3. Злочини проти безпеки людства

Предметом злочинів, передбачених статтями 439 і 440 КК, є ті види зброї масового знищення, заборонені до застосування міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. До зброї масового знищення нале­жать: хімічна, біологічна, ядерна, лазерна, інфразвукова, радіоло­гічна, променева та деякі інші види зброї. Проте, відповідними міжнародними договорами заборонено застосування лише пер­ших трьох її видів.

Ст. 439 Застосування зброї масового знищення

Об'єк­тивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення, під яким розуміється використання її специфічних властивостей саме у воєнних цілях, тобто як зброї. За змістом міжнародних договорів не визнається застосуванням хімічної зброї використання токсичних хімікатів: у мирних цілях; у цілях, безпо­середньо пов'язаних із захистом від хімічної зброї; у воєнних цілях, не пов'язаних з використанням токсичних властивостей хімікатів як засобів ведення війни; у правоохоронних цілях; засто­суванням бактеріологічної (біологічної) зброї - застосування відповідних агентів і токсинів для запобігання захворюванням та в інших мирних цілях; так само немає заборон і на здійснення ядер­них вибухів у мирних цілях.

Випробування зброї масового знищення кваліфікується за ст. 440 як її виробництво.

Кваліфікованим видом злочину (ч. 2 ст. 439) є застосування зброї масового знищення, забороненої відповідними міжнародни­ми договорами, яке спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Психічне ставлення до таких наслідків характеризується умислом або необережністю.

Ст. 440 Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

З об'єк­тивної сторони злочин може проявитися у таких формах: 1) розроблення - всі стадії робіт до початку серійного виробництва зброї масового знищення (прикладні дослідження, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, проектування тощо); 2) вироб­ництво такої зброї - всі стадії створення (виготовлення, випробу­вання тощо); 3) придбання - заволодіння в результаті купівлі, обмі­ну або в інший спосіб; 4) зберігання - розміщення зброї масового знищення у певному місці; 5) збут - відчуження шляхом продажу, передачі в рахунок боргу тощо; 6) транспортування - перевезення предметів злочину із одного місця в інше транспортними засобами.

Ст. 441 Екоцид

Предметом злочину є рослинний світ, тва­ринний світ, атмосфера, водні ресурси, а також можуть бути зем­ля, надра, інші компоненти екосистеми і космічний простір.

З об'єктивної сторони злочин може проявитися у таких формах: 1) масове знищення рослинного або тваринного світу; 2) отруєння атмосфери або водних ресурсів; 3) вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.

Під масовим знищенням рослинного або тваринного світу слід розуміти як повне знищення флори та/або фауни певного регіону Землі, так і часткове, але таке, що поширюється на велику кіль­кість (множину) рослин та/або тварин, а під отруєнням атмо­сфери або водних ресурсів — поширення отрути різних видів у по­вітряному просторі, у водах Світового океану, морів, озер, рік, інших водоймищ. Екологічна катастрофа означає надзвичайні, трагічні, тобто такі, що створюють гостру аномалію, наслідки для природного середовища (наприклад, надзвичайно великі за площами поширення лісові пожежі, катастрофічне затоплення місце­вості, виснаження окремих природних ресурсів внаслідок надмір­ного забруднення довкілля тощо).

Спричинити такі наслідки може застосування: а) зброї масового знищення; б) небезпечної зброї невибіркової дії, наприклад запалю­вальної; в) геофізичних методів - стимулювання землетрусів та вул­канічної діяльності, вплив на вічну мерзлоту та льодовий шар полю­сів, знищення озонового шару та інші штучні зміни динаміки, складу або структури Землі; г) метеорологічних методів - викликання цу­намі, смерчів, ураганів, селів, зсувів, інших кліматичних явищ.

Від таких екологічних злочинів, як порушення правил еколо­гічної безпеки (ст. 236), забруднення або псування земель (ст. 239), порушення правил охорони надр (ст. 240), забруднення атмосфер­ного повітря (ст. 241), порушення правил охорони вод (ст. 242), забруднення моря (ст. 243), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245), проектування чи експлуатація споруд без сис­тем захисту довкілля (ст. 253) екоцид відрізняється, зокрема, тим, що з суб'єктивної сторони він є злочином, в якому психічне став­лення винного і до діяння, і до його наслідків характеризується прямим умислом.