Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Iстор-туризм++.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
589 Кб
Скачать
☆
  1. Передумови виникнення подорожей і туризму. Періодизація

Передумови туризму криються у самій людській природі: прагненні до знань та удосконалення.

Туризм невіддільний від переміщення. Подорожі – надзвичайно важливий засіб здобуття знань. Вони дають можливість дізнатися про природні та культурні багатства світу, сприяють торгівлі, збагачують знання і вміння людей.

Зародки туризму з’явилися у сиву давнину і з того часу він набуває все більшого розвитку. Це, зокрема, пов’язано з тим, що матеріальні потреби людства поступово задовольняються все краще. Якщо раніше для їх задоволення потрібно було працювати всім і майже весь час, то нині – порівняно небагатьом і лише частину часу. В усіх розвинених країнах кількість зайнятих у невиробничій сфері значно перевищує кількість зайнятих на виробництві. Те саме стосується складових валового внутрішнього продукту. Отже, людей, які зайняті у сфері туризму, стає усе більше.

Що ж собою являє історія туризму? Для відповіді на це питання доцільно торкнутися етимології слова “історія”. З давньогрецької воно означає розпитування, дослідження. Нині історією вважають науку, що вивчає послідовність подій у минулому.

Тепер щодо слова “туризм”. Цей термін досить новий – він виник близько 1800 р. у Західній Європі. На першість претендують як англійці, так і французи. З французької мови означає прогулянка, поїздка.

Визначень туризму досить багато. Якщо коротко, то ним вважають тимчасові подорожі людей, передусім з пізнавальною чи спортивною метою. Тривалість подорожі, що відповідає поняттю туризм, є більшою за 24 години і включає хоча б одну ночівлю.

Отже, за визначенням, історія туризму це насамперед дослідження того, якими були подорожі, а також їх рушійні сили і результати. Правильніше вважати, що історія туризму являє собою напрям науки і водночас навчальну дисципліну, що вивчає подорожі людей у минулому, рушійні сили цих подорожей та їх результати. З наведеного визначення видно, що цей напрям близький до історії, можна сказати, являє собою її специфічний розділ. Водночас цей напрям однаково належить і до географії – як до фізичної, так і соціально-економічної.

Як науковий напрям, так і дисципліна “Історія туризму” виникли порівняно недавно. Про це, зокрема, свідчить той факт, що перші книги у цій сфері побачили світ лише кілька десятиліть тому.

Основними чинниками виникнення подорожей і туризму можна вважати:

  • соціальні (зокрема демографічні);

  • економічні (розширення сфер впливу);

  • природні (зміни природних умов);

  • політичні;

  • мотиваційні (особливість людської ментальності).

Оскільки історія туризму пов’язана з історією людства, близькою є їхня періодизація. Найчастіше історію туризму поділяють на чотири етапи або періоди:

  • передісторія туризму (до середини XIX ст., точніше – до 1841 р.);

  • етап становлення організаційного туризму (з середини XIX ст. до Першої світової війни);

  • етап становлення соціального туризму та формування туристичної індустрії в міжвоєнний період;

  • етап масового туризму і глобалізації туристичної індустрії (з часу завершення Другої світової війни і дотепер).

З наведеної періодизації видно, що найдовшим був етап передісторії туризму. У свою чергу, його можна поділити на кілька етапів відповідно до періодизації світової історії. Що ж до справжнього туризму в його сучасному розумінні, то його початком можна вважати 1841 р., коли англієць Томас Кук організував свій перший невеличкий тур.

Зазначимо, що чіткої межі між етапами немає. Це, зокрема, пов’язано з тим, що в різних країнах туризм розвивався по різному.

Для кожного етапу властиві певні особливості. Так, для першого етапу основною рушійною силою можна вважати економічну, яка полягала в освоєнні нових земель, розвитку торгівлі. Важливими рисами другого етапу став науково-технічний прогрес, який істотно поліпшив умови подорожей. Інший важливий чинник – поліпшення економічного стану суспільства. Цей етап, що тривав до 1914 р., інколи називають етапом елітарного туризму, оскільки він стосувався передусім еліти суспільства і, загалом, забезпечених верств. Насамкінець коротко висвітлимо особливості четвертого етапу. Для нього властиві охоплення значних верств населення, розвиток інфраструктури, перетворення на важливу галузь економіки.

Нині туризм відіграє величезне значення у світі та окремих країнах. Він змінює і вже змінив вигляд окремих країн, змінив життя десятків мільйонів людей. Туризм став важливою галуззю економіки. Він збагачує людей знаннями, сприяє кращому порозумінню людей, зменшує політичну та військову напругу. Можна сказати, що туризм змінює саму людину – вона реально стає частиною світової спільноти.

Сказане в повній мірі стосується України. Розвиток туризму помітно вплинув на розвиток багатьох її регіонів. Туризм стала сферою діяльності сотень тисяч людей.