56. Класифікація органічного спокою насіння.

Екзогенний, ендогенний , комбінований. Екзогенний в скою чергу на хімічний, фізичний, механічний. Ендогенний поділ на морфологічний, фізіологічний , не глибокий, глибокий, проміжний, морфо-фізіологічний .

57. Умови збереження життєздатності насіння.

Природну властивість насіння зберігати насіння, використовують для господарського зберігання насіння. При цьому береться до уваги те що насіння різних деревно-чагарникових порід , притаманні різні типи збереження життєздатності. Під час зберігання насіння зазнає дії різких чинників навколишнього середовища. Вологість температура та кисень . Насіння зібране в ранній фазі стиглості при одних і тих же умовах вищу рівноважну вологість ніж стигле насіння. У разі зберігання насіння з вологістю нижчою від критичної воно має менше вільної води дихання відбувається слабо, і всі процеси обміну речовин. Під впливом змінних температур посилюється дихання оскілки температурні перепади виводять насіння з рівноважного стану. Три основні чинники: вода температура та кисень повітря визначають тривалість зберігання та збереження високої посівної якості насінного матеріалу.

58. Визначення маси 1000 насінин.

Маса 1000 насінин є одним з основних показників іх якості оскільки вона відображає повно зернистість насіння, їх географічне походження, а на практиці використовується для розрахунку норм висіву насіння в розсадниках.

Масу 1000 насінин визначають тільки для кондиційного насіння після проведення аналізу насіння на чистоту. Для визначення маси 1000тнасінин беруть тільки чисте насіння. Для насіння порід, норми посівних якостей яких не встановлені, масу 1000 насінин визначають окремо для кожного зразка.

Маса 1000 штук насіння найбільш поширених порід дерев і чагарників є в ГОСТ.

59. Обладнання та пристрої для заготівлі лісо насіннєвої сировини:

Зчісувальні та відривальні пристрої ( граблі, щітки та інші пристрої);

Зрізувальні пристрої (секатори-різаки зі серпоподібними та фігурними ножами, секатор-гачок, секатор-сучкоріз, садовий секатор-ножниці);

Відкушувальні пристрої;

Відкручувальні пристрої;

Спилювальні пристрої;

Струшувальні пристрої (різного роду вібраційні установки);

Збиральні пристрої;

Дереволазні пристрої («Белка, силава» та інш).

60. Опишіть способи та технологію зберігання насіння дуба.

Зберігання жолудів у траншеях або ямах. На сухому високому місці, на незасолених грунтах риють траншею. Дно її має бути вище рівня грунтових вод не менше ніж на 1,5 м. При настанні стійких заморозків (від -1 до -3 ° С) жолуді закладають у траншеї шарами або перемішаними з піском або вийнятої грунтом. При закладці жолудів шарами шар жолудів 2-3 см (1-2 жолудя) чергується з шаром свіжого піску чи грунту товщиною 5 см. Останній шар жолудів повинен бути на 30 см нижче поверхні землі. Незаповнену частина траншеї засипають грунтом, а зверху насипають горбок землі висотою до 0,5 м, який повинен покривати закрайкі траншеї або ями з кожного боку.

Зберігання жолудів за способом І. С. Лотоцького. На відміну від попереднього способу жолуді на зберігання закладають відразу після збору, без попереднього зберігання. Перед засипанням жолудів на зберігання дно і стінки траншеї, а під час засипки і шари жолудів зволожують водою з лійки з дрібним ситом. Верхній шар жолудів повинен знаходитися на відстані 0,5 м від поверхні грунту. Простір, що залишився заповнюють зволоженим піском або землею, а зверху укладають шар сухого листя клена, дуба та інших порід, який заходить за траншею на 0,5 м. На листя насипають горбок землі висотою 0,5 м.

При зберіганні зазначеними способами жолуді і пісок засипають у траншею зверху, обережно опускаючи тару з жолудями і лопату із землею як можна нижче. Ущільнювати пісок або землю, якими перешаровуються жолуді, а також ходити по закладених в траншеї жолудями категорично забороняється. Жолуді, пісок або землю розрівнюють дерев'яною лопатою, оббитих повстю.

Про стан жолудів у траншеях або в ямах судять по температурі. Для цього посередині ями або через кожні 2 м траншеї встановлюють дерев'яні або металеві труби, куди опускають термометр. Приблизно через 1 год термометр виймають і визначають температуру. Температура зберігання вважається нормальною, якщо в перші 10-15 днів після закладки вона знаходиться в межах від 3 до 10 ° С, а протягом всієї зими - від 2 до 4 ° С.

Вийняті навесні з траншеї або ями жолуді сортують і розсипають у приміщеннях шаром товщиною до 0,5 м і шириною до 1 м. При необхідності жолуді перелопачують і зволожують. У такому стані вони накльовується протягом тижня.

Невеликі партії жолудів можна зберігати в снігу, під листям і снігом.

Зберігання жолудів у снігу. У снігу жолуді можна зберігати тільки в районах зі стійким сніжним покривом. До випадання стійкого снігового покриву жолуді зберігають у сараях та інших приміщеннях, покриваючи їх з настанням заморозків соломою або листям шаром від 10 до 40 см. Попередньо поранити жолуді можна в підвалах і льохах шаром до 20 см.

Для зберігання жолудів у снігу в захищеному місці вибирають майданчик з розрахунку 100 кг жолудів на 1 м ^2. При випаданні достатньої кількості снігу і в дні з температурою не нижче - 3 ° С на шар утрамбованого снігу товщиною 20 -30 см насипають шар жолудів товщиною 10-15 см, залишаючи вільну закрайку ущільненого снігу. Потім жолуді покривають шаром ущільненого снігу товщиною 20 см. На цей шар знову насипають 10-15-сантиметровий шар жолудів - всього до 4 шарів, що чергуються зі снігом. На останній шар жолудів насипають шар ущільненого снігу висотою до 1 м. Для того щоб попередити швидке танення снігу, його закривають шаром соломи або листя товщиною 40-50 см.

Зберігання жолудів під листям і снігом. Цим способом жолуді зберігають у південній частині лісової і в північній частині лісо-степової зон. Попередньо їх зберігають під навісом, прикривши шаром листя, а потім з настанням стійких заморозків переносять на підготовлену в лісі майданчик. При цьому жолуді шаром 5 - 6 см розсипають на попередньо покладений 10 - 15-сантиметровий шар сухих дубових і кленових листків. Зверху їх покривають також шаром листя товщиною 15 - 20 см. З настанням морозів покришку збільшують і після випадання снігу його накидають на листя шаром до 0,7 м і ущільнюють. Для запобігання снігу від швидкого танення його покривають шаром соломи або листям. У районах з відлигами для захисту від дощу влаштовують двосхилий кришку.

Зберігання жолудів у желудехраніліщах, підвалах і овочесховищах. Цей спосіб дає велику економію у витратах по рівнянню з зберіганням жолудів у траншеях, дозволяє регулювати температуру протягом усього часу зберігання і контролювати стан жолудів під час зберігання.

У цих приміщеннях жолуді при зберіганні можуть бути поміщені:

в ящики висотою до 25-30 см, встановлені на стелажах при чергуванні шару жолудів товщиною 3 см з шаром піску або тирси завтовшки 5 см;

на дерев'яні полиці з бортами висотою до 0,4-0,5 м при чергуванні 2-3-сантиметрового шару жолудів із шаром піску 3-5 см;

в ящиках з гратчастим або сітчастим дном висотою до 20 см або в невисоких плетених кошиках ємністю 20-25 кг без прошарків піску;

на підлозі, розділеному дошками на відділення, з проходами між ними шириною 40-50 см жолуді висипають на 5-сантиметровий шар вологого піску шаром 25-30 см без прошарків.

Температуру повітря в сховищах слід підтримувати в межах від -1 до +2 ° С, а відносну вологість 60 - 70%. У ряді випадків жолуді зберігають у кошиках, у проточній воді. Однак таке зберігання жолудів несприятливо позначається на їх схожості і енергії проростання, а також негативно впливає на відсоток виходу стандартного садивного матеріалу.