2 Основні матеріали дорожніх покрить

При будівництві садово-паркових доріжок і майданчиків застосовують як природні кам'яні матеріали, так і інертні матеріали штучного походження, в основному відходи різних виробництв. Враховуючи великі об'єми необхідних матеріалів на одиницю площі (2-3 тис. м³ на 1 га дорожніх покрить), високу вартість його переробки і перевезення на місце використання, варто повсякчас вишукувати місцеві кам'янисті матеріали або ж їх замінники - відходи місцевих промислових підприємств. Для вибору і наступного застосування матеріалів для будівництва доріжок і майданчиків необхідно враховувати їх фізико-механічні властивості.

За міцність або властивість гірських порід чинити опір механічним діям матеріали підрозділяють на 5 класів міцності:

1. Міцні і дуже міцні породи (1 і 2 класів) не піддаються або слабо піддаються вивітрюванню. До них відносять кварцити, граніти, порфіри, базальти, мармуроподібні і щільні вапняки та доломіти. Такі породи придатні для всіх видів дорожніх покрить, їх межа міцності більше 100 МПа.

2. До матеріалів середньої міцності (3 клас) відносяться ті ж породи, але уражені вивітрюванням, а також кам'яні сланці, нерівномірної щільності вапняки і піщаники. Кам'яні породи середньої міцності застосовують широко в дорожньому будівництві у вигляді щебеню. Межа міцності 60-80 МПа.

3. М'які матеріали (4 клас) - це пористі вапняки, доломіти вапнякові, залізисті, тонкоплавчасті піщаники. Застосовуються у вигляді щебеню при влаштуванні основ для твердих верхніх покрить. Межа міцності 30-40 МПа.

4. Дуже м'які матеріали (5 клас) - це вивітрені вивержені породи, борошнисті, землисті вапняки, слабкі піщаники, глинисті сланці. Застосовуються тільки з в'яжучими матеріалами для влаштування щебенистих основ. Межа міцності ЗО МПа.

2.1 Природні кам'яні матеріали

Добувають камінь з скельних гірських порід шляхом механічного обробітку: надання відповідної форми і розмірів, очистка, шліфування, полірування, отримання різних фракцій щебеню і відсіву.

Гірські породи за походженням діляться на вивержені і осадкові.

Вивержені породи утворились в результаті повільного застигання розплавленої магми в глибині земної кори або швидкого застигання на її поверхні. В першому випадку утворилися кристалічні породи: граніт, сієніт, діорит. В другому випадку утворилися склоподібні породи: локарит, трахіт, андезит, базальт, діабаз. Всі ці породи широко застосовуються в дорожньому будівництві.

Осадкові породи утворились в результаті розрушення вивержених кам'яних порід на поверхні землі під активним впливом різних факторів: води, вітру, льоду, високих і низьких температур тощо. Вони підрозділяються на рихлі уламкові породи, що складаються з уламків кам'яних порід різної величини (валуни, галечники та гравій, природний щебінь і пісок), та зцементовані уламкові породи, що складаються з ущільнених і зцементованих кам'яних мінеральних частин (вапняк, доломіт, піщаник, вапняковий туф, конгломерати, брекчія).

Кам'яні матеріали представлені декількома видами.

Шашка кам'яна - глибоко колотий, пересічений на конус або піраміду камінь 1-го і 2-го класів з двома обробленими паралельними поверхнями. Застосовується для мощення в сполученні з плиткою, для кріплення відкосів, кюветів, поверхневих лотків.

Брущатка - колотий камінь 1-го і 2-го класів, який за формою близький до паралелепіпеда з паралельними верхніми і нижніми площинами. Застосовується в сполученні з плиткою для кріплення відкосів, влаштування бордюрів, декоративного мощення, по поверхні відкритих лотків.

Бортові камені (бордюри) - це паралелепіпедної форми витягнуті бруски з міцних кам'янистих порід довжиною від 70 см до декількох метрів.

Плитка камінна - виготовлена з порід 1-го і 2-го класів спеціальним машинним пиленням різної величини і товщини. Товщина плитки 10-15 см

для дорожніх покрить; тонка до 5 см служить для облицювання різних споруд, для чого її верхню поверхню полірують.

Бутовий камінь - куски гірської породи (3-го класу міцності) довжиною до 50 см з масою 10-20 кг. Застосовується для кладки підпірних стінок, труб і мостів.

Валунний камінь.

Галечники і гравій.

Пісок: - дуже крупний (розмір зерен 2-1 мм);

• крупний (1-0.5 мм);

• середній (0.5-0.25 мм);

• дрібний (0,1-0,05 мм).

Щебінь: - крупний (40-70 мм);

• середній (25-40 мм);

• дрібний (15-25 мм);

• клинець щебеню (10-15 мм);

• дрібні камінці (5-10 мм);

• відсів (3-5 мм).

За міцністю щебінь підрозділяють на 7 марок: М-1200; М-100; М-800; М-600; М-400; М-200.