5 Розрахунок норм витрати пального для експлуатації

БУДІВЕЛЬНО-ДОРОЖНІХ МАШИН

5.1 Вихідною інформацією для визначення індивідуальних норм витрат пального і розрахунку потреби в ньому служать:

- дані експлуатаційних документів на машини та їх силові установки;

- нормативні показники, які характеризують найбільш раціональні і ефективні умови роботи машин (час внутрішньозмінного використання, коефіцієнт використання потужності двигуна, питома витрата пального при номінальній потужності двигуна, природно-кліматичні умови, нор­мативи витрат пального та ін.);

- результати спеціальних випробувань (хронометраж, фотографія робочого дня);

- звітні дані про планові і фактичні витрати пального (окремо бензину і дизельного пального) за минулі роки (за марками і видами машин, за видами робіт в цілому по будівельній організації);

5.2 Індивідуальні норми витрати пального визначають на основі паспортних даних про питому витрату пального двигуном конкретних машин різноманітних типів і марок з урахуванням їх заван­таження (використання) за потужністю і часом. Вони враховують експлуатаційні особливості ви­користання конкретних типів машин.

Індивідуальні норми витрат пального на одиницю часу роботи (машино-година) розрахову­ються протягом робочої зміни для середніх умов експлуатації машини.

Індивідуальні норми витрат розробляють для роботи машин при плюсових температурах без врахування витрат пального на технічне обслуговування, ремонт, зберігання машин і внутріш­ньогосподарські потреби.

Індивідуальна норма витрат пального на одиницю робочого часу машини визначається за формулою

, (1)

де q - індивідуальна норма витрати пального, кг/маш-год;

q_о - питома витрата пального при номінальній потужності двигуна, г/кВт . год

(приймають за даними інструкції з експлуатації двигуна. Для

переведення потужності, вираженої в кіловатах, в кінські сили,

користуються коефіцієнтом 1,36, а кінської сили в кіловати -

коефіцієнтом 0,735);

N_е - номінальна потужність двигуна будівельної машини, кВт (приймають за

даними інструкції з експлуатації будівельної машини);

К - інтегральний нормативний коефіцієнт, що враховує середні умови

експлуатації машин протягом робочої зміни. Його значення

визначається за формулою

, ( 2 )

де k_м - коефіцієнт переходу від змінного робочого часу (машино-година) до

годин напрацювання (мото-година);

k_тn - коефіцієнт, шо враховує зміну питомої витрати пального залежно від

ступеня використання потужності двигуна:

К_Т3 - коефіцієнт, що враховує витрату пального на запуск та прогрівання

двигуна, а також щозмінне технічне обслуговування машин на початку

зміни.

К_Т3 - 1,03 для всіх машин.

ДБН В.2.8-12-2000 С.4

Коефіцієнт переходу від змінного робочого часу до годин напрацювання визначається за фор­мулою

(3)

де - коефіцієнт використання двигуна за часом;

- коефіцієнт використання потужності двигуна;

10^-3 - перевідний коефіцієнт грамів у кілограми.

(Результати розрахунку округлюють до першого десяткового знака в сторону збільшення).