1.Схема обдумування.
Обдумування – виявлення основних параметрів і обмежень.
2. Визначення рівня знань та умінь необхідних для виконання проекту
Для реалізації проекту необхідно вивчити:
Модні тенденції в індустрії текстильної моди;
Інтер'єр житлового будинку;
Гармонійне поєднання кольорів;
Властивості різних ниток;
Технологію в’язання основних елементів в’язання гачком;
Умовні позначення елементів на схемах;
Правила читання схем та в’язання за цими схемами виробів.
Технологію обробки виробу.
3.Зміст діяльності з виконання творчого проекту
Щоб, мені було простіше виконувати творчого проект, я склала план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності у вигляді.
План роботи з виконання проекту
1.Обрати тему проекту.
2. Обговорити тему с керівником проекту .
3.Вивчити найбільш можливу кількість літератури з обраної теми.
4.Знайти цікавий історичний матеріал.
5. Здійснити пошук виробів та проаналізувати їх.
6.Розглянути можливі варіанти виконання практичної части проекту.
7.Розробити власну конструкцію виробу.
8.Розробити необхідну документацію для виготовлення виробу.
9.Виготовити виріб.
10.Оформити проект.
11.Захистити проект.
План проектної діяльності
№ |
Назва етапів |
Термін виконання |
1 |
Организаційно- підготовчий |
15.11.2011-21.11.2011 |
2 |
Технологічний |
21.11.2011- 10.12.2011 |
3 |
Заключний |
10.12.2011 |
ІІІ. Теоретичні відомості
1. Історична довідка
З самого початку цивілізації людини, можна говорити про різні підставки, якими користувалася господиня на своїй кухні. Спочатку це були примітивні дошки. Потім, вони стали красиво оброблятися. Але поруч з дерев’яними підставками господині користувалися різними шматками тканини.
Починати говорити про історію підставки можна лише з появою тканини.
"Найстарішою тканиною в світі є лляна тканина, знайдена в 1961 році при розкопках древнього поселення біля турецького селища Чатал Хюіюк і виготовлена близько 6500 років до н. е. Звичайно,навряд чи льняну тканину використовували для підставок, але вже можна говорити про те, якщо була льняна тканина, то її можна було використовувати в різних цілях.
"При розкопках поселень озерних мешканців Швейцарії було виявлено велику кількість тканин з луб'яних волокон і шерсті. Це стало, ще одним доказом того, що ткацтво було відомо людям кам'яного віку (палеоліту). При розкопках поселень був відкритий цілий ряд культурних шарів, самі нижні з яких датовані кам'яним століттям. Були знайдені грубі, але цілком придатні для використання тканини з луб'яних волокон, лика і шерсті. Можна припустити, що кухонні підставки робилися з перерахованих матеріалів, як втім і все інше. Необхідною передумовою для ткацтва - є наявність сировини. На етапі плетіння, це були смужки шкіри тварин, трава, очерет, ліани, молоді пагони кущів і дерев. Перші види плетеного одягу і взуття, підстилки, корзини та мережі були першими ткацькими виробами. Вважають, що ткацтво передувало прядіння, так як у вигляді плетіння воно існувало ще до того, як людина відкрила прядильну здатність волокон деяких рослин, серед яких були дикоросла кропива, «окультурені» льон і коноплі.
Плетення гачком - один із найрозповсюдженійших видів декоративно-ужиткового мистецтва. Існує цей вид рукоділля більше трьох тисяч років. Ось як говорить про це легенда Стародавньої Греції. Афіна Паллада була однією з найбільш шанованих богінь. Вона давала людям мудрість і знання. учила мистецтва та ремесел. Дівчата Стародавньої Греції шанували Афіну за те, що вона навчила їх рукоділлю. Серед майстринь славилася Арахна, яка вирішила викликати на змагання саму богиню Афіну. Під виглядом горбатої бабці богиня прийшла до Арахни, щоб застерегти гордячку - не можна підносити собі вище богів. не послухалась Арахна богиню. Зіткала майстриня полотно, але боги не визнали її переможи. Нещасна Арахна наклала на собі руки. Афіна врятувала дівчину, але перетворив її на павука. І досі павук-Арахна плете свою павутину. І в реальному житті люди не раз пробували використовувати павутину в якості пряжі. Так король Франції Людовік ХІ одержавши від парламенту міста Монпельє сувенір - панчохи й пальчатка, зв'язані з шовку павуків.
У Європу в'язання прийшло значно пізніше, і в ХІІІ-Х ст.. у багатьох європейських країнах (Іспанія, Італія, Англія, Франція, Шотландія) цей вид рукоділля досяг високого рівня. В'язали найрізноманітніші вироби - шкарпетки, рукавиці, капелюхи,кофти, каптури. У цей година з'являється традиційний для шотландців головний убір - в'язаний берет. В'язанням залюбки займаються чоловіки. У великих містах організовують цехи ручного виготовлення шовкових шкарпеток. В 1589 році помічник парафіяльного священика з Вулбриджа Вільям Лі винайшов в'язальний верстат. Алі вироби, зв'язані гачком неможливо повторити на машині. І дотепер немає в'язальних машин, які б могли зробити полотно, схоже на зв'язане гачком.
В Україні в'язані речі - також не новинка. Із літературних джерел відомо, що в ХІ ст.. київські ченці в'язали собі головні убори, які називалися клобуки. Однак масово займатися цим видом рукоділля в нас почали не дуже давно - на початку ХХ ст.. В'язання гачком відтоді стало улюбленим заняттям багатьох наших