Система цін у сільському господарстві включає:

• індикативні ціни - встановлюються при укладенні договорів контрактації:

• оптові ціни - використовуються заготівельними організаціями, біржами для продажу сільськогосподарської продукції великими пар­тіями;

• комісійні ціни - встановлюються в договірному порядку між споживчою кооперацією та сільськогосподарськими підприємствами;

• роздрібні ціни - ті, за якими населення купує сільськогоспо­дарські продукти і промислові товари в державній чи кооперативній торгівлі;

• реалізаційні ціни продукції, що надходить від сільгосптоваровиробників та населення - утворюються в процесі реалізації на ринку сільськогосподарської продукції, вони не включають в себе ПДВ та дотації;

• оптово-відпускні ціни - утворюються в процесі реалізації сільськогосподарської продукції торгівельним організаціям, вони включають в себе ПДВ;

• біржові ціни - формуються на біржах вільно, їх рівень вста­новлюється співвідношенням попиту і пропозиції на кожний вид товару.

Всі види цін, які оприлюднюються на біржі, визначаються за видом угоди (спотфорвард), та базисом поставки:

а) ціна продавця - це рівень ціни, що вказаний продавцем у заяві на продаж та підтверджений під час прилюдних біржових торгів при представленні товару;

б) ціна покупця - це рівень ціни, що вказаний покупцем у заявці на купівлю та підтверджений під час прилюдних біржових торгів при представленні товару;

в) ціни біржових угод - це останній рівень ціни, названий покупцем чи продавцем під час прилюдних біржових торгів, яка зафіксована маклером та виведена на електронне табло;

- середньозважені ціни - розраховуються для всього асортимен­ту товарів, на які укладено більше ніж одну угоду;

- ціни, що затверджуються державою:

а) ціни підтримки - встановлюються на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги для аграрних товаровиробників і визначаються на основі нормативної галузевої собівартості та мінімального прибутку для розширеного відтворення;

б) еквівалентні ціни - формуються на основі галузевих нормативних витрат і середньої норми прибутку на авансований у виробництво капітал, в галузях, які обслуговують агропромисловий комплекс;

- світові ціни - визначаються національними витратами суспіль­но необхідної праці у тих країнах, які експортують на світовий ринок переважну кількість товарів;

- розрахункові ціни - використовують при економічних взаємовідносинах у господарствах з орендними колективами;

• ціни за кошторисною вартістю - різновид цін на будівельну продукцію;

• тарифи - це ціни на різного роду послуги, що надаються підприємствам і населенню.

У ринковій економіці функціонують кілька видів ринкових цін. Головними з них є оптові й роздрібні ціни, що можуть набувати різної форми залежно від умов їх застосування в процесі купівлі-продажу.

Оптові — це такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення.

Роздрібні — це ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб. Якщо товари купуються з одночасною виплатою (перерахунком) грошей, роздрібні й оптові ціни набувають форму готівкових, а якщо з відстроченням виплати — то кредитних. У випадках, коли ціна визначається як готівкова, але покупець через відсутність у нього готівки бере товар у кредит, він виплачує власнику товару процент на рівні фактичної банківської процентної ставки за весь період відстрочення платежу, визначеного за домовленістю сторін.

Оптові і роздрібні ціни мають притаманну їм структуру, що безпосередньо відбиваються на рівні цих цін. Загальна структура ціни:

1. оптова ціна підприємства = Собівартість + Прибуток;

2. оптова ціна продажу = Оптова ціна підприємства +ПДВ + акцизний збір + + оптово-збутова надбавка ( витрати і прибуток збутових фірм);

3. роздрібна ціна = Оптова ціна продажу + торговельна надбавка ( витрати і прибуток торговельних фірм).