Предмет договору страхування

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).(ст. 980)

Обов'язки сторін за договором страхування

30.3.1. Розподіл обов'язків сторін

Договір страхування є двостороннім договором, оскільки права та обов'язки набувають обидва контрагенти — страховик і страхувальник. При призначенні в договорі вигодонабувача стороною в договорі залишається страхувальник, який виконує свої обов'язки, якщо перерозподіл обов'язків не передбачений в договорі.    Обов'язки сторін за договором страхування умовно можна розділити на три групи:    1) обов'язки, які сторони повинні виконати в процесі укладення договору;    2) обов'язки, які сторони виконують протягом дії договору;    3) обов'язки, які виникають після настання страхового випадку.

30.3.2. Обов'язки страховика

Обов'язок страховика при укладанні договору — ознайомити страхувальника з правилами і умовами страхування. Обов'язки під час виконання договору:    - не розголошувати інформацію, яка йому стала відомою у зв'язку з укладенням договору, щодо страхувальника, застрахованого, вигодонабувача, яка пов'язана із станом їх здоров'я, майновим становищем, та інші відомості, пов'язані з комерційною таємницею, особистим чи сімейним життям.    Конфіденційна інформація щодо діяльності та фінансового становища страхувальника може бути надана лише на письмову вимогу суду, а також правоохоронним та податковим органам на їх письмову вимогу за конкретним договором страхування у разі порушення кримінальної справи щодо певної фізичної або юридичної особи;    - за заявою страхувальника переукласти з ним договір страхування у випадку здійснення страховиком заходів щодо зменшення страхового ризику або збільшенні вартості майна.    Обов'язки у разі настання страхового випадку:    - протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхувальникові;    - відшкодувати витрати, яких зазнав страхувальник при настанні страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору.

30.3.3. Обов'язки страхувальника

Обов'язки страхувальника при укладенні договору:    - надати інформацію про ступінь страхового ризику.   - повідомити про інші діючі договори страхування щодо об'єкта страхування.   Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт страхування уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (ст. 989ЦК).

Стаття 992. Відповідальність страховика

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Форс- мажорні обставини

Обставина «непереборної сили» в Цивільному кодексі України визначається в пункті 1 частини 1 статті 263 як «надзвичайна або невідворотна за даних умов подія»

Як правило, наявність і тривалість форс-мажору (обставин непереборної сили) сторони договору страхування вимагають підтверджувати відповідними довідками компетентного органу. Відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» право засвідчити обставини форс-мажору надано Торгово-промисловій палаті України. У договорах страхування майже завжди зустрічаються умови, коли у разі настання даних обставин і за наявності їх документального підтвердження, сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за договором.

Практично у всіх договорах добровільного страхування наземного транспорту, в розділі підстав для відмови у здійсненні виплат страхового відшкодування, є пункт про те що військові дії, бунти, акти терору, цивільні безлади є прямими підставами для відмови страховика у здійсненні виплати страхового відшкодування.

6. Опишіть дії супроводжуючого туристичної групи та туриста при настанні страхового випадку.

Супроводжуючий продовжує роботу з групою навіть у випадку неявки котрогось з туристів до місця збору або від'їзду групи, при настанні страхового випадку з туристом, при втраті документів або речей туриста, та інших обставинах, при яких окремий турист не може продовжити подорож у складі групи. Супроводжуючий надає можливу посильну допомогу туристу, не залишаючи групу, або може залишити групу лише в тому випадку, якщо відсутність супроводжуючого на маршруті не обмежує права групи або не загрожує змінами програми. 

7. Зробіть висновки щодо особливостей практики здійснення страхування в туризмі.

Відправляючись в туристичну чи екскурсійну поїздку, на відпочинок або оздоровлення, на маршрут вихідного дня або у всесвітню подорож, турист стикається з цілою низкою проблем, які при збігу обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров'я та майна, погано вплинути на настрій та враження від поїздки. Перебуваючи в незнайомому середовищі, яке відрізняється від місця постійного проживання, активно відпочиваючи, турист постійно знаходиться під впливом ризикових обставин. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у даній місцевості.

Особливості страхування в туризмі стосуються безпосередньо страхування туристів. Застосовуються наступні види страхування: медичне; від нещасного випадку; майнове; на випадок затримки транспорту; витрат, пов'язаних із неможливістю здійснити поїздку; асистанс; страхування відповідальності власника автотранспортних засобів та інші.

Суб'єкт туристичної діяльності, який надає туристичні послуги, зобов'язаний забезпечити страхування туристів та осіб, які їх супроводжують. Для цього договір страхування із страховиком можуть укласти самі туристи або суб'єкт туристичної діяльності як агент страхової компанії. У першому випадку перевіряється наявність у туриста страхового полісу і його копія додається до договору про надання туристичних послуг. У другому – договір страхування укладається безпосередньо в туристичному підприємстві агентом страхової компанії, яка має ліцензію на право здійснення діяльності, пов'язаної з організацією медичного страхування і страхування від нещасного випадку.