- •Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет
- •Методичні рекомендації
- •Дніпропетровськ 2010
- •Загальні положення
- •Розбирання – складання різьбових з’єднань
- •Розбирання – складання деталей з натягом
- •Складання шпонкових з’єднань
- •Особливості заклепочного з’єднання
- •Техніка безпеки при виконанні слюсарних робіт
- •Контрольні питання
- •Література
Розбирання – складання деталей з натягом
Для розбирання нерухомих з'єднань із натягом застосовують універсальні і спеціальні знімачі. У випадку великих натягів у з'єднаннях використовують ручні рейкові або гвинтові преси і преси механічної дії (гідравлічні, пневматичні і пневмогідравлічні) із зусиллям від 3 до 100 т.
Знімачі і пристрої для розбирання машин та їх агрегатів діляться на гвинтові ручної дії, гідравлічні і пневматичні.
Гвинтові знімачі можуть бути універсальними для знімання деталей як із зовнішнім, так і з внутрішнім захватом (рис. 1.2., а, г) і спеціальними для зняття тільки певних деталей (рис. 1.2. б, в, д). У спеціальних знімачів захват може здійснюватися корпусом, рознімними кільцями (з двох половинок), конусними сухарями, болтами. Гідравлічні знімачі мають більше зусилля розпресовування.
Під час конструювання пристроїв і знімачів для розбирання з'єднань із натягом розраховують зусилля випресовування для конкретного з'єднання. Для визначення зусилля випресування кілець підшипників застосовують формулу:
де Рвп — зусилля випресовування кілець підшипників, Н;
d — номінальний діаметр отвору підшипника, мм;
f— коефіцієнт тертя у спряженні (0,10 — 0,25);
Е — модуль пружності матеріалу підшипника, МПа;
В — ширина опорного кільця підшипника, мм;
N — розрахунковий натяг, мм;
Кп — коефіцієнт, який характеризує серію підшипника (2,78 для підшипників легкої серії, — для середньої, 1,96 — для важкої серії).
1.2. Знімачі:
а —двозахватний; б —гвинтовий; в — спеціальний гвинтовий; г — цанговий; д —гідравлічний; 1 — циліндр; 2 — плунжерний насос
Для визначення зусилля випресовування шківів, шестерень і втулок можна скористатися наближеними співвідношеннями для рахунку зусиль запресовування з наступним додатковим коригуванням:
-
для стальних маточини і вала:
-
для чавунної маточини і стального вала:
,
де Р3 — зусилля запресування, Н;
Nб – найбільший натяг, мкм;
L – довжина маточини, мм.
Зусилля випресовування приймають 1,20 — 1,30 Р3. Під час розбирання агрегатів і окремих вузлів застосовують універсальні одно- та багатомісні стенди.
Рис.1.3. Переносний прес знімач:
1-плунжер; 2-рукоятка; 3- масляний резервуар; 4-плунжерний насос; 5-перепускний клапан;6-корпус;7-упорний гвинт; 8-лапа; 9-траверса; 10-фіксуючий болт; 11-скоба; 12- боковий плунжер.
Якість складання пресових з'єднань формується під впливом таких факторів: матеріалу спряжених деталей, геометричних розмірів, форми і шорсткості поверхні, співвісності деталей і прикладеного зусилля запресування, наявності масла тощо.
Шорсткість поверхонь у нерухомих спряженнях повинна перевищувати Rа = 2,5-1,25 мкм, бо виникне зминання нерівностей і зменшиться натяг.
Під час складання спряжень великими натягами охоплюючe деталь, нагрівають, а охоплену — охолоджують. Температуру нагрівання або охолодження визначають за формулою:
де ά — коефіцієнт лінійного розширення матеріалу деталі;
N — натяг у спряженні, мкм;
d — номінальний діаметр спряжених деталей, мм.
Температура нагрівання не повинна перевищувати 500 °С, щоб деталь не втратила початкову міцність. Перед запресуванням деталь нагрівають у маслі, розплавленому свинці або відкритим способом, а охолоджують зрідженими газами, повітрям, азотом або сухим льодом.
Під час запресовування підшипників кочення за допомогою оправок необхідно, щоб зусилля запресовування передавалось безпосередньо на торець відповідного кільця: внутрішнього — під час напресовування на вал, зовнішнього — у корпус і на обидва торці кілець, якщо підшипники напресовуються на вал і входять у корпус. Для полегшення напресовування підшипника його нагрівають у маслі до температури 80—100°С.
