Тема 10. Центральні банки

Лекція 1. Загальна характеристика центральних банків

1.Особливості центральних банків.

2.Виникнення та розвиток центральних банків.

3.Функції та ознаки центральних банків.

4.Мета та завдання діяльності центральних банків.

Лекція 2. Функції центральних банків.

1.Класифікація функцій центральних банків.

2.Характеристика регулювальних функцій.

3.Реалізація контрольних функцій.

4.Види обслуговувальних функцій.

Лекція 3. Національний банк України (НБУ).

1.Законодавча база функціонування НБУ.

2.Основні функції НБУ.

Лекція 4. Організаційна структура НБУ.

1. Організаційна стркутура НБУ.

2.Характеристика діяльності НБУ.

Лекція 5. Грошово-кредитна політика НБУ.

1.Сутність і завдання грошово-кредитної політики.

2.Зміст грошово-кредитної політики НБУ.

3.Механізми монетарної політики.

Лекція 6. Інструменти монетарної політики.

1. Інструменти прямого впливу

2. Інструменти опосередкованого впливу

Лекція 7. Валютна політика та роль НБУ в її реалізації.

1.Формуваня та розвиток системи валютного регулювання в Україні.

2.Види валютної політики.

3.Мета та завдання поточної валютної політики.

4.Характеристика стратегічної валютної політики.

Тема 11. Комерційні банки

Лекція 1. Розвиток комерційних банків в Україні.

1.Виникнення та розвиток банківської справи.

2.Еволюція кредитної системи України.

3.Етапи формування банківської системи.

Лекція 2. Сучасний стан банківської системи.

1. Державні банки

2. Банки з участю іноземного капіталу

3. Банки зі 100-м відсотковим іноземним капіталом

Лекція 3. Класифікація та характеристика комерційних банків.

1.Класифікація комерційних банків.

2.Характеристика банків залежно від форм власності.

3.Різновиди банків залежно від операцій.

4. Рольміжбанківських обєднань у кредитних операціях

5.Нові функції комерційних банків.

Лекція 4. Операції комерційних банків.

1.Сутність банківських операцій та їх класифікація.

2.Банківські ресурси та їх структура.

3.Характеристика пасивних операцій банків.

4.Активні операції комерційних банків.

Лекція 5 Сучасна система банківського кредитування.

1. Кредитування юридични х осіб

2. Кредитування фізичних осіб

3.Комісійно-посередницькі операції комерційних банків.

Тема 12. Міжнародні валютно – кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною

Лекція 1. Загальна характеристика міжнародних валютно-кредитних установ.

1.Функціонування Міжнародного Валютного Фонду (МВФ)

2.Діяльність групи Всесвітнього банку.

3.Функціонування Європейських кредитних інститутів.

4.Фінанси міжнародних установ.

Лекція 2. Міжнародні розрахунки та валютне регулювання.

1.Форми міжнародних розрахунків.

2.Поняття валютного курсу і чинники впливу на його установлення.

3.Ціноутворення на валютному ринку.

4.Сутність валютного регулювання.

5.Система міжнародного валютного регулювання.

ГЛОСАРІЙ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Тема 1 Сутність і функції грошей

Мета – засвоїти механізм походження грошей, упевнитися в неминучості появи грошей у процесі розвитку суспільного виробництва та обміну.

Лекція 1.Сутність грошей

1.Альтернативні підходи до вирішення сутності грошей.

2.Гроші як загальний еквівалент.

3.Гроші як гроші і гроші як капітал.

Література:

1. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2001. – Стор. 5 - 10.

2. Гроші та кредит: Підручник.- 4-те видання, перероблене і доповнене / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін., За заг ред. М.І. Савлука, - К.: КНЕУ, 2006 р. – стор. 7-55.

1. Альтернативні підходи до вирішення сутності грошей

Щоб дати науково достовірне тлумачення сутності грошей, потрібно насамперед дослідити їх походження. На жаль, світова економічна думка не дала однозначного пояснення цього процесу.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей дістало назву раціоналістичної концепції. Проте науковий аналіз походження та природи грошей, зроблений класиками політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі у формуванні економічних відносин, тим більше конституювати таку складну їх форму, як гроші.

Засновники класичної політичної економії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. На найнижчих щаблях економічного розвитку, коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно: бажання двох суб’єктів ринку щодо обміну споживними вартостями не збігалися.

Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів, котрі обмінюються на ринку, є такий, попит на який найбільший, тобто він має найвищу споживну вартість. Цей продукт завжди можна легко обміняти на необхідне в даний момент благо. З розвитком і ускладненням обміну такі продукти стають дедалі бажанішими для учасників обміну. Їх починають приймати всі в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступово набувають нової споживної вартості — властивості бути загальним товарним еквівалентом. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль загального еквівалента. У такій ролі в різних народів виступали худоба, хутра, сіль, зерно, черепашки, метали та ін.

Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей в їх найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції — засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Проте на цій примітивній формі розвиток грошей не зупинився.

У міру розвитку товарного виробництва, зростання продуктивності суспільної праці, ускладнення та розширення територіальних меж обміну ринок неухильно посилював вимоги до грошового товару. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін.

Потреби ринку в забезпеченні ефективного обміну та його вимоги до грошей набули поступово настільки важливого значення, що відбулося розмежування природної споживної вартості грошового товару — його здатності задовольняти певну потребу людини і його специфічної споживної вартості як грошей — здат­ності задовольняти потреби ринку в засобах обігу, зберігання вартості тощо. У цій ролі грошовий товар набув здатності задовольняти будь-яку потребу людини, знеособлену абстрактну людсь­ку потребу як таку. Причому в міру актуалізації другої споживної вартості грошового товару послаблювався зв’язок останнього з першочерговими життєвими потребами. Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота.

Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків:

1. гроші за походженням – це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного – грошового;

2. як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринку гроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування;

3. гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути “введені” там, де таких відносин не існує.

Гроші за своєю сутністю є особливим товаром, що має властивості загального еквівалента – здатність обмінюватися на будь – який інший товар. Суттєвими ознаками, які відрізняють їх від звичайних товарів, є слідуючі:

1. гроші не здатні прямо задовольняти будь – які фізичні чи духовні потреби, а тільки опосередковано – через відчуження їх на купівлю товарів та послуг;

2. маючи здатність обмінюватися на будь – які цінності, гроші перетворилися в абстрактного носія вартості, в абсолютну ліквідність як абстрактну цінність чи багатство.

3) гроші – не річ, а вречевлена форма відносин між людьми, які виникають з приводу обміну продуктами праці в процесі відтворення. Вони існують не скрізь і не завжди і повинні змінюватися в міру розвитку втілених у них суспільних відносин.