- •I. Керамічні матеріали
- •1. Класифікація керамічних виробів
- •2. Сировина для виробництва кераміки
- •2.1. Глини
- •2.2. Топники
- •3.1. Подрібнення матеріалів
- •3.2. Дозування і змішування матеріалів
- •3.3. Приготування маси
- •3.4. Формування виробів
- •3.5. Теплова обробка виробів
- •4. Технолгія деяких видів кераміки
- •4.1. Стінова кераміка
- •4.2. Фасадна кераміка
- •4.2.1. Личкувальни цегла
- •4.2.2. Керамічні плитки різного призначення
- •4.3. Покрівельна кераміка (черепиця)
- •4.4. Керамічні заповнювачі (керамзит)
- •II. Зв’язні матеріали
- •1. Гіпсові зв’язні речовини
- •1.1. Класифікація гіпсових зв’язних речовин
- •1.2. Сировинні матеріали
- •1.3. Термічні перетворення гіпсу при нагріванні
- •1.4. Технологія виробництва низьковипалених гіпсових зв’язних речовин
- •1.4.1. Отримання гіпсу в гіпсоварильних котлах
- •1.4.2. Отримання гіпсу в обертових печах (сушарках)
- •1.4.3. Отримання гіпсу в апаратах суміщеного розмелювання і випалу
- •1.4.4. Отримання гіпсу в середовищі насиченому парою
- •1.4.5. Отримання гіпсу варінням в рідкому середовищі
- •1.5. Твердіння низьковипалених гіпсових зв’язних речовин
- •1.6. Властивості низьковипалених гіпсових зв’язних речовин
- •1.7. Використання низьковипалених гіпсових зв’язних речовин
- •1.8. Отримання високовипалених гіпсових зв’язних речовин
- •1.8.1. Ангідритове зв’язне (високовипалений гіпсовий цемент)
- •1.8.2. Високовипалений гіпс (естріх гіпс)
- •1.9. Підвищення водостійкості гіпсових зв’язних
- •2. Будівельне повітряне вапно
- •2.1. Різновидності будівельного вапна
- •2.2. Сировинні матеріали для одержання повітряного вапна
- •2.3. Процеси випалу вапняку
- •2.4. Печі для випалу вапняку
- •2.5. Технологічні схеми одержання повітряного вапна
- •2.5.1. Отримання меленого негашеного вапна
- •2.5.2. Гасіння вапна
- •2.6. Тверднення повітряного вапна
- •2.7. Властивості і застосування повітряного вапна
- •2.8. Виробництво силікатної цегли
- •3. Магнезіальні зв’язні речовини
- •4. Розчинне скло
- •5. Газосилікатні вироби
- •6. Портландцемент
- •6.1. Мінералогічний склад портландцементу
- •6.2. Сировина для виробництва портландцементу
- •6.3. Технологічне паливо для випалу клінкеру
- •6.4. Способи вробництва портландцементу
- •Технологічна схема виробництва цементу за мокрим способом приготування сировинної суміші
- •Технологічна схема виробництва цементу за сухим способом приготування сировинної суміші
- •6.5. Процеси, що протікають при випалі клінкеру
- •6.6. Розмелювання клінкеру і додатків
- •6.7. Гідратація і твердіння портландцементу
- •6.8. Корозія портландцементу та боротьба з нею
- •6.9. Властивості портландцементу та його використання
- •6.10. Різновидності цементів
- •III. Вироби із скла
- •1 Склоподібний стан та особливості його структури
- •2 Хімічний склад силікатного скла
- •3 Сировина для скловаріння
- •4 Приготування сировинної суміші - шихти
- •5 Характеристика способів формування скла
- •Вертикальне безчовникове витягування труб
- •Вертикальне човникове витягування труб
- •Вертикальне витягування вниз
- •Горизонтальне витягування листового скла
- •Горизонтальне витягування трубок
- •Періодичне прокатування скла
- •Безперервне прокатування скла
- •Видування на трубці
- •Подвійне видування
- •II. Зв’язні матеріали
- •III. Вироби із скла
3 Сировина для скловаріння
Вказані вище оксиди вводяться у склад скла різними сировинними матеріалами. Це можуть бути як самі оксиди так і матеріали, що містять один або декілька зазначених оксидів у вигляді певних хімічних сполук, котрі під час варіння скла розкладаються з утворенням цих оксидів.
Оксид силіцію (SіO2) в більшості випадків вводиться у склад скла через кварцовий пісок. Це є продукт руйнування гірських порід, що складається в основному із зерен кварцу хоча й містить різні домішки. Такі домішки можуть бути шкідливими і нешкідливими. Шкідливі домішки містять оксиди заліза, хрому, титану, марганцю (ці оксиди забарвлюють скло). Нешкідливі домішки містять оксиди алюмінію, кальцію, магнію, натрію (ці оксиди засвоюються склом і їх кількості просто необхідно враховувати при складанні рецепту сировинної суміші). Для скловаріння застосовують піски, які містять не менше 95% SіO2 .
Найбільшими родовищами пісків на Україні є Новоселівське родовище (Харківська обл.) Авдіївське родовище (Донецька обл.) Новомихайлівське (Донецька обл.) Глібівське (Чернігівська обл.) Старо-Сільське та Велико-Глібовицьке (Львівська обл.).
Згідно із стандартом вміст оксидів заліза у склі для різних скловиробів повинен складати (мас%):
Оптичне скло ≤ 0,01
Кришталь 0,01 - 0,015
Технічне скло 0,03 - 0,07
Віконне скло 0,05 - 0,15
Склотара 0,05 - 0,25
Для покращення якості пісків використовують різні методи збагачення: промивання (відділяє глинисті частинки); відтирання (відділяє плівку навколо зерна кварцу); хімічне оброблення (відділяє плівки, що не відтираються); електромагнітна сепарація (відділяє магнітні домішки); флотація (відділяє мінерали, що відрізняються від кварцу змочувальною здатністю); флотовідтирання (поєднує флотацію з відтиранням).
У скловарінні важливим є зерновий склад сировини. Найкраще коли розмір зерен піску становить 0,1-0,4 мм. Це є найкращий розмір і для всіх інших матеріалів. Великі зерна погано проварюються, а пилоподібні, грудкуються і заважають виділенню газів із скломаси.
Борний ангідрид (B2О3) у склад скла вводять в основному борною кислотою Н3ВО3. Вона містить 56,45% В2О3 і 43,55% Н2О і розкладається за формулою:
2Н3ВО3 = В2О2 + 3Н2О
Оксид алюмінію (Аl2О3) вводять у склад скла з допомогою технічного глинозему, який містить до 99% Al2О3. Застосовують також природні сировинні матеріали, що містять цей оксид у вигляді сполук. Це польові шпати, пегматити, каоліни, цеоліти, а також відпадки гірничо-збагачувальних фабрик.
Оксид натрію (Nа2О) Вводиться, в основному, двома штучними сировинними матеріалами. Це кальцинована сода Nа2СО3 і сульфат натрію Nа2SО4, при цьому через соду вводиться 95% оксиду натрію, а через сульфат – 5%. Сода в чистому виді містить 58,5% Nа2О. Технічна сода містить 55,6% Nа2О. Сульфат натрію містить 43,7% Nа2О і 56,3% SО3
Оксид калію (К2О) Для його введення застосовують поташ К2СО3, який в чистому виді містить 68,2% К2О. Це дуже гігроскопічний продукт, котрий містить 15-17% вологи.
Оксид кальцію (СаО) Основний мінерал кальцит CaCO3 в чистому виді містить СаО - 56%, СО2 – 44%. Він є в складі вапняків (найбільш поширені), крейд і мармурів (найчистіша порода, що містить 99% кальциту).
Оксид магнію (MgО) Мінерал магнезит MgСО3 в чистому виді містить МgО - 47,82%, СО2 - 52,18% але зустрічається рідко. Тому, в основному, використовують доломіт СаСО3·МgСО3 в чистому вигляд і містить СаО - 30,4%, МgО - 21,8%.
Оксид барію (ВаО) Застосовують барит ВаSО4, що містить ВаО - 65,7%, може бути природній і штучний. Потрібно використовувати сумісно з відновником (4-7%)
Оксид свинцю (РbО) Найчастіше застосовують свинцевий сурик 2РbО·РbО2 (Рb3О4) технічний продукт червоного кольору, що містить 97,7% РbО. Під час варіння скла він розкладається за формулою: 2Рb3О4 = 6РbО + О2. При цьому виділяється 2,3% О2, що покращує якість скла.
