- •8 Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки.10-11 класи
- •Графічні (блок-схема).
- •Виконавець алгоритму — це об’єкт живої чи неживої матерії, який здатний виконати алгоритм.
- •Властивості алгоритму.
- •Масовість. Алгоритм повинен розв’язувати будь-яку задачу певного типу і бути застосованим до допустимих вхідних даних.
- •Результативність. Виконання послідовності операцій алгоритму повинно приводити до конкретного результату.
- •Формальність. Будь-який виконавець, який здатний сприймати
- •Способи описання алгоритмів.
- •Словесні (див. Задачу 1);
- •Словесно-формульні (див. Задачу 2);
- •14 Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки.10-11 класи
- •Арифметичні вирази.
- •1) У виразах можуть бути математичні функції. Аргумент функції треба брати у круглі дужки. Аргументом може бути стала, змінна або
- •28 Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки.10-11 класи
- •30 Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки.10-11 класи
- •Константи і змінні.
- •Приклад. Var х,у: real;
- •Опис величин у мові Паскаль.
- •Структура програми мовою Паскаль. Програма складається
- •Розділ описів. Опис величин.
- •Label — оголошення міток;
- •Соnst — оголошення сталих;
І. Типи
величин та їх опис.
Розглянемо
два типи величин.1:
текстові
і числові.
Числові величини, у свою чергу, поділяються
на дійсні
та цілі.
Цілі
величини
описують так: змінні
А, В,С: цілі.
Перелічені
величини можуть набирати таких
значень:-19,0,5,1999,-46.
Дійсні
величини описують так: змінні X :, Х2, У:
дійсні.
Можливі
значення: -16.5, 3.2,222.0 .
Текстові
(символьні, літерні, рядкові) величини
описуються так: змінні
N,РL:
рядки;
Можливі
значення: ’є розв’язок ’,’+_1999’,’Раscal
ог ВАSІС’,’’.
Арифметичний
вираз —
це (числові) сталі, змінні, функції,
з’єднані за певними правилами символами
арифметичних операцій:
/—ділення;
*
— множення;
+—додавання;
—
віднімання
і т. ін.
Правила
утворення виразів.
інший
вираз.14 Уроки з основ інформатики та обчислювальної техніки.10-11 класи
Арифметичні вирази.
1) У виразах можуть бути математичні функції. Аргумент функції треба брати у круглі дужки. Аргументом може бути стала, змінна або
Математичні позначення |
Написання НАМ |
Пояснення |
Примітка |
sin x |
sin(x) |
Синус числа х |
Аргумент задається радіанами |
cos x |
соs(х) |
Косинус числа х |
|
tg х |
sin(х)/соs(х) |
Тангенс числа х |
|
аrсtg x |
аrсtg(х) |
Арктангенс числа х |
|
│x│ |
аbs(х) |
Абсолютна величина числа х |
|
√х |
sqrt(х) |
Корінь квадратний числа х |
|
ln x |
1n(х) |
Логарифм натуральний числах |
|
ex |
ехр(х) |
Експонента числа х |
|
x2 |
sqr(х) |
Квадрат числа х |
|
x3,2 |
ехр(3,2*ln(х)) |
Степінь числа |
|
Основи алгоритмізації та програмування
15
2) 3начення арифметичного виразу обчислюється зліва направо за правилом пріоритетів:
обчислюються всі функції;
виконуються операції піднесення до степеня;
виконуються операції множення та ділення;
виконуються операції додавання і віднімання.
Для задання іншого порядку виконання операцій використовують круглі дужки.
Спершу виконуються дії в дужках (спочатку у внутрішніх, потім — у зовнішніх). Кожній відкритій дужці має відповідати закрита.
Чисельники, знаменники, індекси, показники степенів записують в одну лінію.
Приклади написання арифметичних виразів
Математичні вирази |
Арифметичні вирази |
|
Неправильно |
Правильно |
|
xа/ (х+а)(х-а) |
х*а/(х+а)*(х-а) |
х*а/(х+а)/(х-а) |
|
або х*а/((х+а)*(х-а)) |
|
-3х + 2,5у |
-3х+2.5у |
-3*х+2.5*у |
2 х/(-у) |
2*х/-у |
2*х/(-у) |
cos x +1/ sin x |
cos x+1/sin x |
(соs(х)+1)/sin(х) |
sin4x |
sqr( sqr (sinх)) |
sqr(sgr(sіn(х))) |
5x2 / агсtg 3,6x+х |
5*х*х/агсtg (3.6х)+х |
5*х*х/(аrctan(3 6*х)+х) |
√x2 +|lnх| |
sqrt(sqr(х)+аbs(lnх)) |
sqrt(sqr(х)+аbs(1n(х))) |
81/3 =3 √8 |
ехр(1/3*ln8) |
ехр(1/3*ln(8)) |
4. Тип результату.
Звичайно, дії з цілими величинами дають цілий результат (окрім операції ділення), а з дійсними — дійсний. В арифметичних виразах можна використовувати величини різних числових типів. Тоді результат буде належати до старшого — дійсного типу.
Приклад. Нехай у деякому алгоритмі типи змінних описані так:
x1,x2,x3^дійсні ; у1,у2,уЗ: цілі ;z :рядки.