- •1 Плата за добір
- •1.1 Генетичний тягар
- •1.2 Поліморфізм по білкам і сегрегаційний вантаж
- •1.3 Плата за добір за Холдейном
- •1.4 Плата за добір і швидкість еволюції
- •1.5 Зчеплення генів і взаємодія генів і їх вплив на обмеження, що накладається платою за добір
- •1.6 Вплив структури популяції на обмеження, що накладається платою за добір
- •1.7 Інші способи скорочення плати за добір
- •Висновок
- •Література
1.3 Плата за добір за Холдейном
Субституційний тягар тісно пов'язаний з тим, що Холдейн назвав платою за добір. За холдейнівскою концепцією плата за додбір – це загальне число випадків генетичної загибелі в процесі повного заміщення одного гена. Отже, ціна відбору – це те саме, що і кумулятивний субституційний тягар за ряд поколінь, а прирощення плати за відбір – те саме, що субституційний тягар за покоління [6].
Дві піонерські роботи Холдейна містять математичний аналіз сумарного, або кумулятивного, субституційного тягаря залежно від величини популяції в кожному поколінні. Він розглядав вплив, який чиниться на цю залежність інтенсивністю відбору та іншими факторами, а також вплив плати за добір на швидкість еволюції. Ця проблема була знову досліджена рядом вчених, які сформулювали її заново. Подальше виклад засновано на роботах Холдейна.
Число особин, які елімінуються добором в процесі повного заміщення одного алеля іншим (Σ D), у багато разів більше числа дорослих особин в будь-якому окремо взятому поколінні (N). Між Σ D і N існує цілком певна залежність, що виражається коефіцієнтом плати (С). В загальному випадку, якщо N константа, то Σ D = C · N.
Значення С для одного локусу в галоїдній системі (яка в алгебраїчному сенсі набагато простіше, ніж диплоїдна система) можна обчислити наступним чином. Плата за добір в розрахунку на одне покоління розраховується за формулами 1.3.1 та 1.3.2.
(1.3.1)
(1.3.2)
де
– пристосованість алеля, якому сприяє
відбір, ω – середня пристосованість
популяції, а q
– частота менш пристосованого алеля.
Сумарна плата за повне заміщення одного
алеля іншим при цьому розраховується
за формулою 1.3.3.
(1.3.3)
Значення С залежить, таким чином, від вихідної частоти алеля, якому сприяє відбір, і від швидкості заміщення. Це значення набуває великих значень в випадку низькою вихідної частоти алеля, якому сприяє відбір, і зменшується з підвищенням вихідної частоти (табл.1.3.1).
Таблиця 1.3.1 – Значення С для різних змін частот генів (q) в диплоїдної системі при відсутності домінантності
q |
C |
0.001 - 0.999 |
13.81 |
0.01 - 0.99 |
9.19 |
0.1 - 0.9 |
4.39 |
0.2 - 0.8 |
2.77 |
При постійній вихідній частоті генів значення С змінюється в залежності від швидкості заміщення. Швидкість заміщення залежить в свою чергу від інтенсивності відбору, і тому s або ω входять в формулу для обчислення величини С. Сумарне число випадків генетичної загибелі в процесі заміщення одного гена іншим виявляється практично незалежним від інтенсивності відбору; але число поколінь, на які поширюються ефекти генетичної загибелі, вимірюється інтенсивністю відбору (S) [7].
Холдейн (Haldane, 1957 *) отримав чисельні оцінки плати за добір для типового випадку. Він виходив з того, що існує якась обширна диплоїдна популяція, яка містить сприятливий мутантний алель з низькою вихідної частотою. Передбачається, що цей новий алель має помірну селективну перевагу порівняно з старим алелем. При цих умовах сумарне число випадків генетичної загибелі в процесі повного заміщення одного гена іншим зазвичай в 10 - 20, а іноді навіть в 100 разів вище числа розмножуються особин в одному поколінні (С = 10 – 100). Для простого випадку слід очікувати, що в середньому число випадків генетичної загибелі в процесі заміщення гена приблизно в 30 разів більше числа дорослих особин на одне покоління (Σ D = 30N, С = 30) [7].
