4.2.Теоретичні питання до заняття.

1. Основні вимоги до пластмасових коронок.

2. Додаткові вимоги до пластмасових коронок.

3.Типи полімерних матеріалів , що використовуються для виготовлення пластмасових коронок.

4. Пластмаси гарячого затвердіння. Їх властивості.

5. Пластмаси гарячого затвердіння. Переваги та недоліки.

6. Пластмаси гарячого затвердіння. Покази до застосування.

7.Пластмаси холодного затвердіння. Їх властивості.

8. Пластмаси холодного затвердіння. Переваги та недоліки.

9. Пластмаси холодного затвердіння. Покази до застосування.

4.3.Практичні завдання , які виконуються на занятті.

1. Зняття відбитку зуба під пластмасову коронку.

2. Виготовлення моделі з гіпсу.

3. Виготовлення пластмасової коронки шляхом моделювання з пластмаси на моделі.

4. Виготовлення пластмасової коронки шляхом моделювання з воску з наступною заміною на пластмасу.

5. Виготовлення пластмасової коронки безпосередньо у порожнині рота.

6. Оброблення, полірування та фіксація пластмасової коронки .

5. Зміст теми.

Показання до застосування пластмасових коронок.

1. Дефекти коронкової частини фронтальних зубів верхньої та нижньої щелеп каріозного та некаріозного походження.

2. Аномалії форми , величини , положення передніх зубів.

3. Дефекти зубного ряду в якості опорних елементів мостоподібних протезів при малих включених дефектах зубного ряду.

4. У якості шинуючої конструкції при захворюваннях пародонта.

5. Як провізорна коронка на період виготовлення фарфорових, суцільнолитих керамічних коронок.

Протипоказання до застосування пластмасових коронок.

1. Глибоке різцеве перекриття.

2. Алергія на пластмасу.

3. Низька чи пласка коронкова частина зуба, що протезується.

4. Підвищена стертість зубів.

5. Бруксизм.

Недоліки пластмасових коронок.

1. Низький коефіцієнт зносостійкості.

2. Пористість, нестійкий колір.

3. Великий коефіцієнт термічного розширення.

4. Сприяння скупченню мікрофлори в порожнині рота.

5. Містять надлишковий мономір.

6. Подразнюють слизову оболонку ясен.

7. Можуть викликати алергію.

Клініко - лабораторні етапи виготовлення пластмасової коронки.

1. Препарування зубів під пластмасові коронки. Отримання відбитків.

2. Визначення кольору пластмаси. Отримання гіпсових моделей.

3. Виготовлення пластмасової коронки.

4. Припасовка пластмасової коронки в порожнині рота.

5. Співставлення моделей щелеп.

6. Шліфування та полірування пластмасової коронки.

7. Фіксація коронки на цемент.

Особливості препарування твердих тканин зубів. Зняття відбитку.

Препарування твердих тканин зубів під пластмасові коронки визначаються властивостями конструкції та фізичними властивостями пластмас ( крихкістю, недостатньою міцністю ). Стінки штучної коронки повинні бути достатньої товщини, щоб протистояти жувальному тиску.

Існує два способи препарування зубів : з уступом та без уступу. Все залежить від конкретної клінічної картини, зокрема - від ступеня збереження зуба.

Відбиток , як правило , отримують за допомогою силіконової маси . Найбільш доцільним є двошаровий відбиток. Допоміжний відбиток отримують з протилежної щелепи.

Колір пластмаси визначається за відтінками кольорів. За необхідністю на препарований зуб фіксують провізорну коронку.

По робочому відбитку відливають дві моделі з гіпсу. Перевагу надають мармуровому та супергіпсу , як найбільш стійким. На одній моделі з воску моделюють майбутню пластмасову коронку , надаючи їй анатомічну форму зуба .Друга модель призначена для її припасування.

Під час моделювання воском зуб навмисно збільшують в об'ємі з розрахунку на наступну обробку та поліровку після полімеризації, але при цьому обов'язково відновлюють щільний контакт з антагоністами та сусідніми зубами. Моделювання здійснюють світлим воском, оскільки при видаленні воску синього, зеленого чи іншого кольору з прес - форми підкрашувач може перейти в гіпс а потім і в пластмасу та надати небажаний відтінок.

Змоделювавши воскову композицію коронки , вирізають її з моделі з невеликою ділянкою сусідніх зубів, які конусовидно зрізають. Гіпсують в кюветі для мостоподібних робіт горизонтально.

Поверхню затверділого гіпсу змащують вазеліновою олією, накривають верхню частину кювети та заливають гіпсом. Кювету з гіпсом розміщують в киплячу воду на 10-15 хвилин, після чого розкривають, видаляють воск. Створився штамп і контр штамп. Дають кюветі остудитися до кімнатної температури .

Пластмасове тісто виготовляють у стікляній чи фарфоровій посудині. Спочатку заливають мономір , потім засипають порошок, використовуючи для цього мірники. Суміш розмішують і посудину щільно закривають для для полімеризації на 30 - 40 хвилин. Дозрілу масу використовують для пакування.

Стадії полімеризації.

Дозрілу масу за її фізичним станом розподіляють на п'ять стадій .

1. Пісочна , що характеризується вільним , не пов'язаним між собою положенням гранул у суміші. Маса нагадує змочений водою пісок чи вологий сніг.

2. Короткі та довгі тягнучі нитки, коли маса стає більш в'язкою, та при її розтягувані утворюються тоні нитки.

3. Тістоподібна, що різниться ще більшою щільністю та зникненням ниток, що тягнуться при розриві.

4. Губкоподібна з яскраво вираженими гнучкими властивостями.

5. Остаточне затвердіння.

Готову пластмасу «Синма» , «Синма - М» упаковують в кювету. Після контрольного пресування , під час якого видаляють надлишкову пластмасу , дві частини кювети стягують спеціальним фіксатором ( бугелем) та проводять полімеризацію пластмаси в кюветі.