4.Найбільш характерні фізичні властивості осадових порід.

Як фізичні тіла гірські породи характеризуються щільнісними, пружними, міцнісними, тепловими, електричними, магнітними, радіаційними і інш. властивостями, які в першу чергу залежать від їх мінерального складу і макробудови (структурно-текстурних ознак).

• Густина гірських порід 1000 (туфи) — 4700 кг/м³

• модуль поздовжньої пружності 5х10⁹ −1,5·10¹¹ Па;

• коефіцієнт Пуассона 0,15-0,38;

• межа міцності при стисненні до 5·10⁸ Па;

• межа міцності при розтягу до 2,0·10⁷ Па;

• коефіцієнт теплопровідності 0,2 −10 Вт/(м·К);

• питома теплоємність 0,5-1,5 кДж/кг·К;

• коефіцієнт лінійного теплового розширення 2·10⁻⁶−4·10⁻⁴К⁻¹;

• питомий електричний опір 10⁻²−10¹² Ом·м;

• відносна діелектрична проникність 2⁻³⁰;

• магнітна сприйнятливість 10⁻⁷−3,0.

5. Від чого залежить пористість осадових порід?

Наявність пустот (пор) угірських породах. У вужчому розумінні пористість — це об'єм порового простору, який можна кількісно оцінити відношенням об'єму пор до об'єму зразка гірської породи. Виражена у відсотках, або частинах одиниці, ця величина називається коефіцієнтом пористості. Середня загальна пористість чистого скла — 0%, граніту — від 1 до 3 %, пісковиків 10–20 і не перевищує 33 % Завдяки пористості гірські породи вони можуть вміщати рідини і гази. До пористості іноді відносять об'єм каверн і тріщин, що характеризують загальну пустотність гірських порід.

В залежності від організації форм порожнинного простору гірської породи виділяють такі різновиди пористості:

• Загальна (фізична, або абсолютна) — харктеризує сумарний об'єм закритих та відкритих пор зразка гірської породи. Загальна пористість характеризує всі види пор, в тому числі й найменші (менше 0,001 мм), тому загальна пористість сухих глин, як правило, вище пористості пісковиків.

• Відкрита — характеризує об'єм пор, які сполучаються між собою, і через які можливий рух флюїду.

• Закрита — характеризує об’єм ізольованих пор, які можуть сполучатися, а можуть і не сполучатися між собою. Включає пори різних радіусів, форми і міри сполучуваності.

• Ефективна — характеризує частину об'єму, яка зайнята рухомим флюїдом (нафтою, газом) при повному насиченні порового простору цим флюїдом. Ефективна пористість менша відкритої на об'єм зв'язаних (залишкових) флюїдів. Поняття ефективної пористості було запропоноване академіком Л. С. Лейбензоном у 1947 р. Цей різновид пористості по-суті характеризує корисну ємність породи для нафти і газу і тісно повязаний з нафтогазонасиченістю.

• Динамічна

За генетичними ознаками виділяють первинну і вторинну пористість:

• Первинна — пористість, яка існувала в гірській породі від моменту її формування;

• Вторинна — пористість, яка з'явилась в процесі існування гірської породи внаслідок її розчинення і/або перекристалізації.

За морфологічним типом розрізняють такі види пористості:

• Гранулярна (або міжзернова), яка зустрічається в теригенних породах. Вона залежить від ступеня окатаності, сортування, форм і способу укладки зерен, а також від типу і складу цементу. В цих породах коефіциент пористості може досягати 40 %, проте звичайно близько 20%. Рівномірна пористість спостерігається в добре окатаних, відсортованих і слабо сцементованих теригенних породах;

• Кавернова — в карбонатних породах. Часто спостерігається дуже велика, проте нерівномірна кавернова пористість в органогенних вапняках;

• Тріщинна — в будь-яких за генезисом гірських породах.