5. Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то відповідно до п. 192.1.1 ст. 192 Податкового кодексу України:

1) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

2) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то згідно з п. 192.1.2 ст. 192 Податкового кодексу України:

1) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

2) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення перерахунку.

Норма п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України).

6. Сплата пдв при придбанні послуг у нерезидента або його постійного представництва.

Якщо особа придбає у нерезидента або його постійного представництва послуги, то за певних умов така особа може бути вимушена нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості цих послуг. Це відбувається у випадку, коли:

— постачання послуг здійснили нерезидент, у тому числі його постійне представництво, не зареєстроване платником ПДВ;

— місце постачання послуг розташоване на митній території України.

За таких умов відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, є отримувач послуг, які надані нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками ПДВ. При цьому згідно з п. 180.3 ст. 180 Податкового кодексу України особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ.

Правила оподаткування послуг в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі – резиденту, встановлено ст. 208 Податкового кодексу України (п. 208.1 ст. 208 Податкового кодексу України). Звернемо увагу, що у п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України використовується конструкція «у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку». Отже, постачання послуг такими постійними представництвами прирівнюється у цілях оподаткування ПДВ до постачання послуг безпосередньо нерезидентами. Відповідно нормами ст. 208 слід керуватися і у ситуації, коли послуги надаються розташованими в Україні постійними представництвами нерезидентів, не зареєстрованими як платники ПДВ.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами (у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України має нараховувати ПДВ за основною ставкою податку (тобто 20%) на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 цього Кодексу.

Відповідно до п. 190.2 ст. 190 Податкового кодексу України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами (у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ), місцем надання яких є митна територія України, згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України є:

— або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг;

— або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

При цьому податкове зобов’язання з ПДВ має нарахувати навіть отримувач зазначених послуг, який не зареєстрований платником ПДВ. Такий отримувач послуг прирівнюється до платників ПДВ для цілей застосування правил розд. V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування (п. 208.5 ст. 208 Податкового кодексу України). Якщо отримувача послуг не зареєстровано платником ПДВ, то з вартості отриманих послуг у нього буде відображено податкове зобов’язання, а от відобразити податковий кредит він не зможе, оскільки право відносити суми ПДВ до податкового кредиту передбачено лише для осіб, зареєстрованих платниками ПДВ (див., зокрема, п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Якщо отримувача послуг зареєстровано платником ПДВ, то:

— сума нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 208.3 ст. 208 Податкового кодексу України включається до складу податкових зобов'язань у декларації за відповідний звітний період.

— у наступному звітному періоді суму, що відповідає раніше нарахованим податковим зобов’язанням з вартості придбаних послуг, може бути включено отримувачем цих послуг до складу податкового кредиту (п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України).