5. Облік створення і використання тимчасових нетитульних споруд і пристроїв

Згідно з «Правилами визначення вартості будівництва» (ДБН Д.1.1 -1-2000), затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. № 174 (зі змінами і доповненнями), до нетитульних тимчасових будівель, споруд, пристроїв та устаткування відно­сять:

- приоб’єктні контори, амбари виконробів і майстрів, складські приміщення і навіси, душові, приміщення для обігріву робітників; настили, драбини, перехідні містки, ходові дошки, огорожі при розплануванні будинків, інвентарні уніфіковані за­соби підмощування (люльки, вишки, помости, інвентарні пло­щадки і т. ін.);

- тини і огорожі (крім спеціальних і архітектурно оформле­них), захисні козирки, сховища при виконанні буропідривних робіт;

-тимчасові розводки від магістральних і розвідних мереж постачання електроенергії, води, газу, пару, повітря в межах ро­бочої зони (в межах 25 м від периметра будівель або від лінійних споруд);

- витрати, пов’язані з обладнанням будівель і споруд, які будуються або існують на будівельних майданчиках, замість будівництва вказаних вище тимчасових нетитульних будівель і споруд.

Тимчасові нетитульні споруди поділяють на необоротні (з терміном використання понад один рік) та оборотні (плановий період експлуатації яких менше одного року).

Витрати на придбання або виготовлення необоротних тим­часових нетитульних споруд обліковують як капітальні вкладен­ня на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необо­ротних матеріальних активів». При передачі в експлуатацію вит­рати на їх придбання (створення) відображають за дебетом суб- рахунка 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» і кредитом субра- хунка 153.

Амортизацію необоротних нетитульних споруд, витрати на їх ремонт, утримання та розбирання розподіляють та відносять на собівартість БМР, якщо такі витрати передбачені коштори­сом будівництва, такими методами (залежно від специфіки ви­користання споруд):

- прямим методом (на дебет субрахунка 231 «Основне ви­робництво»);

- шляхом розподілу у складі загальновиробничих витрат (на дебет рахунка 91 «Загальновиробничі витрати»).

Якщо кошторисом будівництва не передбачено витрати на спорудження та розбирання тимчасових нетитульних споруд і пристроїв, то їх вважають понаднормативними і відносять на со­бівартість реалізованої продукції у періоді виникнення таких вит­рат (табл. 1).

Облік витрат на виготовлення оборотних нетитульних спо­руд і пристроїв не можна вважати капітальними вкладеннями, тому їх необхідно обліковувати на окремому субрахунку до син­тетичного рахунка 23 «Виробництво» (наприклад, субрах. 234 «Створення оборотних тимчасових нетитульних споруд»).

Собівартість виготовлених оборотних тимчасових нетитуль­них споруд і пристроїв доцільно відображати у складі виробни­чих запасів (Д-т рах. 22 «Малоцінні та швидкозношувані предме­ти»), для чого передбачити спеціальний субрахунок, наприклад, 222 «Тимчасові нетитульні споруди і пристрої з терміном вико­ристання до одного року».

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів (а відтак, і оборотних нетитуль­них споруд і пристроїв) підлягає списанню на витрати вироб­ництва (Д-т рах. 23 або 91) або собівартість реалізації (Д-т рах. 90) в момент їх передачі в експлуатацію з організацією оператив­ного обліку таких об’єктів і контролю за їх використанням.

Враховуючи специфіку будівельного виробництва та фор­мування витрат і доходів підрядних будівельних організацій, більш доцільним було б списання вартості оборотних тимчасових не­титульних споруд і пристроїв у момент їх передачі в експлуата­цію не на рах. 23 або 91, а на рах. 39 «Витрати майбутніх періо­дів» з наступним рівномірним періодичним (щомісячним) спи­санням на поточні витрати (Д-т рах. 23, 91 — К-т рах. 39).