У складі регулювальної функції податків розрізняють стиму­люючу і стримуючу підфункції.

За допомогою податків, пільг і санкцій держава стимулює технічний прогрес, збільшення кількості робочих місць, капітальні вкладення в розширення виробництва. Стимулювання технічного прогресу за допомогою податків виявляється насамперед у тому, що сума прибутку, яка спрямовується на технічне переозброєння, реконструкцію, розширення виробництва товарів народного спо­живання, устаткування для виробництва продуктів харчування, звільняється від оподаткування.

Стримуюча підфункція податків, наприклад, може виявляти­ся через введення акцизів на тютюнові вироби й алкогольні на­пої, що зумовлює підвищення їх ціни. У результаті зменшуються обсяги вживання цих виробів.

За допомогою податків держава перерозподіляє частину при­бутку підприємств і підприємців, доходів громадян, спрямовуючи їх на розвиток виробничої і соціальної інфраструктури, на інвес­тиції, капітало- та фондомісткі галузі з тривалими термінами окупності витрат: залізниці й автостради, добувні галузі, електро­станції тощо. Таким чином, податки здійснюють розподільну функцію.

Податки відіграють важливу роль у соціальному житті суспіль­ства, виконуючи соціальну функцію. Від розмірів і кількості подат­ків залежить добробут громадян держави. У міру підвищення гнуч­кості податкової системи державні органи дедалі частіше надають окремим групам населення податкові пільги з метою пом'якшення соціальної нерівності. Широко застосовуються податкові пільги багатодітним родинам, студентам і особам, що підвищують свою кваліфікацію. Часто податкові пільги надаються дрібним і серед­нім підприємцям, фермерам, але ці пільги мають уже не тільки соціальний, а й регулювальний характер.

Зазначене розмежування функцій податкової системи умовне, тому що всі вони переплітаються і виконуються одночасно.

Тепер розглянемо види податків. Перший вид — податки на доходи і майно: прибутковий податок; податок на прибуток під­приємств і організацій; податок на майно; плата за землю; пода­ток на промисел та ін. Вони стягуються з конкретної фізичної або юридичної особи і називаються прямими податками. Другий вид — податки на товари і послуги: податок на додану вартість; акцизи (податки, послуги, що входять безпосередньо в ціну то­вару); мита. Це непрямі податки. На відміну від прямого оподат­кування розмір непрямого податку не залежить від доходів плат­ників податків, а фіксується в ціні товару або послуги. Непрямі податки зручні для застосування. Для них характерна простота вилучення; вони забезпечують регулярність надходжень у бюджет; стягування цих податків не потребує розвиненого податкового апарату.

Співвідношення між доходами, що надійшли в бюджет у вигля­ді прямих або непрямих податків, залежить від рівня економіч­ного розвитку країни. Непряме оподаткування переважає у краї­нах, що розвиваються, для яких це основна форма мобілізації податкових надходжень до бюджету.

Системи стягування податків залежно від розміру доходу плат­ника поділяються на системи пропорційного оподаткування (однакова частка податку в доходах незалежно від їх розміру), прогресивного (передбачають підвищення ставки податку в міру збільшення доходу) і регресивного (зменшення ставки податку в міру збільшення доходу).

Встановлення та скасування податків і зборів у бюджети й державні цільові фонди, а також пільг їх платникам здійсню­ються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними та міськими радами відповідно до Закону України про оподатковування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні та міські ради можуть встановлювати додаткові пільги з оподатковування в межах сум, що надходять у їх бюджети.

Ставки, механізм стягування податків і зборів, за винятком особливих видів мита, і пільги з оподатковування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподатковування.

Зміни і доповнення в закони України про оподатковування з надання пільг, зміни розміру податків, зборів, механізму їх сплати вносяться не пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджет­ного року.