3.2.1 Розрахунок і графічна побудова сходів
Для монтажу сходових маршів і площадок служить розріз по сходах (рис. 21). Січна площина проводиться по ближніх до спостерігача сходових маршах.
Рис. 21 Основні конструктивні елементи сходової клітки
Для розрахунку та графічної побудови сходових маршів слід використовувати основні розміри конструкції за варіантом завдання:
відстань між осями стін сходової клітки: у повздовжньому напрямку 3000 мм , у поперечному – 6000 мм;
висоту поверху – відстань підлоги першого поверху до рівня підлоги другого поверху (від позначки 0,000 до позначки 3,300, тобто Н=3300 мм);
відстань від підлоги першого поверху до міжповерхової сходової площадки та від міжповерхової площадки до підлоги другого поверху (1650 мм, тому що 3300:2=1650 мм);
ширину сходової клітки – відстань від стіни до стіни (3000-190х2=2620 мм) (рис.22).
Рис. 22
Нехай довжина сходової клітки 5610 мм, ширина 2620 мм. Висота поверху 3300 мм. При висоті східця (присхідець) 150 мм у кожному марші має бути 11 східців (1650:150=11).
Горизонтальну площину східця називають присхідець. Присхідець останнього східця кожного маршу збігається з рівнем площадки і включається в неї. Тому в плані число проступів менше числа східців на один (11-1=10).
Проводять координаційні вісі, накреслюють стіни, позначають горизонтальними лініями рівні сходових площадок (поверхових і проміжних).
Після цього накреслюють сходові площадки й марші, обводять контурними лініями всі елементи, що потрапили в січну площину.
Потім від внутрішньої стіни відкладають ширину площадки (1410 мм) і десять відстаней по 300 мм. Проводять тонкі вертикальні лінії. Після цього відкладають ширину одного східця у бік площадки першого поверху (точка а). З'єднують точку а із крайньою точкою вище лежачої площадки (точка Ь). Пряма аЬ перетинає вертикальні лінії в точках, через які проводять горизонтальні лінії східців. Приклад розглянемо на рис. 23.
Рис. 23
3.3. Рекомендації до виконання фасаду будинку
Види будинків спереду, ззаду, праворуч і ліворуч називаються фасадами. У найменуванні фасадів вказують крайні координаційні вісі. Фасади дають уявлення про зовнішній вигляд будинку, про його загальну форму, розміри, кількість поверхів, наявність балконів і лоджій.
На кресленнях фасадів показують розташування вікон, дверей, балконів, лоджій та еркерів. Розміри на фасадах не наносять, показують тільки крайні координаційні осі. Праворуч або ліворуч проставляють позначки висот - рівня землі, цоколя, низу й верху прорізів, карниза, верху покрівлі. Полки позначок повернуті назовні. На фасадах маркірують конструктивні елементи, які не були показані на кресленнях планів і розрізів. Основою фасаду служить суцільна потовщена лінія 1.5...2 мм.
Послідовність креслення фасаду (рис.24):
наносять координаційні осі й креслять загальний контур будинку;
накреслюють віконні й дверні прорізи, балкони, плити козирків, карнизів та інших архітектурних елементів;
накреслюють віконні плетіння, двері, огородження балконів, вентиляційні канали й димарі на даху, проставляють позначки;
наносять рівні відповідних висот, маркірують координаційні вісі; після перевірки відповідності із планом і розрізом роблять остаточне обведення. Фасад виконують основною лінією, лінію землі - потовщеною лінією, що виходить за межі фасаду.
Рис. 24 Послідовність виконання фасаду
а – схематичний фасад будинку;
б – креслення фасаду 1-6