- •Загальні методичні вказівки
- •1. Завдання на курсовий проект
- •2. Вихідні дані для виконання курсового проекту
- •Вихідні дані щодо визначення електричних параметрів кл.
- •3. Основні теоретичні відомості та методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту.
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Аналіз структурної схеми підсистем сса
- •3.2.1 Аналіз пеав з точки зору надійності
- •3.2.2 Аналіз пав з точки зору надійності
- •3.3 Надійнісно-функціональні схеми сса та її підсистем
- •3.4 Критерії відмови підсистем сса
- •3.5. Кількісний опис надійності сса та її підсистем
- •3.6. Методика визначення показників надійності підсистем сса
- •3.7. Контроль і діагностування підсистем сса в процесі технічної експлуатації
- •Список рекомендованої літератури
2. Вихідні дані для виконання курсового проекту
Технічне завдання на курсовий проект складається кожним студентом самостійно, відповідно до номера варіанту і повинно містити перелік основних задач, які потребують вирішення в даному курсовому проекті. Після складання технічного завдання студент має обов’язково узгодити його зміст з викладачем і тільки після цього приступати до виконання курсового проекту.
Вихідні дані для виконання курсового проекту подаються у завданні відповідно до варіанту студента (літера "№" позначає варіант студента – останню цифру номеру залікової книжки).
Підсистема ССА певної категорії обирається студентом згідно з номером залікової книжки (див. дод.1).
Довжина злітно-посадової смуги (ЗПС) приймається такою, що дорівнює 2500 м для ССА типу ВВІ-І і 3500 м – для ССА типу ВВІ-ІІ. Ширину ЗПС в обох випадках можна прийняти рівною 60м (трансформаторна підстанція знаходиться на відстані 500 м від ЗПС). Враховуються аеродромні вогні тільки для одного напрямку посадки.
Структурна схема підсистеми ССА, структурна і електрична схеми електропостачання підсистеми ССА, критерій відмови підсистеми ССА, кількість аеродромних вогнів і кабельних ліній у підсистемі обґрунтовуються та визначаються студентом самостійно в процесі проектування підсистеми ССА.
Середній сумарний час використання tвик підсистеми ССА за призначенням протягом одної доби дорівнює tвик = 12 год.
Початкові дані про показники надійності елементів підсистеми ССА визначаються наступним чином.
Середній час наробітку до відмови Т0ДС джерел світла аеродромних вогнів зведено у табл. 1.
Середній час наробітку до відмови Т0ОС оптичної системи аеродромних вогнів:
Т0ОС = 3000 + 100 №;
Середній час наробітку до відмови Т0 ІТ ізолювальних трансформаторів (ІТ):
Т0 ІТ = 7000 + 500 №;
7
Таблиця 1. Дані щодо середнього наробітку до відмови та потужності джерел світла різних типів аеродромних вогнів
Тип аеродромного вогню |
Середній час наробітку до відмови ТоДС, год. |
Потужність ДС, РДС, Вт |
Одиночний вогонь прожекторного типу (ПТ) (вогні наближення, вхідні, обмежувальні вогні) |
1000 + 100 №; |
200 |
Лінійний вогонь ПТ, заглибленого типу (ЗТ) „трійка” (вогні зони приземлення) (РДС, вказана для одного вогню) |
2000 + 100 №; |
45 |
Лінійний вогонь ПТ „четвірка” (вогні наближення) |
3000 + 100 №; |
200 |
Універсальний лінзовий вогонь (бічні вогні ЗПС, вогні ЗПС знака приземлення) |
1000 + 100 №; |
150 |
Одиночний вогонь ЗТ (осьові вогні ЗПС) |
550 + 100 № |
100 |
Середній час наробітку на відмову Т0 РЯ регулятора яскравості:
Т0 РЯ = 5000 + 500 №;
Середній час наробітку до відмови Т0 к кабелю (враховується тільки відмова типу „обрив”):
Т0 к = 20000 + 2000 №;
Середній час відновлення працездатного стану ТВ КЛ підсистеми електропостачання аеродромних вогнів:
ТВ КЛ = 0,1 + 0,05 №;
