17. Поняття посади й посадової особи класифікація посад

  Посада, яку займає державний службовець, визначає зміст його діяльності й правове становище. Від посади залежать обсяг, форми, методи участі державного службовця у практичному здійсненні компетенції державного органу, де він працює.    Водночас державну службу слід розглядати не як просту сукупність посад державних службовців, а як певну єдину структуру, яка має свою відповідну ієрархію. В ряді випадків у державному органі є лише одна певна посада (наприклад, посада першого заступника голови місцевої державної адміністрації), а в інших випадках може мати місце цілий ряд аналогічних посад (наприклад, посади заступників голови місцевої державної адміністрації).    Отже, посади, з одного боку, забезпечують персоніфікацію управлінських функцій, відповідальності, розподілу праці, а з іншого — їх уніфікацію, яка допомагає вирішувати питання професіоналізації апарату. Цим забезпечується ефективність добору і розстановки кадрів, організації їх праці, її стимулювання, вдосконалення структури апарату державних органів.   В організаційному аспекті посада характеризується тим, що вона встановлюється державою (компетентним органом), включається в штатний розпис (входить до єдиної номенклатури посад), є первинною одиницею державного органу чи його апарату, за якою закріплюється певне коло повноважень, що визначаються, крім штатного розпису, структурою органу і є досить стабільними. Саме цим зумовлені роль і місце особи, яка обіймає відповідну посаду в державному органі та його апараті.    У правовому аспекті посада характеризується повноваженнями, колом прав і обов'язків, які закріплені за посадою. Вони встановлюються нормативно-правовими актами і є частиною прав і обов'язків державного органу.    І організаційний, і правовий аспекти посади пов'язані з особою — державним службовцем, який обіймає посаду. Відповідно його обов'язки та права конкретизуються в нормативних документах, де, крім функцій і повноважень, закріплюються вимоги до особи, що претендує на заняття посади (спеціальна освіта, стан здоров'я, знання державної мови тощо), рівень заробітної плати, порядок зарахування, кваліфікаційний ранг за посадою і т. ін.    Хоча в законодавстві про державну службу чітко визначено тільки поняття “посада”, є підстави використовувати як однопорядкові з ним категорії “посада державного службовця” або “посада державної служби”.    Що ж стосується поняття “державна посада”, то його зміст дещо ширший. Це пояснюється тим, що відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні передбачено встановлення трьох типів державних посад — політичних, адміністративних і патронат-них. В їх числі до посад державної служби (тобто посад державних службовців) належать тільки адміністративні та патронатні посади.

18. Порядок проходження державної служби

Право вступу на державну службу мають, за загальним правилом, громадяни Російської Федерації, які досягли 18-річного віку, володіють державною мовою, мають професійну освіту і відповідають вимогам, встановленим законодавством Російської Федерації про державній службі.

Однак існують випадки, коли громадянин не може бути прийнятий на державну службу і перебувати на державній службі: а) якщо він рішенням суду, що набрало законної сили, визнано недієздатним або обмежено дієздатним; б) позбавлений судом права обіймати державні посади протягом призначеного терміну; в) має відповідно до висновку медичної установи захворювання, що перешкоджає виконанню посадових обов'язків; г) має близьку спорідненість або властивість (батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри , батьки і діти подружжя) з державним службовцем, якщо їх державна служба пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому, і в інших випадках, встановлених нормативними актами Російської Федерації; д) відмовляється від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що становлять державну та іншу охоронювану законом таємницю, якщо виконання посадових обов'язків за посадою державної служби, на яку претендує громадянин, пов'язане з використанням таких відомостей; е) має громадянство іноземної держави, за винятком випадків, якщо доступ до державної служби врегульовано на взаємній основі міждержавними угодами; ж) відмовляється від подання відомостей про доходи державного службовця і про майно, що належить йому на праві власності.

Для особи, вперше надходить на державну службу, а також для державного службовця при перекладі на державну посаду державної служби іншої групи і іншої спеціалізації може бути встановлений випробувальний термін тривалістю від трьох до шести місяців залежно від рівня підготовки та посади державної служби, на яку громадянин надходить. На заміщення вакантної державної посади державної служби може бути оголошений конкурс, який забезпечує право громадян на рівний доступ до державної служби. Конкурс проводиться у двох формах: конкурс документів, якщо заміщаються вакантні посади державної служби 2-ї групи; конкурс-випробування, якщо заміщуються вакантні посади державної служби 3, 4 і 5-ї груп.

Державний службовець підлягає атестації не частіше одного разу на два роки, але не рідше одного разу на чотири роки. Під атестацією державних службовців розуміється діяльність, у процесі якої атестаційна комісія в рамках встановленої науково обгрунтованої процедури для виявлення ступеня відповідності службовця займаній посаді оцінює ділові, особисті та моральні якості службовця, підсумки його службової діяльності. Виділяються два основні завдання атестації: а) встановлення відповідності службовця займаній посаді (визначення рівня професійної підготовки), б) присвоєння кваліфікаційного розряду.

Для провідних і старших державних посад державної служби - вищу професійну освіту за фахом (державне управління);?

Для молодших державних посад державної служби - середню професійну освіту за спеціалізацією державних посад державної служби (або освіта, вважається рівноцінним).