3.8 Безпека праці під час експлуатації котельних уста­новок

Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і з механічними топками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки.

Автоматика безпеки котлів, котрі працюють на газоподібному або рідкому паливі, повинна припинити подачу палива при припиненні подачі еле­ктроенергії, несправності ланцюгів захисту, загасанні вогню в котлі, відклю­чення яких при роботі котла не дозволяється, а також при досягненні допусти­мих значень наступних параметрів:

• тиску палива перед пальником;

• розрідження в топці для котлів з урівноваженою тягою;

• тиску повітря перед пальником з примусовою подачею повітря;

• температури води на виході з водогрійного котла;

• при пониженні або підвищенні води в паровому котлі;

• при підвищенні тиску пари вище дозволеного в паровому котлі;

• при неполадках пристроїв продувки, відводів і рециркуляції продуктів спа­лення.

Автоматика безпеки котлів з механічною топкою повинна відключати по­дачу палива і дуттьові вентилятори при припиненні подачі електроенергії, а та­кож при досягненні граничних значень наступних параметрів:

• температури води на виході з водогрійного котла;

• тиску води на виході з водогрійного котла;

• розрідження в топці для котлів зі зрівноваженою тягою;

• рівня води в паровому котлі;

• тиску пари в паровому котлі.

На парових котлах повинні бути встановлені автоматичні звукові сигналі­затори верхнього і нижнього граничних положень рівня води

Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива повинні бути обладнані автоматичними приладами для припинення подачі палива в топку у випадках:

• згасання факела в топці;

• відключення димососів або припинення тяги;

• відключення всіх дуттьових вентиляторів;

• несправності автоматики безпеки.

3.9 Безпека праці під час експлуатації компресорних установок

Безпека експлуатації компресорних установок досягається ретельною рег­ламентацією застосовуваних змащувальних матеріалів, застосуванням систем охолодження та очищення. Змащування механізмів (крім робочих циліндрів) здійснюється звичайними мастилами. При цьому повинна бути виключена мо­жливість проникнення мастила, з картерного простору в циліндри, та газів, що стискаються, в картерний простір. Перед пуском компресорів перевіряють на­явність мастила. При високих тисках використовують термічно стійкі, добре очищені мастила, здатні протистояти окислювальній дії гарячого повітря.

Змащування циліндрів повітряних компресорів лімітується: 1 г мастила на кожні 400 мм² змащуваної поверхні горизонтальних та 500 мм² вертикальних компресорів. Нормативна витрата мастила складає:

де D — діаметр циліндра, м; S — хід поршня, м; n — частота обертання, об./хв.

Оскільки наявність мастила в кисневих компресорах неприпустима, то для їх змащування використовують дистильовану воду з додаванням гліцерину або самозмащувальні втулки та поршневі кільця з графіту. Можна також викорис­товувати вибухобезпечне графітове мастило та фтороорганічні синтетичні мас­тила. Для надійного захисту кисневих компресорів від потрапляння мастила між повзуном та циліндрами влаштовують буферні коробки (передсальники) з маслозмінними кільцями. Поршні обладнують спеціальними ущільненнями, фі­бровими манжетами і змащують водою з гліцерином.

В компресорах для стиснення ацетилену безпека досягається повільним ходом поршня (не більше 0,7—0,9 м/с) та надійним охолодженням. Завдяки цьому температура на лінії нагнітання не перевищуватиме 50 °С. З метою уни­кнення небезпеки утворення нагару та окислення в азотних, водневих, азотно-водневих компресорах застосовуються легкі циліндрові мастила, а при високих тисках — важкі циліндрові. Для змащування циліндрів хлорних компресорів використовуюється сірчана кислота (моногідрат).

Системи охолодження компресорів поділяються на водяні та повітряні. Повітряне охолодження використовується в компресорах низького тиску малої продуктивності, а також у компресорах холодильних установок. Водяне охоло­дження використовується в компресорах високого тиску. Системи водяного охолодження вмикаються до пуску компресора і використовують сигналізацію та блокувальний пристрій для вимкнення компресора при перевищенні темпе­ратури води вище допустимої.

З метою попередження гідравлічних ударів передбачене відведення скон­денсованої рідини з холодильника та контроль відносної вологості повітря, ко­тре засмоктується в компресор (не вище 60%). Для уникнення іскроутворення внаслідок виникнення розрядів статичної електрики компресори заземлюють. Виключення місцевих перегрівань та вибухів, що їх супроводжують, досягаєть­ся періодичним очищенням від нагару внутрішніх частин компресора 2—3%-ним розчином сульфатного або мильного розчину.

Для усунення підсмоктування повітря в компресорах, що працюють на га­зах, котрі утворюють при з'єднанні з ним вибухонебезпечні суміші (ацетилен, водень тощо), в їх всмоктувальних лініях забезпечують невеликий надлишковий тиск. Всі рухомі частини компресора повинні бути огороджені. Повітряні компресорні установки продуктивністю понад 20 м^З/хв. повинні розташовуватись в окремих або прибудованих приміщеннях висотою не менше 4 м, збудованих з вогнетривких матеріалів з легкоскидним перекриттям. Акумулятори та ресивери необхідно розташовувати поза виробничим приміщенням.

Трубопроводи періодично підлягають зовнішньому огляду та гідравлічно­му випробуванню. При зовнішньому огляді визначається стан зварних і флан­цевих з'єднань, сальників, перевіряються ухили, прогини, міцність несучих конструкцій. Здійснюється гідравлічне випробування встановленим тиском в залежності від матеріалу трубопроводу.

Результати гідравлічного випробування вважаються задовільними, якщо тиск не впав, а у зварних швах, трубах, корпусах арматури не виявлено ознак розривів, витікань або запотівання.