1.2. Підготовка до написання курсової роботи

Після вибору теми студент приступає до складання змісту курсової роботи.

Зміст представляє собою перелік питань, які повинні бути досліджені, вивчені та висвітлені в курсовій роботі у зазначений термін. Даними методичними вказівками передбачено теми курсових робіт. Вони підбираються студентом відносно конкретної галузі діяльності.

Тему курсової роботи студент подає керівникові для узгодження. Керівник перевіряє та затверджує її, повертає студентові, роблячи відповідний запис для виконання курсової роботи.

Загальні принципи складання змісту курсової роботи та її написання полягають у такому:

• на початку курсової роботи студент повинен теоретично обґрунтувати питання, що розглядаються в ній, та показати їх значення в бухгалтерському обліку;

• дати опис об’єкта дослідження, показати зв’язок досліджуваного питання із задачами, що постали перед даним підприємством в умовах ринкових відносин;

• вказати головні задачі бухгалтерського обліку дослідного підприємства;

• виділити основні питання, в яких висвітлюється документальне оформлення господарських операцій;

• провести аналіз синтетичного та аналітичного обліків і бухгалтерської звітності;

• по закінченні роботи студент повинен передбачити питання вдосконалення обліку та звітності досліджуваного підприємства, здійснити висновки та пропозиції за результатами дослідження.

До складання змісту необхідно підходити творчо. Виконання змісту курсової роботи керівник контролює на консультаціях. При плануванні і написанні курсової роботи необхідно врахувати контрольні терміни:

• вибір та закріплення теми;

• складання, узгодження та затвердження змісту;

• подання курсової роботи керівнику на рецензування;

• внесення змін та доповнень;

• проведення захисту.

Добре обміркований зміст значно полегшує роботу студента, забезпечує логічну послідовність розміщення та виклад матеріалу.

Після створення змісту необхідно опрацювати літературні джерела за змістом дослідження. Відібрану літературу слід уважно опрацювати та систематизувати відповідно до досліджуваної проблеми.

Ознайомлення з теоретичними положеннями за темою починається з вивчення основної та додаткової літератури. Додаткова література підбирається студентом самостійно. Для цього використовуються алфавітні та систематичні каталоги, що знаходяться в бібліотеках.

Студенту рекомендується регулярно ознайомлюватися зі статтями та інструкційними матеріалами, опублікованими за останні роки в журналах: “Бухгалтерський облік та аудит”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси”, “Баланс”, “Главбух”, а також у щотижневих газетах: “Газета все про бухгалтерський облік”, “Галицькі контракти”,“Дебет і кредит” та ін.

Крім літературних джерел студент вивчає Закони України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Положення стандартів бухгалтерського обліку, інструкції, доповнення та Постанови уряду.

Важливі додаткові відомості за темою роботи можуть бути опубліковані у збірнику наукових праць: НАУ, КНЕУ, та інших вузів.

При ознайомленні з каталогами, журналами, науковими статтями, студент повинен скласти список, або картотеку літератури, що належить до теми дослідження. У списку потрібно вказати прізвище та ініціали автора книги, повну назву книги, найменування видавництва та рік видання. Крім найменування видавництва, вказують номер журналу, рік, сторінки.

Після складання списку основної та додаткової літератури, студент приступає до її вивчення. Роботу над літературою за темою дослідження починають з вивчення підручників та навчальних посібників, де матеріал викладений систематизовано і більш доступно. Після цього слід перейти до вивчення інструктивних матеріалів.

При читанні літератури треба цілеспрямовано шукати необхідну інформацію. Читати літературу слід вдумливо, обмірковано, вбираючи з прочитаного найважливіше. Вичерпану та об’єктивну інформацію можна отримати тільки після всебічного вивчення зазначеного питання.

Вивчаючи літературу за темою дослідження, необхідно вести робочі записи, виділяти назви літературних джерел, видавництво і рік видання. У записах коротко подавати своїми словами основні положення, вказувати окремі вислови авторів книги, виписувати цифрові дані. При цьому, рекомендується вказувати на полях записів номери сторінок джерела записів. За такою формою легко розшукати, за необхідності, джерело для більш глибокого вивчення, уточнення записаних положень і зробити посилання від автора.

Записи слід вести по окремим питанням теми курсової роботи, їх рекомендується робити на одній сторінці аркуша паперу, або спеціального робочого зошита, щоб мати можливість розрізати записи, розкласти їх за питаннями теми.