Тема 4. Сутність страхового ринку україни та його структура

1. До основних об’єктивних законів страхового ринку відносяться:

а) попиту та пропозиції, вартості, конкуренції;

б) правове поле держави, вартості, монополії;

в) попиту та пропозиції, конкуренції, міжнародний правовий режим.

2. Закон, який діє через ціну та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку, називається:

а) закон платежу;

б) закон нагромадження;

в) закон вартості;

г) закон обігу;

д) закон попиту та пропозиції.

3. За територіальною ознакою страховий ринок поділяється на:

а) внутрішній та зовнішній;

б) місцевий та національний;

в) авторитарний та ліберальний;

г) екстенсивний та інтенсивний.

4. Страховий ринок, при якому кожний конкретний вид страхування проходить процедуру ліцензування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування, фінансово-господарській діяльності страхової компанії; та при якому конкуренція між страховиками чітко регламентується, називається:

а) екстенсивний;

б) інтенсивний;

в) ліберальний;

г) авторитарний;

д) змішаний;

е) насичений;

ж) ненасичений.

5. За станом попиту, страховий ринок буває:

а) особистий, майновий;

б) внутрішній, зовнішній, міжнародний;

в) екстенсивний, інтенсивний;

г) насичений, ненасичений;

д) місцевий, національний, світовий.

6. Другий сектор структурної будови страхового ринку України представлений:

а) уповноваженим органом державного нагляду за страховою діяльністю;

б) структурними елементами страхового ринку;

в) елементами інфраструктури.

7. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:

а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності, пов’язана з посередництвом у сфері страхування;

б) як професійна діяльність осіб, що діють від імені й за дорученням однієї й більше страхових компаній;

в) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності, що обслуговує «життєвий цикл» страхового поліса.

8. До прямих страхових посередників належать:

а) андеррайтери, диспашери;

б) страхові агенти, брокери;

в) страхувальники, страховики;

г) аварійні комісари, аджастери.

9. Посередник, який діє від імені страховика при вирішення та врегулюванні заявлених претензій страхувальників.

а) андерайтер;

б) сюрвеєр;

в) аварійний комісар;

г) аджастер;

д) диспашер.

Тема 5. Страхова організація

1. Отримання страхувальником (вигодонабувачем) за договором майнового страхування відшкодування завданого збитку від осіб, винних в настанні страхового випадку, спричиняє за собою наступні наслідки:

а) право страховика розірвати договір в односторонньому порядку;

б) право страховика відмовити в страховій виплаті;

в) право страховика вимагати визнання договору недійсним;

г) право страховика вимагати дострокового розірвання договору.

2. Чи можна упродовж терміну дії договору страхування вносити зміни в його зміст?

а) так;

б) ні;

в) з дозволу Уповноваженого органу (Міністерства фінансів);

г) з дозволу Кабінету Міністрів України;

д) з дозволу Верховної Ради України.

3. Здійснення страхувальником (вигодонабувачем) умисного злочину, що знаходиться в прямому причинному зв’язку із страховим випадком, спричиняє за собою наступні наслідки:

а) право страховика вимагати визнання договору недійсним;

б) порушення кримінальної справи;

в) право страховика відмовити в страховій виплаті;

г) можливість для страховика розірвати договір.

4. Таємниця страхування передбачає обов’язок страховика не розголошувати інформацію про страхувальника (застраховану особу), його здоров’я і майнове положення

а) в усіх випадках, окрім надання відомостей на вимогу державних органів в межах їх компетенції;

б) в усіх випадках, згідно з чинним законодавством;

в) в усіх випадках, окрім надання відомостей в податкову службу і орган страхового нагляду

г) в усіх випадках, окрім надання відомостей на вимогу аудиторів, що здійснюють перевірку страховика