7.2. Особливості побудови міжгалузевих регіональних балансів

Міжгалузеві регіональні баланси є невід’ємною частиною системи матричних моделей. Вони дозволяють доповнити аналіз виробництва і розподілу продукції у розрізі напрямків діяльності територіальним аналізом, виступають сполучною ланкою між моделями бізнес-планів підприємств і міжгалузевим балансом усього суспільного продукту, є основою побудови міжрегіональних моделей і в кінцевому рахунку міжгалузевого міжрегіонального балансу виробництва і розподілу продукції у всім народному господарстві.

Міжгалузева модель економічного регіону за своєю схемою, характеристиками і математичним співвідношенням принципово не відрізняється від загальної моделі міжгалузевого балансу, але має деякі специфічні особливості. Якщо в балансі всього народного господарства зовнішні зв’язки (експорт і імпорт) мають порівняно невелику питому вагу і їхнє відображення може розглядатися як завдання непершорядного значення, то для економічного регіону взаємини з імпорту й експорту продукції з інших регіонів є життєво важливими і суттєво впливають на виробництво і розподіл продукції більшості його напрямків діяльності. Природно, що в моделях регіону зовнішні економічні зв’язки відображаються широко і всебічно, як органічний елемент виробничої структури.

На відміну від усього народного господарства в економічному регіоні може мати місце значна розбіжність за величиною між трьома показниками: чистою продукцією (сумою первинних доходів за напрямками діяльності виробництва фізичних обсягів продукції), обсягом кінцевого продукту, створеного в регіоні, і дійсно реалізованою на даній території частиною національного доходу. Зазначене розходження виникає внаслідок того, що такі складові, як національний дохід, предмети споживання й елементи капіталовкладень, можуть або в значній частині вивозитися за межі регіону, або, навпаки, увозитися з інших регіонів. Цю обставину необхідно враховувати при розробці й аналізі регіональних балансів.

У таблиці наведені перші три квадранти балансу, що відіграють основну роль у характеристиці виробництва і розподілу продукції і побудові математичних залежностей моделі.

Таблиця 7.4

Розглянемо загальну схему міжгалузевого балансу економічного регіону

Напрямки споживання	1	2	...	n	Всього	Кінцевий продукт регіону				Валова продукція
Напрямки виробництва						Споживання		Нагрома- дження	Експорт
1	X11	X12	...	X1n		c1		k1	e1	X1
2	X21	X22	...	X2n		c2		k2	e2	X2
...	...	...	...	...	...	…		…	…	...
N	Xn1	Xn2	...	Xnn		cn		kn	en	Xn
Всього			...							X
Імпорт			...
1	u11	u12	...	u1n	U1
2	u21	u22	...	u2n	U2
...	...	...	...	...	...
n	un1	un2	...	unn	Un
Оплата праці	v1	v2	...	vn
Чистий дохід	m1	m2	...	mn
Валова продукція	X1	X2		Xn	X

Схема відповідає звітному міжгалузевому балансу у вартісному виразі. У I квадранті міжгалузевого балансу економічного регіону відображено потоки проміжної продукції, виготовленої в даному регіоні і спожитої в цьому ж регіоні підприємствами за напрямками виробничої сфери як засоби виробництва.

У II квадранті дається характеристика кінцевої продукції регіону з погляду її структури по підприємствах у розрізі напрямків діяльності та напрямків використання (споживання і нагромадження в самому регіоні і експорт в інші регіони). У складі продукції, що експортується, містяться і засоби виробництва, що будуть спожиті в інших регіонах як поточні матеріальні витрати. Для даного регіону ці засоби виробництва є кінцевою продукцією, а для економіки в цілому – проміжною. Тому сума кінцевої продукції всіх економічних регіонів буде більшою від кінцевої продукції по всій економіці на величину міжрегіональних перевезень засобів виробництва для забезпечення поточних матеріальних витрат.

У III квадранті міжгалузевого балансу економічного регіону поряд зі звичайною характеристикою чистої продукції (оплата праці працівників матеріального виробництва і чистий дохід виробничої сфери) важливе місце займає відображення обсягу й структури ввезеної з інших регіонів продукції. Величина u_ij показує, скільки ввезеної продукції i-го напрямку діяльності витрачено як засоби виробництва в j-му напрямку діяльності даного регіону. Увезена продукція класифікується тут за тією ж номенклатурою напрямків діяльності, що й продукція, яка виробляється в даному регіоні. У III квадранті міститься тільки та частина ввезеної продукції, що продуктивно спожита в поточному виробництві.

У регіон можуть ввозитися і продукти кінцевого використання: предмети споживання й елементи капіталовкладень. Як розвиток моделі міжгалузевого балансу економічного регіону розробляються додаткові матриці, що дають більш глибоку і всебічну характеристику економіки регіону і його зв’язків з іншими регіонами. Ці матриці або приєднуються до основної схеми у вигляді додаткових блоків ("крил"), або додаються до схеми як окремі таблиці.

Найбільше значення мають чотири додаткові матриці:

• матриця, що відображає регіональну структуру ввезеної продукції. Ця матриця містить перелік усіх регіонів-постачальників і всіх напрямків діяльності за прийнятою номенклатурою;

• матриця, що дає структуру вивозу в розрізі напрямків споживання. Як і перша матриця, ця додаткова матриця важлива для характеристики міжрегіональних зв’язків;

• матриця засобів, що відображає склад основних і оборотних коштів, зайнятих у виробничих напрямках даного регіону;

• матриця потоків вкладень, що характеризує структуру капіталовкладень як за напрямками діяльності, що створюють капітальні блага, так і в розрізі напрямків, у які направляються капіталовкладення.

У моделі міжгалузевого балансу економічного регіону розрізняють дві групи коефіцієнтів прямих витрат. Першу групу складають коефіцієнти прямих витрат власної продукції (виготовленої в даному регіоні) на одиницю валового випуску. Ці коефіцієнти визначаються на основі даних I квадранта міжгалузевого балансу економічного регіону:

.

(7.35)

У другу групу входять коефіцієнти витрат увезеної продукції на одиницю валового випуску регіональних напрямків діяльності. Матриця цих коефіцієнтів (d_ij) розраховується за даними III квадранта, що містить міжгалузеві потоки ввезеної продукції:

.

(7.36)

Схема міжгалузевого балансу економічного регіону і формули коефіцієнтів витрат дозволяють скласти для міжгалузевої регіональної моделі систему рівнянь вартісної структури продукції:

(7.37)

і систему рівнянь розподілу продукції місцевих напрямків діяльності:

.

(7.38)

Оскільки підсумок даних I квадранта з даними II квадранта і даних I квадранта з числовими характеристиками III квадранта міжгалузевого балансу економічного регіону дає ту саму величину – загальний обсяг валової продукції регіону (X), то підсумок II квадранта має дорівнювати підсумку III квадранта, а саме:

.

(7.40)

Це рівняння забезпечує загальну збалансованість моделі міжгалузевого балансу економічного регіону.

Однак більш часткові співвідношення вже не дотримуються як рівності. Так, обсяг імпорту, як правило, не дорівнює обсягу експорту, а величина створеної в регіоні нової вартості не збігається із сумарною величиною споживання і нагромадження в даному регіоні.

На основі матриці коефіцієнтів прямих витрат а_ij визначаються коефіцієнти повних витрат А_ij регіональної продукції на одиницю кінцевого випуску. Ці коефіцієнти дозволяють розраховувати виробничу програму напрямків діяльності регіону по заданих величинах прогнозованого випуску продукції на споживання, нагромадження і міжрегіональні перевезення:

.

(7.41)

За допомогою коефіцієнтів повних витрат власної продукції і коефіцієнтів прямих витрат ввезеної продукції розраховуються коефіцієнти Dij повних витрат ввезеної в регіон продукції i-го напрямку діяльності на одиницю кінцевої продукції j-го напрямку діяльності регіону.

Формула розрахунку коефіцієнта D_ij будується аналогічно, а саме:

.

(7.42)

Коефіцієнти D_ij дозволяють за заданою кінцевою продукцією регіону визначати планову потребу U_i у ввезенні продукції i-го напрямку діяльності:

.

(7.43)

За формулою (7.39) розраховується потреба у ввезенні продукції тільки для цілей поточного виробничого споживання. Експорт з інших регіонів продукції кінцевого використання визначається особливим розрахунком поза рамками математичної моделі.

Формули (7.41), (7.42), (7.43) складають основу економіко-математичної моделі виробництва і розподілу продукції економічного регіону. Для різних можливих варіантів випуску продукції на потреби споживання і нагромадження, а також на вивезення можуть бути визначені відповідні загальні обсяги виробництва і ввезення продукції. Для регіону варіанти кінцевої продукції ще більш різноманітні, чим у цілому для народного господарства, тому що ширші можливості зовнішнього обміну.

Становить інтерес і аналіз ефективності різних варіантів повної чи часткової заміни ввезених засобів виробництва власними чи власних засобів виробництва ввезеними. Однак для даної моделі такий аналіз пов’язаний з певними труднощами, оскільки зазначені заміни відображаються не тільки на об’ємних показниках, що входять у розрахункові формули, але й на величині коефіцієнтів витрат.

Розглянута модель міжгалузевого балансу економічного регіону характеризується нестійкістю коефіцієнтів витрат у рядках тих напрямків діяльності, виробнича потреба в продукції яких задовольняється частково за рахунок регіонального виробництва і частково за рахунок ввезення з інших регіонів. Проста зміна співвідношення в споживанні власної і ввезеної продукції приводить до помітних коливань коефіцієнтів витрат. Для усунення впливу цього фактора необхідно, щоб у постачаннях однойменних засобів виробництва частки місцевих напрямків виробництва і зовнішніх постачальників були незмінними. На практиці це припущення виконується, звичайно, далеко не завжди. Крім того, існуюча система обліку і звітності не дозволяє визначити в розрізі напрямків споживання, яка частина спожитих тим чи іншим напрямком засобів виробництва, виготовлена в даному регіоні, а яка частина завезена з інших регіонів. Для перспективних балансів такий поділ зробити ще складніше.

Тому практично при побудові регіональних балансів частіше користуються схемами, у яких продукція власного виробництва і ввезена поєднуються в рамках єдиних напрямків виробництва і розраховується єдина матриця коефіцієнтів витрат. У цьому випадку схема регіонального балансу і система розрахунків аналогічні загальній моделі міжгалузевого балансу народного господарства. При об’єднанні власної і ввезеної продукції в I квадранті регіонального міжгалузевого балансу полегшується одержання необхідної статистичної і прогнозованої інформації, підвищується стійкість коефіцієнтів витрат, однак звужуються аналітичні можливості дослідження структури виробництва і використання продукції в економічному регіоні.