Ст. 164 Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

(ст. 164 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від15.04.2008)

Закони України зобов'язують батьків утримувати своїх непов­нолітніх дітей до досягнення ними повноліття, а також непраце­здатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги (перебувають на їх утриманні).

Безпосереднім об'єктом злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний (фі­зичний, психічний і соціальний) розвиток.

Потерпілими від цього злочину можуть бути діти, на утриман­ня яких, за рішенням суду, їх батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні чи непрацездатні діти, що перебу­вають на утриманні батьків.

Неповнолітніми дітьми визнаються осо­би віком до 18 років, якщо, згідно із законом, вони не набувають прав повнолітніх раніше (наприклад, внаслідок одруження). Не­працездатними є повнолітні діти, які в силу фізичних чи психіч­них вад позбавлені можливості постійно чи тимчасово працювати (це, зокрема, діти-інваліди І та II групи).

Предметом злочину є кошти, що, за рішенням суду, підляга­ють сплаті на утримання дітей, а також кошти, різні предмети (одяг, продукти харчування тощо), які мають надаватися батьками на утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездат­них дітей.

З об'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений у фор­мі:

1) злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів);

2) злісного ухилення бать­ків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що пе­ребувають на їхньому утриманні.

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або безді­яльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми алімен­тів.

Ухилення від утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних дітей, що перебувають на утриманні бать­ків, може полягати у незабезпеченні таких дітей харчуванням, одя­гом, іншими речами (насамперед, першої необхідності), ненаданні необхідних коштів для їх лікування, відпочинку тощо.

Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання непов­нолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коло воно є злісним. Про злісний характер ухи­лення можуть свідчити тривалість ухилення, продовження ухилен­ня після попередження з боку судді чи державного виконавця про необхідність виконання свого обов'язку та можливість криміналь­ної відповідальності, неодноразові звернення потерпілого чи ін­ших осіб до винної особи з цього приводу тощо.

Не може визнаватися злісним ухилення від сплати аліментів чи злісним ухилення від утримання дітей, яке хоча і тривало значний проміжок часу чи мало систематичний характер, але було виму­шеним через неможливість знайти роботу, через хворобу, не виділення із сімейного бюджету коштів, необхідних для придбання одягу неповнолітній дитині чи для лікування непрацездатної ди­тини, у зв'язку з їх відсутністю тощо.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним можуть бути батьки й усиновителі.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою цього злочину є вчинення його осо­бою (батьком або усиновителем), раніше судимою за злочин, пе­редбачений цією статтею (ч. 2 ст.

Злочин визнається закінченим з моменту, коли зазначене у цій статті ухилення набуло злісного характеру.