62. Сот: основні цілі, структура та процедура прийняття рішення.

Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками.

Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:

• підвищення життєвого рівня;

• забезпечення повної зайнятості;

• постійне зростання доходів і ефективного попиту;

• розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

• оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;

• захист і збереження навколишнього середовища;

• забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Сфера діяльності СОТ охоплює митно-тарифне регулювання; антидемпінгове регулювання, використання субсидій і компенсацій, нетарифні обмеження, торгівельні аспекти захисту прав інтелектуальної власності та ін..

Оргструктура СОТ. Головними органами СОТ є: Конференція міністрів; Генеральна рада та Секретаріат.

Конференція міністрів — це непостійний орган (працює у вигляді однієї сесії кожні два роки). Вона складається з пред­ставників кожної держави—члена СОТ і наділена повноважен­нями приймати рішення з будь-яких питань, що віднесені до компетенції СОТ згідно з Угодою про її створення. До виключ­ної компетенції Конференції міністрів відноситься прийняття рішень з таких трьох питань: звільнення від зобов'язань за Угодою про заснування СОТ або будь-якою Угодою системи СОТ; затвердження поправок до Угоди про заснування СОТ чи будь-якої Угоди системи СОТ; схвалення угоди про вступ нового члена до СОТ.

З представників кожної держави—члена складається й Ге­неральна рада, проте вона є постійним органом.

До її складу зазвичай входять представники дипломатич­них місій держав—членів СОТ, що акредитовані в Женеві .Збирається Генеральна Рада в міру необхідності. її виключною компетенцією є затвердження бюджету СОТ, який складається з внесків держав—членів, що є пропорційними їх питомій вазі у міжнародній торгівлі.

Генеральній Раді підпорядковані такі Комітети: з торгівлі й розвитку; з бюджету й адміністрації; з обмежень, пов'язаних зі станом платіжного балансу. Вона наглядає також за діяльністю

підпорядкованих відповідним галузевим радам комітетів та груп, якими безпосередньо обслуговуються ті чи інші напрями діяль­ності СОТ.

Адміністративно-організаційне забезпечення діяльності СОТ здійснює розташований в Женеві Секретаріат, до складу якого входять більше п'ятисот співробітників. До речі, як Сек­ретаріат, так і Генеральний директор СОТ є спадкоємцями від­повідно Секретаріату та Генерального директора ГАТТ. Генеральний ди­ректор призначається Конференцією міністрів, яка приймає пра­вила, що встановлюють повноваження, обов'язки, умови праці та термін перебування на посаді Генерального директора (за­раз він становить три роки). Останній призначає співробітни­ків Секретаріату та визначає їх обов'язки й умови праці відпо­відно до правил, прийнятих Конференцією міністрів.

Рішення в СОТ приймаються на підставі простої більшос­ті голосів, хоча одночасно має місце постійне намагання досяг­ти консенсусу.

Кваліфікована більшість у три чверті голосів вимага­ється у таких випадках: тлумачення положень Угоди про Створення СОТ; звільнення від зобов'язань за Угодою про створення СОТ або відповідною угодою системи СОТ; схвалення поправок.

Кваліфікована більшість у дві третини вимагається у випад­ках затвердження поправок, що не потребують консенсусу або більшості в три чверті, а також схвалення угоди про вступ до СОТ нового члена. При цьому загальна кількість голосів дорівнює кількості дер­жав—членів СОТ, кожна держава має один голос, і тільки ЄС має таку кількість голосів, яка дорівнює кількості його членів.