання колосникових сцен "60

ДОДАТОК З

Бібліографія 61