- •1) Політика та її різновиди
- •2) Політологія та її рівні.
- •3) Функції політології
- •4) Методи політології.
- •5) Категории политологии
- •10) Політологічні теорії 17 сторіччя
- •6) Політологія та історична наука
- •7) Політологічні теорії Стародавнього світу
- •8) Політичні погляди доби Середньовіччя
- •9)Політологічна думка доби Відродження
- •11) Політологічні теорії 18 сторіччя
- •12) Політологічні концепції 19 сторіччя
- •13.Політологічне вчення Макса Вебера.
- •14) Політологічна теорія т. Моска та в. Порето
- •15) Теорія постіндустріального суспільства
- •16) Політологічні аспекти теорії глобалізації.
- •17) Поняття політичного життя
- •18) Різновиди політичного життя та їх сутність.
- •19)Політична система та її основні елементи
- •20) Функції політичної системи.
- •21) Типологія політичних систем
- •22) Типи політичних систем за г. Алмондом.
- •23) Політика та її основні функції
- •24) Політична влада та її роль у політикумі.
- •25) Основні ознаки політичної влади
- •26) Поняття легітимності політичної влади та її типи (за теорією Вебера).
- •27. Основні ознаки політичної влади.
- •28. Форми політичної влади.
- •29) Основні функції політичної влади
- •30) Поняття держави та її роль у політичній системі.
- •31. Исторические условия возникновения института государства
- •32) Функції держави.
- •33) Типологія держави
- •34. Типология государства по признаку государственного устройства.
- •35. Поняття та сутність правової держави.
- •36. Поняття громодянського суспільства та його роль у політичній системі.
35. Поняття та сутність правової держави.
Правова́ держа́ва — форма організації державної влади, за якої верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону. У правовій державі всі — і державні органи, і громадяни — однаковою мірою відповідальні перед законом. В ній реалізуються всі права людини; здійснюється розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову.
Ознаки правової держави: 1 . Верховенство закону у всіх сферах життя суспільства. 2 . Діяльність органів правової держави базується на принципі поділу влади на законодавчу , виконавчу і судову. 3 . Взаємна відповідальність особистості і держави. 4 . Реальність прав і свобод громадянина , їх правова і соціальна захищеність . 5 . Політичний і ідеологічний плюралізм, що полягає у вільному функціонуванні різноманітних партій , організацій , об'єднань, що діють у рамках конституції , наявності різноманітних ідеологічних концепцій , течій , поглядів. 6 . Стабільність законності і правопорядку в суспільстві .
До числа додаткових чинників і умов становлення правової держави, певне , можна віднести наступні: - Подолання правового нігілізму в масовій свідомості ; - Вироблення високої політико - правової грамотності ; - Поява діючої спроможності протистояти свавіллю ; - Розмежування партійних і державних функцій; - Встановлення парламентської системи управління державою ; - Торжество політико -правового плюралізму ;
36. Поняття громодянського суспільства та його роль у політичній системі.
Гражданское общество — совокупность нравственных, религиозных, национальных, социально-экономических, семейных отношений и институтов, с помощью которых удовлетворяются интересы индивидов и их групп. В политической науке выделены его основные структурные элементы: - всевозможные негосударственные предприятия, создаваемые по инициативе граждан (кооперативы, акционерные общества, арендные предприятия, частные фирмы, банки, товарищества и т.д.), которые способствуют развитию негосударственных социально-экономических отношений (собственность, труд, предпринимательство); - добровольно сформировавшиеся самоуправляющиеся общности людей, выступающие своеобразным посредником между государством и гражданами и создающиеся для борьбы за власть или для расширения позиций тех или иных социальных групп в системе власти (к ним обычно относятся: семья, частные школы и вузы, церковь, профессиональные и другие общественные объединения, союзы, клубы, ассоциации, политические партии и др.), которые не являются органами государственного управления и остаются вне сферы его влияния; - институты прямой демократии и система самоуправления, ограждённые законом от прямого вмешательства со стороны государственной власти (особую роль здесь играют органы самоуправления, которые на основе правовых норм и принципов их функционирования становятся центром отношений всех граждан как с институтами гражданского общества, так и с органами государственного управления);