Видача дозволів на здійснення емісії іпотечних сертифікатів

Дозвіл на здійснення емісії іпотечних сертифікатів – це документ встановленого зразка, який засвідчує набуття фінансовою установою права на здійснення емісії іпотечних сертифікатів.

Дозвіл видається Держфінпослуг, після подання заявником всіх документів визначених органом реєстрації.

Про видачу або про відмову у видачі дозволу Держфінпослуг приймає рішення не пізніше 30 календарних днів з дня надання документів та зобов’язане не пізніше ніж за 5 робочих днів повідомити заявника та оформити дозвіл на здійснення емісії іпотечних сертифікатів.

Якщо у ході розгляду документів Держфінпослуг направив заявникові повідомлення про необхідність унесення змін та доповнень у надані документи, то датою надання документів для отримання заявником дозволу вважається дата надання ним останнього належним чином оформленого документа.

За рішенням Держфінпослуг, дозвіл про здійснення емісії іпотечних сертифікатів може призупинятися або анулюватися. Повідомлення про прийняття рішення про призупинення дії або анулювання за заявою надсилається заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.

Умови випуску іпотечних сертифікатів

Отримавши дозвіл на здійснення емісії іпотечних сертифікатів, виконавчий орган емітента приймає рішення про випуск сертифікатів, умови випуску, обігу та розрахунків за ним. Інформація про випуск сертифікатів підлягає реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Реєстрація інформації про випуск та випуск іпотечних сертифікатів здійснюється протягом 30 календарних днів з дати подання заяви та всіх необхідних документів. Факт реєстрації інформації про випуск іпотечних сертифікатів засвідчується видачею свідоцтва, яке є підставою для оформлення глобального сертифіката.

Рішенням НКЦПФР визначений обов’язок емітента не менше ніж за 10 днів до початку розміщення іпотечних сертифікатів опублікувати інформацію про випуск сертифікатів у повному обсязі в друкованих засобах масової інформації Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України або в офіційному виданні фондової біржі.

Емісія сертифікатів здійснюється окремими випусками, за кожним з яких емітентом приймається окреме рішення, в якому може бути передбачений розподіл випуску на транші.

Звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів

Емітент не пізніше 30 днів після завершення розміщення іпотечних сертифікатів подає до органу реєстрації звіт та документи визначені Рішенням ДКЦПФР.

Звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів подається у двох примірниках та повинен бути засвідчений підписом керівника і печаткою емітента.

Якщо розміщення іпотечних сертифікатів передбачено окремими траншами, емітент реєструє звіт про розміщення окремого траншу випуску з урахуванням відповідної трансформації іпотечного активу.

При першому поданні звіту про розміщення окремого траншу, емітент подає до органу реєстрації заяву та примірник друкованого засобу масової інформації з публікацією про випуск сертифікатів.

Після розміщення останнього траншу емісії іпотечних сертифікатів, емітент одночасно із звітом про розміщення цього траншу, реєструє звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів.

Реєстрація звіту про підсумки випуску іпотечних сертифікатів здійснюється протягом 10 календарних днів з дати подання заяви та всіх необхідних документів до органу реєстрації, після чого не пізніше 10 днів емітент має оприлюднити звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів у друкованих засобах масової інформації, та протягом визначеного законодавством терміну, подати до ДКЦПФР примірник друкованого засобу масової інформації.

Заставна.

Як передбачено ст. 20 Закону України від 05.06.2003 р. «Про іпотеку» – це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту відповідно до цього Закону «Про іпотеку». Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумовлене основне зобов'язання, та іпотечним договором, на підставі якого була оформлена заставна. Вона складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється ДКЦПФР. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.

За згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем заставна може містити інші положення, які відтворюють зміст основного зобов'язання та іпотеки. Якщо зміст заставної не відповідає положенням іпотечного договору чи договору, який обумовлює основне зобов'язання, положення заставної мають перевагу. Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Іпотекодавець, боржник, якщо вони – юридичні особи, засвідчують підпис уповноваженої особи печаткою.

Заставні також забезпечуються іпотечними облігаціями. Відповідно до ст. 3 Закону України від 22.12.2005р. «Про іпотечні облігації». Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов’язання за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.

Завдання (викласти письмово)

1. Особливості емісії іпотечних цінних паперів. Особливості реєстрації іпотечних цінних паперів.

2. Особливості правового регулювання обігу іпотечних облігацій.

3. Особливості правового регулювання обігу іпотечних сертифікатів.

4. Особливості правового регулювання обігу заставної.