- •Матеріали лекції № 3
- •1. Мета, зміст, принципи і способи радіоелектронного подавлення, як складової частини реб
- •2. Способи зниження ефективності застосування радіоелектронних систем та засобів. Дезорганізація управління
- •3. Шляхи зниження можливості радіолокаційного виявлення військових об’єктів
- •А). Снижение эпр путем выбора формы военной техники и военных объектов
- •Некоторые вопросы программы «стелс» по разработке малозаметной военной техники
- •Применение противолокационных покрытий.
- •Интерференционные покрытия.
- •Неотражающие структуры
- •Радиопоглощающие покрытия
- •Ложные цели и радиолокационные ловушки
2. Способи зниження ефективності застосування радіоелектронних систем та засобів. Дезорганізація управління
На сучасному етапі успіх бойових дій військ, ефективність застосування зброї в значної мірі залежить від стійкої роботи систем і засобів управління військами і зброєю. Очевидно, що супротивні сторони будуть вживати певних заходів з метою забезпечення переваги у використанні систем управління. Зазначену задачу можливо вирішити шляхом вдосконалення та забезпечення стійкої роботи своєї системи управління військами і зброєю або шляхом зниження можливостей системи управління військами і зброєю противника.
Сучасний стан та перспективи розвитку систем управління, технічну основу яких складають РЕСЗ, свідчить про те, що найбільш перспективним шляхом забезпечення переваги у використанні РЕСЗ є саме зниження можливостей системи управління військами і зброєю противника, тобто дезорганізація його системи управління. Так, останнім часом, у збройних силах приділяється значна увага розробці та удосконаленню способів боротьбі з РЕСЗ противника, які б дозволяли виключити або ускладнити їх застосування щодо бойового призначення.
Відомо, що ефективність застосування РЕСЗ може бути знижена шляхом їх знищення або радіоелектронного подавлення.
При знищенні РЕСЗ наноситься такий збиток, при якому повністю виключається можливість їх застосування. Для цього можуть застосовуватись окремо або комплексно різноманітні сили (артилерія, авіація, розвідувально-диверсійні групи та інші) і засоби ураження (гарматні, бомби, самонавідні на джерело випромінювання ракети та ін.).
На думку військових фахівців, найбільш ефективним засобом ураження РЕСЗ (як джерел електромагнітних випромінювань) являються самонавідні на випромінювання ракети ( протирадіолокаційні ракети ).
Для виявлення РЕСЗ і відпрацювання команд цілевказівки протирадіолокаційним ракетам використовуються спеціальні системи радіотехнічної розвідки, яки встановлюються на борту літака – носія ракет. Пеленгація ( визначення напрямку на випромінюючою радіолокаційну станцію ) провадиться фазовим або амплітудним методом.
На практиці існує велика кількість способів зниження ефективності функціонування та застосування РЕСЗ за рахунок радіоелектронного подавлення. В основу радіоелектронного подавлення покладена зміна зовнішніх умов їх функціонування. Таки зміни досягаються шляхом навмисного впливу електромагнітними випромінюваннями на приймальні пристрої РЕСЗ, застосування хибних ( удаваних ) цілей і пасток, зменшенням радіолокаційної та оптичної контрастності ( помітності ) лоціруємих об’єктів та військової техніки, зміни властивостей ( параметрів ) середовища розповсюдження електромагнітних хвиль, передачею дезінформуючих повідомлень ( команд, розпоряджень і ін. ).
Погіршення параметрів ефективності функціонування при радіоелектронному подавленні РЕСЗ може проявлятися, наприклад, в зменшені їх дальності дії, зниженні ймовірності виявлення сигналів (цілей) на однієї фіксованої несучої частоті в багатоканальних РЕСЗ, збільшення помилок автоматичного супроводу цілі по одному або декількох параметрах ( напрямку, дальності або швидкості), погіршення роздрібної спроможності по дальності та ін.
За сучасних умов завдання дезорганізації управління військами та зброєю при веденні бойових дій є одним із найважливіших оперативних завдань військ. Воно є обов’язковою умовою досягнення успіху в операції (бойових діях), особливо в початковий період. За бойовою ефективністю завдання дезорганізації управління не має собі рівних.
У якості критерію ефективності заходів щодо дезорганізації системи управління військами та зброєю противника приймається рівень зниження якості і можливостей цієї системи внаслідок впливу на неї сил і засобів ураження й радіоелектронного подавлення.
При проведенні оперативно-тактичних розрахунків розрізняють три ступені дезорганізації управління: зрив, порушення та утруднення.
Зрив управління – вища ступінь дезорганізації управління. При зриві управління противник втрачає можливість приймати оптимальні рішення, безперервно і оперативно застосовувати зброю, вести розвідку з використанням технічних засобів і радіоелектронну боротьбу. Зрив управління здійснюється, як правило, при вирішенні військами особливо важливих завдань в операції (бойових діях) на короткий час і в обмеженому районі.
Порушення управління – це ступінь дезорганізації управління, при якій противник періодично втрачає управління військами і зброєю в окремих ланках і на окремих напрямках.
Утруднення управління – нижча ступінь дезорганізації управління, при якій мають місце перебої в управлінні військами і зброєю противника, скорочується обмін інформацією в окремих ланках і ускладнюється централізована робота його системи управління.
Необхідні ступені дезорганізації управління противника досягаються комплексним і погодженим за метою, завданням, місцем і часом застосуванням вогневого ураження та радіоелектронного подавлення.
Співвідношення між застосуванням засобів вогневого ураження й радіоелектронного подавлення залежать від ланки управління. У стратегічній ланці управління для вирішення завдань дезорганізації управління основна роль відводиться вогневий поразці, а в тактичної ланці – радіоелектронному подавленню.
