- •«Затверджено»
- •Методичні вказівки
- •Актуальність теми.
- •Іі. Навчальні цілі заняття:
- •III. Мета розвитку особистості фахівця (виховні)
- •IV. Міждисциплінарна інтеграція
- •Загальні вимоги до місцевоанестезуючих засобів
- •Механізм дії місцевих анестетиків.
- •Клініко-фармакологічна характеристика анестетиків амідного ряду.
- •Порівняльний аналіз анестетиков амідного ряду.
- •VII. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: VII.1. Питання:
- •VII.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
- •VII.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: питання, завдання:
- •VIII. Список літератури
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
- •Тестові завдання до теми: «Сучасні анестетики та їх фармакологічні властивості, інструментарій для місцевого знеболення в стоматологічній практиці.”
Загальні вимоги до місцевоанестезуючих засобів
1. Повинні мати велику широту терапевтичної дії.
2. Повинні мати достатню силу й тривалістю дії.
3. Повинні бути розчинні (для парентерального введення).
4. Не повинні дратувати тканини в місці введення.
5. Повинні мати стійкість до стерилізації.
6. Повинні повільно всмоктуватися.
7. Не повинні розширювати кровоносні посудини.
8. Повинні добре проникати через мембрани (для термінальної анестезії).
9. Не повинні руйнуватися у вогнищі запалення.
Механізм дії місцевих анестетиків.
Фармакокінетика. Усмоктування місцевих анестетиків у місці введення залежить від декількох факторів, що включають дозу, місце введення, присутність судинозвужувальних агентів, таких, як адреналін, нарешті, фізико-хімічними й фармакологічними властивостями препарату. Наприклад, більш швидке всмоктування анестетика відбувається при введенні в ділянку із високою судинною щільністю. Судинозвужувальні засоби сповільнюють усмоктування місцевих анестетиків за рахунок зниження регіонального кровотоку.
Метаболізм і виведення: перетворюються в печінці або плазмі у водорозчинні метаболіти й виводяться із сечею.
Більшість відомих місцевих анестетиків порівняно малорозчинні у воді й тому для цілей клінічного застосування вони готуються у вигляді розчинної гідрохлоридної солі (так звана "іонізована форма"). Внаслідок присутності азоту в амідній групі всі речовини є підставами. У тканинах з лужним середовищем (рн=7,4) звільняється вільна іонізована підстава, добре розчинне в ліпідах, що легко проникає через мембрани й робить анестезуючу дію. Пропорції іонізованої (кислотної, водорозчинної) і неіонізованої (підстава) форм багато в чому залежить від рн середовища: чим вище рн, тим більше частка неіонізованих складових і тим більше виражена ефект місцевих анестетиків. У кислому середовищі місцеві анестетики малоефективні, тому що не переходять у підстави й погано проникають через мембрани кліток. У вогнищі запалення - середовище кисле, тому не можна вводити місцеві анестетики у вогнище запалення, а необхідно його обколювати по здоровій тканині.
Фармакодинаміка (механізм дії) місцевих анестетиків.
Основний механізм полягає в блокаді генерації й проведення нервового імпульсу. Легкозбудлива мембрана аксона нерва підтримує трансмембранний потенціал, рівний від 90 до 60 мвт. У процесі порушення, натрієві канали відкриваються й швидкий вхід натрію в клітку приводить до деполяризації мембрани (40 мвт). Як результат деполяризації, натрієві канали закриваються, а калієві відкриваються. Вихід калію із клітки реполяризує мембрану до потенціалу 95 мвт; реполяризація повертає натрієві канали у вихідний рівень. Іонні градієнти підтримуються роботою натрій-калієвого насоса. Місцеві анестетики проникають усередину мембрани й зв'язуються зі специфічними рецепторами поруч із внутрішньоклітинним закінченням іонного каналу, при цьому "+" -заряджена N+ катіонна голівка молекули місцевого анестетика взаємодіє з аніонним центром ("-" -заряд) і блокують їх, що порушує транспорт натрію через мембрану. Частина, що залишилася, молекули анестетика іонізує мембрану, порушуючи проникність для іонів натрію й калію, у результаті знижується проведення порушення. Дія місцевих анестетиків зворотня, тобто після певного часу збудливість нервових закінчень відновлюється. При дії місцевого анестетика в першу чергу відключаються:
тонкі не мієлінезовані волокна типу С, що проводить болючу чутливість.
тактильні відчуття зникають пізніше при блокаді мієлінізованих волокон типу А.
в останню чергу відбувається блокада рухових волокон.
Таким чином, зникнення чутливості відбувається в наступній послідовності; болюча, смакова, температурна, тактильна.
Механізм дії, що блокує, визначається анестезіоформною або фармакоформною групою. Ця група, що визначає фармакологічну активність з'єднань. Хімічна структура має три основних фрагменти:
1. Ароматичне кільце.
2. Проміжний ланцюг.
3. Аміногруппу.
Ароматична група володіє ліпофільністю й відповідає за:
1) силу й вибірковість місцево-анестезуючої дії;
2) ліпоїдотропність;
3) взаємодія з мембранами.
Ароматичну групу називають анестезіоформною групою, оскільки саме вона проникає через клітинну мембрану нервового волокна й визначає наявність месцевоанестезуючого ефекту речовин.
Проміжна група відповідає за:
1) стійкість; 2) тривалість дії місцевого анестетика (чим менше радикалів, тим довше дія місцевого анестетика).
Ефірні зв'язки вкрай нестабільні й всі ефірні анестетики легко гідролізуються й у розчині, і під час ін'єкції, і в плазмі. Тому що цей процес протікає досить швидко, ефірні анестетики відрізняються низькою токсичністю, але й слабким короткочасним ефектом. На відміну від амідних анестетиків, які набагато більш стабільні.
Аміногруппа відповідає за гідрофільність (розчинність у воді) місцевого анестетика:
А - ефірний зв'язок; В - амідний зв'язок
Вазоконстриктори: адреналін, мезатон, норадреналін, левонорнефрин, вазопрессин, фелипресин.
Позитивні властивості вазоконстрикторів: знижують токсичність дії анестетика, сприяють його депонуванню, пролонгують дію анестетика, менше препарату застосовується, мінімальна кровотеча в місці анестезії, знижує аллергізацію.
Негативні властивості вазоконстрикторів: зменшення трофіки тканин, можливість вторинної кровотечі, підвищення артеріального тиску, тахікардія, аритмії, викликають бронхоспазм, можуть викликати алергійну реакцію.
Еталонним анестетиком зараз вважається 2% розчин лідокаїна з адреналіном 1:100000.
Назва анестетику |
Тривалість анестезії без вазоконстриктора, хв |
Тривалість анестезії з вазоконстрик-тором, хв |
токсичність |
Анестезуюча актив-ність |
Макси-мально припустима доза з вазоконст-риктором |
Макси-мально припус-тима доза без вазо-конст-риктора |
новокаїн |
15-30 |
30-40 |
1 |
1 |
14 |
7 |
лідокаїн |
30-60 |
120-130 |
2 |
4 |
7 |
4,5 |
мепівакаїн |
45-90 |
120-360 |
2 |
4 |
6,5 |
4,5 |
артикаїн |
60 |
180 |
1,5 |
5 |
7 |
|
бупівакаїн |
120-240 |
180-240 |
7 |
6 |
1 |
2 |
У більшості сучасних анестетиків для пролонгації та забезпечення ефективної анестезії, зменшення їх токсичності використовують розчини вазоконстрикторів.
Значення вазоконстрикторів (по Bennet (1978))
Подовження тривалості місцевої анестезії
Підвищення ефективності анестезії
Зменшення токсичності
Збільшення глибини анестезії
Викликають місцеву гіпоксію тканин, що сприяє зменшенню збудливості тонких мієлінізованих волокон групи А-(.
Механізм анестезуючої дії місцевих анестетиків, що використовуються в стоматологічній
фізикохімічний - вільна основа місцевого анестетику входити в кулю ліпідної мембрани, при накопиченні достатньої кількості місцевого анестетику відбувається бокова(бічна) деформація нарієвого каналу й порушується проникність натрієвого каналу;
рецепторний - вільна основа анестетику проходити через мембрану всередину клітини там проходити дисоціація вільної основи з утворенням катіонної форми, яка входити у водний натрієвий канал, де з(єднується з рецептором закриваючи ворота натрієвого каналу та порушуючи його проникність.
За останні роки в стоматологічну практику увійшли найновіші місцево знеболювальні засоби провідних фармацевтичних фірм: «ESPE», «Astra», «Hoechst» (Німеччина), «L.Molteni» (Італія), «Septodont» (Франція).
Найпоширеніші місцеві анестетики, що застосовуються в стоматологічній практиці
Препарат |
Фірма |
Анестетик |
Вазоконстриктор |
Ultracain DS forte |
Hoechst |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:100 000 |
Septanest 4% SP |
Septodont |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:100 000 |
Ubistesin forte |
ESPE |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:100 000 |
Alphacain SP |
Spad |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:100 000 |
Ultracain DS |
Hoechst |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:200 000 |
Septanest 4% N |
Septodont |
4% арти каїну гідрохлорид |
Адреналін 1:200 000 |
Ubistesin |
ESPE |
4% артикаїну гідрохлорид |
Адреналін 1:200 000 |
Alphacain N |
Spad |
4% артикаїну гідрохлорид |
Адреналін 1:200 000 |
Septanest 4% SVC |
Septodont |
4% артикаїну гідрохлорид |
Без вазоконстриктора |
Scandonest 2% SP |
Septodont |
2% мепівакаїну гідрохлорид |
Адреналін 1:100 000 |
Scandonest 2% NA |
Septodont |
2% мепівакаїну гідрохлорид |
Норадреналін 1:100 000 |
Scandonest 3% SVC |
Septodont |
3% мепівакаїну гідрохлорид |
Без вазоконстриктора |
Mepivastesin |
ESPE |
3% мепівакаїну гідрохлорид |
Без вазоконстриктора |
Mepidont3% |
L. MOLTENI |
3% мепівакаїну гідрохлорид |
Без вазоконстриктора |
Xyionor 2% NA |
Septodont |
2% лідокаїну гідрохлорид |
Норадреналін 1:25 000 |
■yiostesin A |
ESPE |
2% лідокаїну гідрохлорид |
Адреналін 1:80 000 |
Xyionor 2% SVC |
Septodont |
2% лідокаїну гідрохлорид |
Без вазоконстриктора |
